Тема 1: Міждисциплінарні методи журналістики

1. Історичний метод, його різновиди. Метод історичної реконструкції.

Історичний метод дає змогу виявляти історичні факти і відтворювати на їх основі ( звісно, уявно) історичний процес, розкривати логіку руху цього процесу. Історичний метод передбачає вивчення розвитку об’єктів дослідження в хронологічній послідовності. Різновидом історичного методу є порівняльно-історичний метод ( інші назви: крос-культурний аналіз або компаративний метод), коли шляхом порівняння:

1. Виявляють загальне й особливе в історичних явищах, а також причини цих подібностей і розходжень;

2. Виявляють і зіставляють рівні розвитку досліджуваного об’єкта;

3. Спостерігають зміни, що відбулися;

4. Визначають тенденції розвитку.

Для міжкультурних (крос-культурних) досліджень розходжень і подібності окремих рис культури різних народів останнім часом широко застосовують прикладну статистику. Це дає змогу виявити певні групи ознак і проектувати їх у минуле чи екстраполювати у майбутнє.

Ще одним різновидом історичного методу є архівне дослідження – дослідження існуючих історичних свідчень і документів, створених чи збережених іншими особами чи організаціями.

Метод історичної реконструкції – це аналіз соціальної історії як процесів динаміки (створення, зміни і взаємодії) структур соціального простору. Метод часткової історичної реконструкції ( опис лише деяких процесів, які розглядаються як взаємодія декількох сфер – політичної, символічної і т. д.) більш адекватні, ніж історичний опис епохи в цілому. Безумовно, ці гіпотези потребують перевірки теорією, емпіричними даними та часом.

2. Біографічний метод. Біографічне інтерв’ю.

Біографічний метод. За допомогою цього методу вчені досліджують розвиток суспільства і людини на прикладі конкретних життєписів. Об'єктом у таких дослідженнях є не тільки біографії чи автобіографії, а всі матеріали, за якими можна дослідити життєвий шлях людини. Цей метод застосовується в історичних, психологічних, психіатричних та багатьох інших науках. За допомогою цього методу вивчають настанову, мотиви поведінки особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні того чи іншого суспільства. До речі, в останній час при вивченні біографічних матеріалів вчені використовують і метод контент-аналізу.

Найбільш відоме в галузі біографічного аналізу дослідження У.Томаса та Ф.Знанецького "Польський селянин в Європі та Америці" [10]. Автори цієї праці, що стала класичною, вирішили дослідити, з якими саме проблемами зустрічаються незаможні польські емігранти в Америці. Вони вивчили 8 тисяч номерів газети — спеціального періодичного видання польських емігрантів в США за 20 років, картотеку та офіційні документи Спілки добродійності, яка допомагала у влаштуванні небагатим емігрантам, історію церковних приходів. Автори використали для отримання необхідних повідомлень грошову винагороду. За символічну платню (10-20 центів за лист) вони отримали 754 листи (50 комплектів) польських емігрантів, за платню був також складений 500-сторінковий життєпис польського селянина Владека Віхновського, який емігрував в Америку. Звичайно, цей метод знайшов не тільки прихильників, а і противників. Наприклад, американський дослідник Х.Блумер, критикуючи роботу У.Томаса і Ф.Знанецького, вважав, що зібраний ними матеріал суто ілюстративний і на його основі не можна робити висновків. Певну увагу приділяли цьому методу і радянські дослідники.