65

Міністерство освіти і науки України Одеська національна академія харчових технологій

Кафедра

технології вина та енології

М е т о д и ч н і в к а з і в к и

до виконання практичних робіт з дисципліни

“ТЕХНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ, ОбЛІК ТА ЗВІТність У ГАЛУЗІ”

для студентів спеціальності 7.05170106 «Технології продуктів бродіння і

виноробства» денної та заочної форм навчання

Затверджено

радою спеціальностей

7.05170106; 8.05170106

Протокол № 6 від «07» березня 2013 р.

Одеса ОНАХТ 2013

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Технологічні розрахунки, облік та звітність у галузі» для студентів спеціальності 7.05170106 «Технологія продуків бродіння і виноробства» денної та заочної форм навчання / Укл. Л.А. Осипова, Ш.Р. Гулієв Т.М. Саркісян, – Одеса: ОНАХТ, 2013. – 63 с.

Укладачі л.А. Осипова, д-р. Техн. Наук,

Ш.Р. Гулієв, канд.техн.наук,

Т.М. Саркісян, асистент

Відповідальна за випуск завідуюча кафедрою технологія вина та енології л.А. Осипова, д-р техн. Наук

1. Загальні положення

Практичне заняття – форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння й навички їх практичного застосування шляхом індивідуального розв’язання студентом різних навчально-практичних та пізнавальних завдань відповідного до професійного спрямування.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з однією академічною групою на основі рекомендацій студентам щодо підготовки до нього із зазначенням літератури.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, виконання контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Тематика практичних занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни. Практичні заняття мають охоплювати матеріал найбільш важливих тем змістових модулів навчального курсу.

Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, добірці завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті.

Мета викладення дисципліни

Основною метою викладання дисципліни «Технологічні розрахунки, облік і звітність» є підготовка спеціалістів виноробної промисловості до професійної діяльності, передача студенту інформації про сучасний стан обліку і звітності на підприємствах виноробної промисловості незалежно від форм власності .

Завдання вивчення дисципліни:

- ознайомлення студентів з формами первинного обліку у виноробній

промисловості і вказівками про порядок їх застосування;

- ознайомлення з нормативами гранично допустимих втрат при виробництві, зберіганні, витримуванні виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів, соків та вин, коньячних спиртів і коньяків, розливі, витрати допоміжних матеріалів;

- інструкції до обліку виноробної продукції;

- інструкції про порядок проведення інвентаризації на підприємствах виноробної промисловості

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

Знати:

- інструкції про порядок застосування форм первинного обліку;

- інструкції про порядок застосування норм допустимих втрат у виноробстві;

- інструкції до обліку виноробної продукції;

- інструкції про порядок проведення інвентаризації на підприємствах виноробної промисловості.

Вміти:

- заповнювати форми первинного обліку;

- проводити розрахунки витрат при виробництві, зберіганні, витримуванні виноматеріалів, соків, вин, коньячних спиртів.

2 Зміст дисципліни. Теми практичних занять, методичні

вказівки до їх проведення і питання для самоперевірки

Практичне заняття №1

Форми первинного обліку у виноробній промисловості

та вказівки щодо порядку їх використання

Мета роботи: ознайомитися з основними формами первинного обліку у виноробній промисловості, та вивчити вказівки щодо порядку їх заповнення

Методичні вказівки

Первинний облік організує головний бухгалтер підприємства. Журнали обліку виноробної продукції до їх видачі матеріально відповідальними особами повинні бути пронумеровані, прошнуровані, завірені підписами керівника підприємства, головного (старшого) бухгалтера та скріплені печаткою підприємства.

Документи, як правило, повинні складатися і оформлятися в день здійснення операції, містити достовірні дані і представлятися в бухгалтерію або машинолічильну станцію в порядку і строки, встановлені графіком, складеним головним бухгалтером і затвердженим керівником підприємства. Кожному первинному документу присвоюють черговий номер, починаючи з 1 -го січня і закінчуючи 31 грудня поточного року.

Записи в документах роблять чорнилом, пастою або за допомогою машин та засобів механізації.

Помилки, допущені при записах, виправляють шляхом закреслення однією рискою неправильних записів і надписування над ними правильних. Виправлення помилки повинно бути завірене в документі підписами осіб, відповідальних за його складання.

