
- •Блок 8 країна у системі регулювання глобальних економічних проблем (продовольча, екологічна, енергетична (ресурсна))
- •Зв’язок з попереднім блоком
- •Приклад обробки аналітичної інформації Розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні
- •Структура споживання електроенергії в Україні в січні-серпні 2011 р., млн кВтг
- •Порівняння частки різних технологій у виробництві електроенергії в Україні (2010) та світі (2008)
- •Розвиток відновлюваних джерел енергії відповідно до базового сценарію Енергетичної стратегії до 2030 року, млн. Т умовного палива
- •Висновки
- •Вихідна інформація
- •Завдання:
- •Презентація
Висновки
-
У світовому енергетичному просторі Україна позиціонується як енергозалежна держава, загальний рівень залежності якої складає близько 55%, що в цілому відповідає середньоєвропейському рівню. Але за ефективністю використання енергоресурсів Україна значно відстає від європейських та інших розвинених країн ( ≈ в 2,5 рази).
-
Україна має значний потенціал для забезпечення власних потреб як традиційними енергоресурсами (особливо вугіллям і урановою рудою), так і для впровадження відновлюваних джерел енергії і підвищення енергоефективності. Вона також має розвинену інфраструктуру для постачання, транзиту та експорту енергоносіїв, розвинену базу енергетичного машинобудування, значний науковий та кадровий потенціал. Не зважаючи на такі переваги, в Україні традиційна енергетика поки що характеризується низькою енергоефективністю, неприйнятним рівнем шкідливих викидів у навколишнє середовище, нетрадиційні та відновлювані джерела енергії не мають суттєвого впливу на енергозабезпечення країни.
-
Ситуація в енергетичному секторі України потребує змін в її енергетичній політиці, яка повинна бути націлена на підвищення ефективності видобутку традиційних енергоносіїв, скорочення екологічних наслідків їхнього виробництва і використання, а також на забезпечення основ для поступового переходу до низьковуглецевої економіки. Ці зміни повинні стосуватись інвестицій у наукові дослідження, у технології та розвиток інфраструктури, державної підтримки цих розробок шляхом прямого фінансування проектів, використання регуляторних важелів, пропаганди та висвітлення переваг чистої енергії серед населення і, особливо, серед владних структур. Разом з тим, Україні, як і будь-якій країні світу потрібно шукати свій баланс між традиційними та альтернативними джерелами енергії, який відповідав би її потребам і можливостям.
-
Відновлювані джерела енергії відіграють у енергетичній політиці України лише другорядну роль. Та частка відновлюваних джерел енергії, яка запланована в Енергетичній стратегії України, а саме близько 6% станом до 2030 року, означає помітне відставання темпів їхньої розбудови від можливостей економічного потенціалу. Ці можливості уже сьогодні існують у таких сегментах як біомаса, мала гідроенергія, вітроенергетика, а в середньостроковій перспективі – у використанні сонячної енергії.
-
Участь України у міжнародних енергетичних проектах буде сприяти опануванню новітніми технологіями, їх впровадженню в енергетичний сектор економіки. Це, в першу чергу, стосується спільних проектів в сфері ВДЕ, проектів з виконання Кіотського протоколу, інноваційних проектів в сфері енергоефективності. Успіху у виконанні вітчизняних планів повинна сприяти співпраця України з ЄС в рамках Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в енергетичній галузі, а також реалізація міжнародних проектів в енергетичній сфері, спрямованих на подолання викликів і загроз сучасності та побудову сталої системи енергозабезпечення для забезпечення динамічного розвитку світової спільноти на довгострокову перспективу.
Дайте відповідь на наступні питання:
|