Кісти легень

Клінічні поряви:

Вони можуть бути вроджені, набуті і паразитарні. Неускладнені кісти можуть бути знайдені випадково під час рентгенологічного дослідження. Вони є поодинокі (або солітарні) і численні. Рано чи пізно кісти загнивають і виникає картина рецидивуючого легеневого запалення з повторними хвилями лихоманки, ознаками інтоксикації, кашлем, виділенням мокроти. Ускладненням кіст може бути гостре здуття кісти – пневмоторакс, піопневмоторакс. ДН _{І-ІІ-ІІІ} ступенів.

Діагностика:

Рентгенографія: діагноз виставляється після рентгенологічного дослідження – де знаходять чітко окреслене просвітлення. Навколо кісти немає запалення, інфільтрації, фіброза.

Вроджені кісти в 2/3 випадків спостерігаються в верхній лівій долі.

Лікування:

Лікування при затяжних загостреннях таке ж як і при затяжній пневмонії. При хронізації процесу рекомендують хірургічне лікування, при ускладненнях – за екстренними показаннями.

Секвестрація легень

Морфологічно відсутній зв'язок враженої ділянки з бронхіальною системою легені і кровопостачання відбувається з аномальних артерій, що відходять від аорти.

Є внутрішньодольова секвестрація і зовнішньодольва секвестрація.

При внутрішньодольвій секвестрації аномальна ділянка розташована серед нормальної легеневої тканини. При зовнішньодольвій – аномальна ділянка може розташовуватися в грудній порожнині над діафрагмою, рідше – черевній порожнині. Вони можуть зростатися з сусідніми органами – стравоходом, шлунком.

Клінічні поряви:

Клінічні симптоми з’являються при інфікуванні секвестрованих ділянок і по суті проявляється пневмонією з важким затяжним перебігом.

Діагностика:

Рентгенографія: діагноз ставлять рентгенологічно, частіше вражається 10-й сегмент, тому знімок потрібно робити обов’язково в двох проекціях. Обов’язкове томографічне дослідження легень.

Лікування:

При цій патології необхідне хірургічне лікування, при інфікування секвестру – проводять типове лікування пневмонії.

Синдром Картагенера

Дану хворобу вперше описав київський лікар Зіверт в 1902 році і лише в 1933 її описав Картагенер в Швейцарії.

Для цієї хвороби характерна тріада: зворотнє розташував внутрішніх органів (situs inversus), бронхоектази та синусопатії.

Це спадкова хвороба. Бронхоектази розвиваються внаслідок «синдрому дисфункціїї війок» бронхіального епітелію. У війках знаходять дефектні радіальні шпиці, транспозицію мікроканальців, асинхронні їх коливання, інколи їхню нерухомість.

Клінічні поряви:

Клінічні прояви виникають в ранньому віці. Після повторних захворювань верхніх дихальних шляхів, бронхітів і пневмоній формуються ознаки хронічного бронхо-легеневого процесу. Типово також хронічне, важко курабельне ураження носоглотки – рецидивуючі синусити та риніти. У багатьох хворих кінцеві фаланги пальців стають деформованими у вигляді барабанних паличок. У цих хворих часто є і інші вади: серця, нирок, ендокринних залоз.

Головні зміни в легенях – обмежений пневмосклероз і деформація бронхів, характерна для хронічної пневмонії. Ураження як правило двохстороннє.

Лікування:

Лікування – таке як і при хронічній пневмонії. Оперативне лікування як правило не проводиться.