Правильність і своєчасність записів, а також виведення книжкового залишку в складських і цехових книгах кількісного обліку не рідше одного разу на 10 днів перевіряє бухгалтер в присутності осіб, відповідальних за облік в складах і цехах. Як у виноградному, так і в плодово-ягідному виноробстві приведення об’ємів винопродукції, заміряних при температурі t °С до температури 20 ° С можливе за допомогою таблиць поправочних коефіцієнтів.

Перелік спеціалізованих форм первинного обліку і технічні умови їх виготовлення наведено в таблиці

Таблиця

Номер форми	Назва форми	Формат	Вид виробу і роботи
Облік виробництва виноградних вин і винопродукції
П-1	Реєстр супроводжувальних накладних на прийнятий виноград	А4	Блокнот
П-2	Акт про переробку винограду на сусло білим способом	А5	Бланк
П-3	Акт про переробку винограду на сусло по червоному способу	А5	Бланк
П-4	Акт про переробку винограду і спиртування сусла на м'яззі	А5	Бланк
П-5	Акт про спиртування сусла	А4	Бланк
П-6	Акт про декантацію виноматеріалу з осадів	А4	Бланк
П-7	Паспорт на вино продукцію, залиту в стаціонарну ємкість	А6	Бланк
ПК-7	Приймальна квитанція на закупку винограду	А5	Блокнот
П-8	Купажний акт	А4	Бланк
П-9	Технологічний журнал	А3	Книга в палітурці № 2
П-10	Журнал обліку руху винопродукції і відходів виноробства	А4	Книга в палітурці № 2
П-11	Коньячного	А4	Книга в палітурці № 2
П-12	Журнал обліку виробництва спирту-сирцю винограного	А4	Книга в палітурці № 2
П-13	Журнал обліку виробництва спирту ректифікованого виноградного	А4	Книга в палітурці № 2
П-14	Журнал обліку виробництва виннокислого вапна з відходів виноробства	А4	Книга в палітурці № 2
П-15	Журнал обліку виробництва кормової муки і виноградного насіння та вичавок	А4	Книга в палітурці № 2
П-16	Накладна на передачу винопродукції	А5	Бланк
П-17	Акт приймання винопродукції, що надійшла в залізничній цистерні без провідника	2А4	Бланк
П-17 а	Акт про злив (переливку) винопродукції із залізничній цистерни, що надійшла з пломбами відправника	А4	Бланк
П-18	Акт приймання вино продукції, що надійшла в залізодорожньоій цистерні з провідником	2А4	Бланк
П-18а	Акт про зливання (переливання) винопродукції із залізничної цистерни, що надійшла з провідником	А4	Бланк
П-19	Акт прийомання винопродукції, що надійшла в автоцистерні з водієм-експедитором	2А4	Бланк
П-19а	Акт про зливання (переливання) винопродукції із автоцистерни, що надійшла у супроводі водія-експедитора	А4	Бланк
П-20	Акт прийомання винопродукції що надійшла в автоцистерні з пломбами відправника	2А4	Бланк
П-20а	Акт про зливання (переливання) винопродукції із автоцистерни, що надійшла з пломбами відправника	А4	Бланк
П-21	Акт приймання винопродукції що надійшла в злізничній цистерні з порушеними пломбами чи пломбами залізної дороги	2А4	Бланк
П-21а	Акт про злив (переливку) винопродукції із з.алізничної цистерни, що надійшла з порушеними пломбами	А4	Бланк
П-22	Акт прийомання вино продукції, що надійшла в залізничному вагоні в бочках з провідником	2А4	Бланк
П-22а	Специфікація на бочки з винопродукцією	А4	Бланк
