Блок 7. Участь країни у процесах регіоналізації економічного розвитку

1. Мета й завдання. Метою дослідження є визначення впливу інтеграційних процесів на зовнішньоекономічну діяльність країни. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:

• визначити інтеграційні об’єднання, в яких крана є членом;

• проаналізувати якісні зміни в економічному розвитку країни до та після приєднання до інтеграційного об’єднання;

• дослідити основні макроекономічні (ВВП, інфляція, безробіття, обсяги виробництва) та зовнішньоекономічні показники (торгівля з країнами-членами об’єднання (-ань), інвестиційні та міграційні потоки) до та після членства в інтеграційному об’єднанні;

• виявити позитивні та негативні наслідки статичних та динамічних ефектів міжнародної економічної інтеграції;

• обґрунтувати вибір інтеграційного вектору країни та проаналізувати його ефективність.

2. Зв’язок з попереднім блоком (блоками) – зв’язок між різними сферами міжнародної економічної діяльності країн

Завдання виконується в межах тренінгу з міжнародної економіки для студентів 3-го курсу напряму підготовки 6503 „Міжнародна економіка” і ґрунтується на попередньо вивченому теоретичному матеріалі з тем: міжнародна економічна система, національні економіки та їх взаємодія, світовий ринок товарів і послуг, міжнародна торгова політика, прямі інвестиції і міжнародне виробництво, міжнародний кредит, міжнародна трудова міграція. Дослідження участі країни у процесах регіональної економічної інтеграції є логічним продовження досліджень, які виконувалися за блоками тренінгу: Блок 1. Середовище економічної діяльності країни; Блок 2. Країна у глобальній торгівельній системі; Блок 3. Країна на світовому фінансовому ринку; Блок 4. Країна у системі руху підприємницького капіталу та світового виробництва; Блок 5. Країна на світовому ринку праці та її міграційний капітал тощо.

3. Приклад обробки аналітичної інформації або описання ситуації – описання фрагменту теми з підходами до її вивчення, показниками, висновками

Описання фрагменту теми

Теорія митного союзу переважно стосується статичних ефектів митного союзу на добробут світу, ніж на добробут окремих країн-учасниць або третіх країн. Виходячи з цього, “проблема” митного союзу розглядається як окремий випадок теорії кращого іншого. Вільна торгівля між обмеженою кількістю країн не залежить від чистого балансу ефектів виробництва та споживання, пов’язаних із розширенням та зміною напрямків торгівлі, а також будь-якими змінами в розподілі доходу.

Теорія статичних та динамічних ефектів митного союзу включає декілька ефектів.

Ефекти від торгівлі. Внаслідок того, що митний союз передбачає як вільну торгівлю між країнами-учасницями, так і водночас обмеження на імпорт країн, що не входять у союз, або третіх країн, він справляє як позитивні, так і негативні ефекти на торгівлю. Позитивний ефект настає тоді, коли скасування внутрішніх тарифів та інших бар’єрів стимулює приріст обсягів торгівлі між країнами-учасницями, який не витісняє імпорт третьої країни. Інакше кажучи, митний союз зумовлює надання переваги замість виробника з високими затратами в межах союзу виробників з низькими витратами також у межах союзу. Цей позитивний ефект називається розширенням торгівлі. З іншого боку, негативний торговельний ефект настає тоді, коли країни-учасниці купують одна в одній те, що вони недавно купували у третіх країнах. Відомий як зміна напрямків торгівлі, цей негативний ефект виникає в результаті надання переваги замість виробника з низькими затратами поза союзом виробникові з затратами у межах союзу.

Ефекти на добробут. Розглянемо, які ефекти розширення та зміни напрямків торгівлі впливають на добробут. Спочатку проаналізуємо ці ефекти для країни-учасниці.

Уявимо, що дві країни, В і В, створили митний союз. далі уявимо, що до союзу обидві країни виробляли продукт. Графік 1.3.1 показує ефекти митного союзу на добробут для країни А.

D_a-D_a i S_a-S_a – це прямі попиту та пропозиції країни А відповідно, P_f -S_b,f –це прямі пропозиції імпорту з країни В за умов вільної торгівлі. (Для спрощення аналізу ми припускаємо досконалу еластичність прямої пропозиції імпорту). Але перед створенням митного союзу країна А накладала мито P_f -P_t, яке піднімає пряму пропозиції імпорту до P_t-S_b,t. Тому до союзу ціна продукту Y у країні А – О-P_t, як позначено перетином P_t-S_b,t з D_a-D_a у точці k. За цією ціною країна А споживає O-Q_3, виробляючи O-Q₂ всередині країни та імпортуючи O₂-Q₃ країни В.