П-23	Акт прийомання винопродукції, що надійшла в з.алізничному вагоні в бочках без провідника	2А4	Бланк
П-24	Акт відвантаження винопродукції з провідником	А4	Бланк
П-24а	Акт про наливання винопродукції в цистерни	А4	Бланк
П-25	Акт відвантаження продукції без провідника	А4	Бланк
П--26	Акт відвантаження продукції в бочках з провідником	А4	Бланк
П-27	Акт відвантаження продукції в бочках без провідника	А4	Бланк
П-28	Карта якості підготовленого виноматеріалу, що надійшов	А4	Бланк
П-29	Відомість прийомання готової продукції складом	А4	Бланк
П-30	Журнал обліку жетонів	А4	Книга в палітурці №2
П-31	Приймально-здавальна накладна на винопродукцію в пляшках	А5	Бланк
П-32	Приймально-здавальна накладна на вино- продукцію, яка розлита в бочки	А5	Бланк
П-33	Приймально-здавальна накладна на вино- продукцію, яка налита в автоцистерну	А5	Бланк
П-34	Журнал реєстрації показників автоматичних лічильників	А5	Книга в палітурці № 2
П-35	Лімітно-забірна карта	А4	Бланк
П-36	Відомості про роботу цеху розливу	А4	Бланк
П-37	Акт на брак продукції	А4	Бланк
П-38	Звіт складу про рух готової продукції	А4	Бланк
П-39	Звіт про витрати допоміжних матеріалів	А4	Бланк
П-40	Звіт про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків	А4	Бланк
П-41	Специфікація на відвантажену бочкотару	А4	Бланк
П-42	Журнал обліку руху бочкотари	А4	Книга в палітурці № 2
П-43	Акт про технічний стан бочкотари	А4	Бланк
П-44	Акт про зміни ємності бочок	А4	Бланк
П-45	Акт про зміни ємності резервуара	А4	Бланк
П-46	Приймально-здавальна накладна на склотару	А5	Бланк
Облік тари
П-1 (тара)	Акт приймання тари за кількістю і якістю	2А4	Бланк
П-2 (тара)	Ярлик до штабеля	А6	Бланк
П-3 (тара)	Журнал реєстрації показників автоматичних лічильників	А4	Книга в палітурці № 2
П-4 (тара)	Журнал реєстрації тари, яка передана з тарного складу (цеху) партіями	А4	Книга в палітурці № 2
П-5 (тара)	Журнал обліку жетонів	А4	Книга в палітурці № 2
П-6 (тара)	Акт про бій при хімічному митті скляної тари	1/12 дл	Бланк
П-7 (тара)	Журнал обліку руху тари в цеху (на ділянці)	2А4	Книга в палітурці № 2
П-8 (тара)	Реєстр накладних на прийняту від покупців поворотну тару в тарний склад	А3	Бланк
П-9 (тара)	Звіт про рух тари в тарному складі (цеху)	А4 или 1/6д.л.	Бланк
П-10 (тара)	Звіт про рух тари в цеху (на ділянці)	А4 или 1/6д.л.	Бланк
Інвентаризація вина, винопродукції і тари
П-50	Розрахунок гранично допустимих втрат винопродукції при зберіганні	А3	Бланк
П-51	Зведений розрахунок гранично допустимих втрат винопродукції при зберіганні, при технологічній обробці	А3	Бланк
П-52	Розписка	А5	Бланк
П-53	Опис	А4	Бланк
П-54	Акт інвентаризації вина в скляній тарі	А4	Бланк
П-55	Акт інвентаризації винопродукції в заміряній тарі	А4	Бланк
П-56	Акт інвентаризації винопродукції в бочках	А4	Бланк
П-57	Акт інвентаризації коньячних матеріалів, коньячних спиртів і коньяків	А4	Бланк
П-58	Відомість інвентаризації вина, виноматеріалів, спирту коньячного та іншої виноробної продукції	2А4	Бланк
П-59	Акт інвентаризації тари	А4	Бланк