Ефект розширення торгівлі на добробут країни-учасниці в митному союзі. До створення митого союзу країна А ввела мито на продукти Y, що надходить із країни В з будь-яких інших країн. Внаслідок того, що країна В має найменші виробничі затрати, країна А отримує весь свій імпорт продукту Y з країни В. Мито піднімає пряму пропозиції імпорту країни В з P_f-S_b,f до P_t-S_b,t. За новою ціною О-P_t країна А споживає О-Q₃, виробляючи О-Q₂ та імпортуючи О₂-Q₃. Після того, як країна А вступила в митний союз із країною В, імпорт продукту Y з країни В стає безмитним за ціною О-P_f. За цією ціною країна А споживає О-Q₄. Чистий ефект на її добробут показаний двома трикутниками: f-e-g та h-k-i. Це випадок розширення торгівлі, оскільки імпорт з нижчими затратами країни В заміщує виробництво з високими затратами в країні А.

Рис. 7.1. Ефекти митного союзу на добробут для країни А

Джерело: Френклін Р.Рут, Антон Філіпенко. Міжнародна торгівля та інвестиції / пер. з англ. – К: Основи, 1998. – с. 287

Митний союз скасовує мито країни А на продукт Y, і пряма пропозиції імпорту опускається до прямої вільної торгівлі P_f-S_b,f . Ціна продукту Y падає з О-Р_t до О-Р_f. За цією ціною країна А споживає О-Q₄, виробляючи О-Q₁ та імпортуючи з країни В О₁-Q₄. Ця зміна є розширенням торгівлі, оскільки виробництво з високими затратами в країні А замінене виробництвом з нижчими затратами в країні В. Виграш у надлишку споживача для країни А позначено областю Р_f-Р_t-k-i. Але деяка частина цього виграшу заміщується вилученням надлишку внутрішнього виробника (Р_f-Р_t-е-f) та доходу на тариф (g-e-k-h). Відповідно чистий виграш для країни А показано двома трикутниками f-e-g та h-k-i.

Попередній аналіз припускав, що країна В є виробником продукту Y з найменшими затратами. Але припустимо, що країна поза союзом є виробником з найменшими затратами; тоді митний союз спричинить зміну напрямків торгівлі, як показано на рис. 7.2.

Рис. 7.2. Ефект зміни напрямків торгівлі на добробут країни учасниці в митному союзі

Джерело: Френклін Р.Рут, Антон Філіпенко. Міжнародна торгівля та інвестиції / пер. з англ. – К: Основи, 1998. – с. 288

До створення митного союзу між країнами А і В країна А імпортувала продукт Y від решти світу (row) за нижчою, ніж вона заплатила б за імпорт з країни В (О-Р’_t порівняно з О-Р_t). Та після створення союзу за імпорт з країни В більше не платиться мито, а ціна імпорту падає до рівня ціни вільної торгівлі (О-Р_f), яка нижча, ніж постмитна ціна імпорту з row (O-P_t). Отже, країна А тепер імпортує продукт Y з країни В. Це випадок зміни напрямів торгівлі, тому що експорт з країни В з більшими витратами замінив експорт з row з нижчими витратами. Країна А отримала виграш у добробуті, що позначено двома трикутниками: f-r-g та h-s-i, але виграш перекривається втратами в добробуті, що показано заштрихованим прямокутником. Чистий виграш (або втрати) країни А залежить від відносного сумарного розміру трикутників порівняно з розміром прямокутника.

До утворення союзу країна А вводить таке саме мито на імпорт із країни В та row (Р_f-Р_t=Р’_f-Р’_t). Внаслідок того, що її постмитна ціна нижча, ніж країни В, row забезпечує весь імпорт країни А за ціною О-Р’_t, де А споживає О-Q₃, як визначається точкою перетину D_a-D_a і прямої післямитної пропозиції row. Країна А виробляє О-Q₂ та імпортує О₂ -Q₃ з row.

Митний союз усуває мито на імпорт з країни В, але не з row. Отже, країна В зараз імпортує нижчу імпортну ціну, О-Р_f порівняно з О-Р’_t. За ціною країна А споживає О-Q₄ продукту Y, виробляє О-Q₁ всередині країни та імпортує О₁ -Q₄ з країни В. Це експорт row на дорожчий експорт країни В.