Порядок застосування і заповнення

спеціалізованих форм первинного обліку

Реєстр супровідних накладних на прийнятий виноград (форма № П-1 Додаток 1) застосовують для обліку надходження винограду за накладними. Заповнює його щодня бухгалтер винпункту в трьох примірниках (для бухгалтерії, здавальника і винзаводу) за супровідними документами здавальника. Реєстр є підставою для виписки приймальної квитанції.

У графах 3-5 відображають кількість винограду, встановлений при прийманні на підприємстві (винзаводі).

У графах 6-І0 вказують якість винограду, встановлену лабораторією винзаводу (винпункту), і номери аналізів.

У графах 11-14 розраховують ціну за виноград з урахуванням його якості і в графі 15 проставляють суму, належну за партію винограду. Розрахунок проводиться по кожній партії (накладної) окремо за встановленими цінами.

Реєстр складають окремо для кожної бригади здавальника і по кожному сорту винограду. На підставі реєстру виписують приймальну квитанцію на закупівлю винограду за формою № ПК-7 (Додаток 1)

Акт про переробку винограду на сусло " білим" способом (Форма № П-2) служить для обліку переробленого винограду, виходу сусла і відходів. Акт складає винороб у двох примірниках (для бухгалтерії та цеху), підписують його начальник цеху, завідувач лабораторії, технолог і бухгалтер, стверджує головний інженер. Акт повинен бути зданий в бухгалтерію заводу не пізніше, ніж наступного дня після переробки

У розділі 1 акта відображається кількість і якість винограду за сортами відповідно до приймальних квитанцій (форма № ПК-7) та журналу "Контроль приймання винограду" (форма № 2 ТХМК).

В розділ II заносять дані про вихід сусла і відходи. Вироблене за день сусло, що знаходиться в відстійних ємкостях, має бути виміряне на початку наступного дня комісією, яка підписує акт. На підставі отриманих даних заповняється графа 6 "Кількість, дал".

Одночасно з вимірюванням кількості лабораторія заводу визначає хімічний склад сусла і на підставі даних аналізів заповнює графи 9 і 10 "Щільність і цукристість" із зазначенням номерів аналізів. Кількість сусла в кілограмах (графа 7) визначають шляхом множення даних графи 6 на дані графи 9 і збільшення добутку в 10 разів.

Дані про кожну ємкість, в якій знаходиться сусло на відстоюванні, записують в акт окремим рядком. Групувати кілька ємкостей і записувати одним рядком забороняється.

Вихід сусла з 1 т винограду визначають шляхом ділення кількості сусла в рядку "Разом сусла, дал (розділ II) на кількість винограду в рядку "Разом, кг" (розділ I); при цьому кг спочатку переводять в т.

Кількість гребенів і солодких вичавок вказують на підставі даних акта контрольної переробки винограду, який складають в період переробки винограду окремо по кожному сорту.

Масову концентрацію цукру встановлюють лабораторним аналізом.

При контрольній переробці винограду масу гребенів і вичавок визначають шляхом зважування усієї кількості відходів, потім обчислюють процентне співвідношення гребенів і вичавок для поширення його на відходи при подальшій переробці винограду даного сорту.

У разі обробки сусла бентонітовою суспензією в заголовку розділу II додатково записують: «П. Отримано сусла, обробленого бентонітовою суспензією », а підсумковий результат оформляють таким чином

Вихід сусла з 1 т винограду визначають тим же способом, що описано вище, тобто без обліку об'єму введеної бентонітової суспензії.

Акт контрольної переробки винограду складають за формою № П-2 з тією різницею, що під найменуванням акта пишуть слово "Контрольний", а в кінці його дописують посади і прізвища осіб, що приймали участь у контрольній переробкці винограду.

В день проведення контрольної переробки крім цього акта, складають у звичайному порядку і акт переробки винограду за формою № П-2.

Акт про переробку винограду по червоним способоь (форма № П-3, Дод.1) складають при настоюванні або бродінні сусла на м'яззі для обліку переробленого винограду, виходу виноматеріалів (сусла) і відходів (гребенів і вичавов).

Форму заповнює винороб або бухгалтер в трьох примірниках (один – для бухгалтерії та два – для цеху) і підписують начальник цеху, завідувач лабораторії, технолог і бухгалтер, а затверджує головний інженер. Акт повинен бути зданий в бухгалтерію заводу не пізніше дня, наступного за днем переробки винограду.

У розділі I акта відображають кількість і цукристість винограду: по сортах. Заповнюють його в день переробки винограду так само, як до форми

№ П-2. В той же день проставляють дані про кількість гребенів на підставі акта контрольної переробки винограду.

У розділі II відображають дані про отримані при переробці м'язги виноматеріали (сусла) і відходи.

Цукор і спирт у вичавках проставляють на підставі результатів лабораторного аналізу.

Розділ II акта заповнюють у дні, коли розвантажують чани і пресують м'язгу. Якщо в день переробки винограду чани не розвантажували, то розділ II акта не заповнюють.