Розглянемо ефекти зміни напрямків торгівлі на добробут. чистий виграш для країни А виражено двома трикутниками: f-r-g та h-s-i. Крім того, країна А тепер платить вищу ціну за імпорт, ніж раніше з row, як позначено заштрихованим прямокутником (g-h-m-l). Якщо сума двох трикутників (ефект ширшої торгівлі на добробут) менша, ніж прямокутник (ефект замни торгівлі на добробут), тоді чистий ефект на добробут країни А негативний.

Теорія митного союзу переважно стосується статичних ефектів митного союзу на добробут світу, ніж на добробут окремих країн-учасниць або третіх країн. із цих пропозицій “проблема” митного союзу розглядається як окремий випадок теорії кращого іншого (ці трикутники менші, ніж на графіку 1, тому що А отримувала свій імпорт row за нижчою ціною, ніж В. Отже, утворення союзу спричинило менше падіння імпортної ціни на рис. 7.2., ніж на рис. 7.1). Відштовхування від передумови, що всесвітня вільна торгівля досягне найбільш ефективного перерозподілу та використання світових ресурсів (оптимум Pareto) не означає, що вільна торгівля між обмеженим числом країн обов’язково залежатиме радше від чистого балансу ефектів виробництва та споживання, пов’язаних із розширенням та зміною напрямків торгівлі, а також будь-якими змінами в розподілі доходу.

Щодо ефектів виробництва, розширення торгівлі підвищує ефективність світової економік (і таким чином підвищує її потенційний добробут) шляхів заміни виробництва з вищими витратами на виробництво з нижчими витратами. Навпаки, зміна напрямків торгівлі знижує світовий потенційний добробут заміщенням виробництва з нижчими витратами поза союзом на виробництво з вищими витратами у межах союзу.

Як ми вже зазначали, торгівельні обмеження також мають ефекти споживання, оскільки вони привносять відповідність між відносними цінами, за якими товари можуть бути куплені (міжнародні умови торгівлі), та їхніми витратами виробництва. зменшуючи це розходження, лібералізація торгівлі дозволяє споживачам отримати вищий рівень сатисфакції (вищу криву байдужості). Виходить, що розширення торгівлі має позитивний ефект споживання на добробут, бо воно узгоджує виробничі можливості та споживчі преференції союзу. Навпаки, зміна напрямків торгівлі має негативний ефект споживання, тому що вона збільшує розрив між пріоритетами споживача в союзі, з одного боку, та світовими виробничими можливостями, з іншого. Розширення торгівлі збільшує вибір споживачів; зміна напрямків торгівлі зменшує його.

Отже, митний союз підвищить світову економіку та потенційний добробут, якщо розширення торгівлі переважить зміну напрямків торгівлі. хоча, потенційний добробут – це не те саме, що фактичний. Фактичний добробут залежить не тільки від економічної ефективності (розміру пирога), але й від розподілу доходу (поділ пирога). Зокрема, перерозподіл доходу між митним союзом та аутсайдерами повинен бути врахований у будь-який повній оцінці його ефектів на добробут.

Статична теорія митного союзу ігнорує багато динамічних ефектів митного союзу (та інших форм економічної інтеграції) на економічне зростання. Митний союз може сприяти економічному добробутові не тільки шляхом стимулювання вищої ефективності розподілу (рух уздовж межі виробничих можливостей). Справді, вплив його динамічних ефектів на світовий добробут може переважити будь-які спроби стимулювання економічного зростання зі сторони митного союзу.

Найбільш очевидним наслідком митного союзу є розширення ринку. виробники (та споживачі) користуються вільним доступом до національних ринків усіх країн-учасниць, де раніше їхніх доступ був блокований імпортними обмеженнями. Вона сприяє економічному масштабу у багатьох галузях, яка не може бути досягнута на вузьких національних ринках. більш місткий ринок також пожвавлює конкуренцію, змушуючи виробників зменшувати витрати, більш настирливо продавати і шукати нові продукти.

Поєднання економії масштабу та посиленої конкуренції сприяє збільшенню розмірів компаній, або через внутрішнє зростання, або об’єднання, чи поглинання. Більші фірми, в свою чергу, мають більшу здатність фінансувати наукові дослідження та розвиток, а тому більш ефективно конкурувати в інновації продуктів.