Кількість вичавок так само, як і гребенів, проставляють на підставі актів контрольної переробки винограду.

Акти контрольної переробки винограду складають в період переробки винограду окремо для кожного сорту.

При контрольній переробці винограду масу гребенів і вичавок визначають шляхом зважування, потім обчислюють процентне співвідношення гребенів і вичавок за відношеням до вихідного винограду для поширення на наступні партії переробленого винограду цього сорту.

Акт контрольної переробки винограду складають за формою № П-3, але під назвою його пишуть слово "Контрольний", а в кінці дописують посади і прізвища осіб, що брали участь у контрольній переробці винограду.

Акт про переробку винограду та спиртування сусла на меззі (форма № П-4, Додаток 1) складає, в разі спиртуванні м'язги, якщо ця операція передбачена технологічною інструкцією для вина даної марки, винороб у трьох примірниках; підписує його начальник цеху, завідувач лабораторії, технолог, бухгалтер; затверджує – головний інженер.

Акти повинні бути на спиртування м'язги в кожній окремій ємності. Розділ I акта заповнюють безпосередньо після переробки винограду і спиртування мезги. Другий примірник акта (без заповнення зворотного боку) передають до бухгалтерії на другий день після спиртування для обліку переробленого винограду та списання спирту на виробництво. Перший і третій примірник залишаються у цеху до закінчення пресування м'язги.

У графах 1-5 розділу I акта записують сорт винограду, масу, цукристість і об'єм м'язги. У графах 7 і 8 відображають результати аналізу, проведеного безпосередньо перед спиртуванням м'язги. У графах 10 і 11 вказують кількість влитого спирту в дал і дал безводного спирту.

Розділ П акта в першому і третьому примірниках заповнюють після пресування мезги. Перший примірник повністю оформленого акта передають до бухгалтерії. У графах 1 і 2 вказують марку вина, на виготовлення якого спрямовано самоплив або пресові фракції виноматеріалу; в графі 3 – номер ємкості, куди злита ця фракція виноматеріалу; в графі 5 – кількість виноматеріалів, виміряна по мірному склу або встановлена по калібрувальній таблиці місткості при даній температурі.

У графах 7 і 8 проставляють результати лабораторного аналізу проби виноматеріалу, відібраної з ємності, в яку він злитий після пресування м'язги.

Кількість спиртованих вичавок визначають шляхом зважування, а масу гребенів обчислюють на підставі контрольних зважувань.

Акт служить підставою для списання винограду і спирту на виробництво, оприбуткування виноматеріалів і спиртованих вичавок.

Акт про спиртування сусла (форма № П-5, Додаток 1) для обліку витраченої сировини і виходу виноматеріалів після спиртування складає винороб у двох примірниках (для бухгалтерії та цеху); підписують його начальник цеху, завідувач лабораторії, технолог і бухгалтер; затверджує – головний інженер.

В акті повинно бути відображено спиртування сусла в кожній ємкості окремо.

Графи 1-4 заповнюють на підставі акта про переробку винограду білим способом (форма № П-2). Об'єм сусла вимірюють до початку бродіння. У разі спиртування щумуючого сусла, отриманого від пресування щумуюючої м'язги, в графі 4 записують його розрахунковий об'єм, знайдений за різницею між об'ємами спиртованого сусла та спирту. Кількість спирту за об'ємом заноситься в графу 4. У графі 5 вказують кількість влитого спирту-ректифікату в дал

безводного спирту.

У графах 8 і 9 проставляють результати аналізу, проведеного безпосередньо перед спиртуванням сусла.

У графах 10 і 11 вказують загальний вміст спирту і цукру для визначення розрахункових кондицій суміші, які проставляють в рядку "Разом".

Розрахункові кондиції визначають шляхом ділення загального вмісту спирту і цукру (дані графи 10 х 100 і графи 11 х 10) на об'єм суміші (виноматеріалів) при температурі 20 °С мінус обсяг контракції. При спиртуванні сусла об'єму контракції використовують тільки для розрахунку кондицій. Фактичне зменшення обсягу суміші від контракції (так само, як і від інших причин) буде встановлено при першій інвентаризації на 1-е грудня і увійде в розрахунок загальної величини втрат при виробленні молодих виноматеріалів. У випадку спиртування сусла при першій інвентаризації розрахунковий обсяг контракції переносять у Зведений розрахунок гранично допустимих втрат винопродукції при технологічної обробці "(форма № П-51) і враховують при черговій інвентаризації за фактичними даними.

Акт служить підставою для списання сусла і спирту та оприбуткування виноматеріалів.

Акт про декантацію виноматеріалів з осадів (форма № П-6, Дод.1) складають при знятті купажної суміші з осаду для обліку соків і виноматеріалів, відокремлених з дріжджових (клейових) осадів, а також для обліку рідких і щільних осадів. Акт служить підставою для списання виноматеріалів або осадів, узятих на переливання, і оприбуткування отриманих виноматеріалів і осадів. У сезон виноробства до першої інвентаризації акт є підставою для оприбуткування виноматеріалів і дріжджових (клейових) осадів.

Акт складає винороб у двох примірниках (для бухгалтерії та цеху) і підписують начальник цеху, завідувач лабораторії, технолог і бухгалтер; затверджує його головний інженер. Акт повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після закінчення операції і зданий в бухгалтерію.

Графи 4-7 заповнюють на підставі фактичних даних про взяті на переливання виноматеріали або на віджимання дріжджових (клейових) осадів.

Кількість декантованих (віджатих) виноматеріалів, їх температуру і результати аналізів (графи 10-16) вказують на підставі безпосередніх вимірювань, розрахунків та лабораторних аналізів після декантації (віджимання).

Кількість осадів (графа 18) розраховують за різницею між об'ємом, узятим на переливання (графа 4), і обсягом виноматеріалів, отриманих після переливання (графа 13). При цьому враховують втрати при переливанні, виходячи із загального об'єму (графа 4). Ці ж дані переносять у "Зведений розрахунок гранично допустимих втрат винопродукції при технологічній обробці" (форма № П-51) відповідно на рідкі та щільні осади.

Після складання акта начальник цеху повинен оприбуткувати декантований виноматеріал і дріжджову гущу, про що в той же день робить записи в "Журналі обліку руху винопродукції і відходів виноробства" (форма № П-10). Оприбуткування виноматеріалів проводять за обліковим обсягом (фактичний обсяг при температурі 20 °С).

З моменту оприбуткування виноматеріалів і дріжджовий гущі начальник цеху (завідувач винпунктом) повинен обчислювати втрати при зберіганні та технологічних обробках за затвердженими нормами і щомісяця подавати до бухгалтерії розрахунок гранично допустимих втрат вина та виноматеріалів, затверджений головним інженером (виноробом), за формами № П-50 і № П-51.

Рекомендується складати окремі акти на декантацію сухих, кріплених, шампанських і коньячних виноматеріалів, а також на віджимання рідкої дріжджової гущі.

Графи 18 і 22 заповнюють тільки при віджиманні рідких осадів в разі визначення кількості щільних осадів шляхом зважування, при цьому кількість осадів у графі 18 записують дробом: в чисельнику – дал, в знаменнику – кг.

Купажний акт (форма № П-8, Додаток 1) складають для обліку та списання сировини (виноматеріалів) та основних матеріалів (спирту, цукру, тощо), витрачених на купаж, і оприбуткування отриманої купажної суміші.

Купажний акт заповнює у двох примірниках (для бухгалтерії та цеху) винороб або бухгалтер, підписують начальник цеху, завідувач лабораторії, технолог і бухгалтер; стверджує його головний інженер-винороб.

У заголовній частині купажного акта проставляють номер схеми обробки, дату проведення операції та найменування продукту, який буде отриманий в результаті купажу, номер ємкості, куди злита або де залишена купажна суміш для подальшої технологічної обробки, і її місцезнаходження (цех або підвал).

У графі 2 перераховують компоненти, що увійшли в даний купаж (виноматеріал сухий або кріплений, спирт, цукор, вакуум-сусло, настій інгредієнтів, лимонна кислота, бентоніт і т.д.), а також вказують рік урожаю.

У графу 3 заносять номенклатурні номери компонентів купажу.

У графі 4 вказують номер ємкості або партії в залежності від прийнятого обліку, а для спирту – номер вимоги, за якою він отриманий.