Щоб скористатися новими ринковими можливостями й вистояти у новій конкуренції, фірми змушені робити інвестиції у підприємства та устаткування, які безпосередньо створюють нові робочі місця та дохід. Навіть більше, якість інвестицій підвищуватиметься, оскільки рішення щодо інвестицій робляться з огляду на витрати та ринкові умови по всьому союзу. Форсуючи розвиток індустріальних центрів, що обслуговують більші ринки, митний союз спричиняє також економію зовнішніх ефектів; взаємодія між багатьма спеціалізованими фірмами у цих центрами для усіх. Окрім того, більшій ринок залучає нові інвестиції в інфраструктуру (таку, як транспорт, енергетика та комунікації), яка, в свою чергу, стимулює загальне підвищення економічної ефективності та ефективне зростання. Необхідно також згадати зниження ризику та невпевненості для підприємців. Із забезпеченням доступом на ринки країн-учасниць внутрішня торгівля більше нагадує внутрішню міжрегіональну торгівлю, ніж міжнародну торгівлю. Одначе, зіткнувшись із меншою невпевненістю, підприємці союзу заохочуються до інвестування у підприємства та наукові дослідження, щоб мати користь від розширення ринків у довготривалій перспективі.

Очікується, що чим більший ступінь економічної інтеграції, тим більший вплив цих динамічних ефектів на зростання. У цьому відношення особливо варта уваги лібералізація переміщення факторів (спільний ринок). не буде перебільшенням сказати, що присутність або відсутність динамічних ефектів приносить успіх або невдачу митному союзові та більш розвиненим нормам економічної інтеграції.

Отже, до динамічних ефектів інтеграції, які проявляються, коли інтеграція набирає силу, необхідно відзначити посилення конкуренції між виробниками з різних країн, яка утримує ріст цін, приводить до поліпшення якості товарів, стимулює утворення нових технологій тощо. В результаті інтеграції країни-учасниці починають використовувати переваги економіки масштабів, що в свою чергу дозволяє збільшити обсяги виробництва і скоротити витрати. Інтеграція зазвичай веде до притоку іноземних інвестицій, оскільки корпорації з країн, які не увійшли в об’єднання, прагнуть зберегти за собою певний сегмент закритого загальними митним бар’єром ринок за рахунок створення підприємств в середині інтеграційного об’єднання.

Якщо в результаті утворення митного союзу виникає тільки ефект створення торгівлі, то масштаби торгівлі, яка здійснюється на вільній від митних обмежень основі, збільшується і благоустрій всіх країн, як тих, що приймають участь в інтеграційному процесі, так й інших. Якщо в результаті утворення митного союзу виникає ефект відхилення торгівлі, то благоустрій країн, які не приймають участі – погіршиться, а країн-учасниць інтеграції або погіршиться, якщо ефект відхилення торгівлі за своїми вартісними розмірами перевищить ефект створення торгівлі, або покращиться, якщо ефект відхилення торгівлі за своїми вартісними розмірами буде менший ефекту створення торгівлі. у відповідності з теорією “другого кращого”, окрім політики вільної торгівлі, не існує другої альтернативної торгової політики, вплив якої на міжнародний благоустрій було б однозначно позитивним.

Приклад 1.

Таблиця 7.1.

Рівень регіоналізації в ЄС

Показники	ЄС
	1990	2002
співвідношення внутрішнього експорту до загального (у %)	64,93	61,63
співвідношення зовнішнього експорту до загального (у %)	35,07	38,37
співвідношення внутрішнього імпорту до загального (у %)	63,00	61,86
співвідношення зовнішнього імпорту до загального (у %)	37,00	38,14

Джерело: Складено за даними www.wto.org

Наведені в таблиці 7.1. розрахунки свідчать, що співвідношення частки зовнішнього експорту та імпорту стосовно загального експорту та імпорту у країнах ЄС скоротилося, також співвідношення показників внутрішнього експорту до загального скоротилося у 2002 р. у порівнянні із 1990 р. на 3,3%, співвідношення внутрішнього імпорту до загального – на 1,14%. Проте, частка зовнішнього експорту / імпорту до загального експорту / імпорту збільшилася у 2002 р. у порівнянні із 1990 р., і співвідношення зовнішнього експорту / імпорту до загального експорту / імпорту так само збільшилося відповідно на 3,30% та 1,14%.

Аналіз зовнішньоторговельних зв’язків країн ЄС дозволяє зробити висновки, що між країнами-членами ЄС існує вільна торгівля. Згідно з теорією статичних ефектів між країнами-членами ЄС повинен бути позитивний ефект від торгівлі. Оскільки між країнами відбувалося скорочення взаємних обсягів торгівлі, то країнам-членам ЄС слід було замислитися про ефект розширення торгівлі: приріст обсягів торгівлі між країнами-учасницями, який би не витісняв імпорт з третьої країни. Це можна досягти шляхом приєднання основних країн-експортерів продукції на внутрішньо-європейський ринок.

Це відповідь на твоє питання