У графі 5 проставляють облікові одиниці виміру компонентів: для виноматеріалів – дал (при 20 °С); для спирту – дал б.с.; для цукру, кислоти, бентоніту та ін. – кг; для вакуум-сусла – кг абсолютного цукру і т.д. Облікові одиниці виміру, занесені в графу 5, поширюються тільки на графу 6.

У графі 6 показують в облікових одиницях кількість компонентів, заданих в купаж.

У графу 7 записують також ж кількість компонентів в перерахунку на об'єм при температурі 20 °С. Обсяг виноматеріалів в графі 7 буде відповідати даним графи 6; об'єм спирту розраховують шляхом ділення кількості безводного спирту в декалітрах (помноженого на 100) на його міцність; обсяг цукру – шляхом множення кількості кілограмів цукру на 0,062; обсяг вакуум-сусла – шляхом ділення кількості абсолютного цукру в кілограмах на цукристість вакуум-сусла, виражену в г/100 см³, і множення отриманого результату на 10; обсяг лимонної кислоти – шляхом множення числа кг кислоти на 0,06; обсяги водно-бентонітової суспензії, набряклого у воді желатину і водних розчинів ЖКС, поліакриламіду і сорбінової кислоти – за фактично виміряним об'ємом перед введенням цих компонентів в купаж.

Додавання води при приготуванні цих компонентів має строго відповідати чинним інструкціям щодо їх застосування.

Цукор-пісок, вакуум-сусло, водно-бентонітову суспензію, набряклий у воді желатин, водний розчин поліакриламіду, лимонну кислоту, метавинну кислоту, фітин, трилон Б та інші компоненти перед введенням в купаж розчиняють у виноматеріалах купажу, який обробляється, тому об'єми виноматеріалів, взяті на їх розведення, в купажному акті не відображають.

Об'єми виноматеріалів і спирту, знайдені за попереднім розрахунком купажу, повинні бути наведені при температурі 20 °С. Для того, щоб визначити об'єм виноматеріалу, який необхідно задати в купаж при даній температурі, потрібно розрахунковий обсяг його при температурі 20 ° С розділити на поправочний коефіцієнт для даної температури. Для визначення об'єму спирту, який необхідно задати в купаж при даній температурі, потрібно розрахунковий об'єм безводного спирту розділити на множник. Обсяги виноматеріалу і спирту при даній температурі в купажному акті не відображають.

Щоб знайти масу вакуум-сусла, яку необхідно задати в купаж, потрібно розрахункову масу вакуум-сусла в кг абсолютного цукру розділити на його цукристість, виражену в г/100 см³. Фізична маса вакуум-сусла в купажному акті не відбивається.

Списання витраченої сировини проводять за відповідними рядками графи 6; оприбуткування купажної суміші – в рядку "Разом" графи 7.

У графах 9-11 записують результати аналізу компонентів, які повинні відповідати записам лабораторного журналу хімічних аналізів.

У графах 12-14 відображають загальний вміст спирту, цукру, кислоти. Для рядка "Виноматеріали" дані граф 12 - 14 обчислюють таким чином: об'єм безводного спирту (графа 12) - шляхом множення графи 9 та ділення отриманого добутку на 100; кількість інвертного цукру - шляхом множення даних графи 7 на показник графи 10 і діленням на 10.

У разі застосування вакуум-сусла дані для графи 13 переносяться з графи 6.

Для рядка "Лимонна кислота" графу 14 обчислюють шляхом множення кількості заданої товарної кислоти в кілограмах на коефіцієнт, що враховує масову частку лимонної кислоти в перерахунку на моногідрат (установлюються в кожній партії лабораторією підприємства), кристалізаційну воду (0,914) і переведення на винну кислоту (1,171).

Приклад.

При масовій частці лимонної кислоти (в перерахунку на моногідрат) 99,9 % коефіцієнт перерахунку дорівнює

К = 99,9 х 0,914 х 1,171 / 100 = 1,069. Графу 7 в рядку "Разом" заповнюють шляхом складання об'ємів усіх компонентів, заданих в купаж.

ДОДАТОК 1 Форми первинного обліку

Форма № П-1

Підприємство________________

Винпункт___________________

РЕЄСТР №_____