Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МедбіоЛ-6 2013..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
38.79 Кб
Скачать

  • Медична біологія

Лекція № 6. Генні хвороби людини та методи діагностики їх

6.1.Спадкові хвороби людини: причини їх виникнення і класифікація.

6.2.Моногенні молекулярні хвороби людини, зумовлені зміною структури гена.

Аутосомно-домінантні, аутосомно-рецесивні та зчеплені зі статтю моногенні хвороби. Ензимопатії.

6.3.Класифікація спадкових порушень метаболізму: вуглеводного, амінокислотного, ліпідного, мінерального обміну, порушення у сполучній тканині, дисфункція ендокринної системи, порушення транспорту речовин у клітинах. Методи діагностики та профілактики моногенних патологій.

6.4.Полігенні спадкові хвороби, причини виникнення їх.

Самостійна робота № 10. Генні хвороби з порушенням обміну вуглеводів (глікогенози); амінокислот (гістидинемія, цистинурія); ліпідів (Тея — Сакса); вітамінів, мінеральних речовин

6.1.Спадкові хвороби людини: причини їх виникнення і класифікація.

Спадковими називають хвороби, етіологічними чинниками яких є мутації. Останні порушують жит­тєво важливі функції організму, що і спричиняє за­хворювання. Спадкові хвороби виникають внаслідок змін спадкового апарату клітини (мутацій), які ви­кликаються променевою або тепловою енергією, хімічними речовинами та біологічними факторами (віруси, мігруючі елементи-транспозони, живі вак­цини, токсини гельмінтів та ін.) (Г. Д. Бердишев, Й. Ф. Криворучко, 1990).

Для спадкових хвороб патологічна дія мутації як етіологічного чинника не залежить від середовища. Останнє може тільки змінювати вираженість симп­томів хвороби. До цієї групи відносяться всі хромо­сомні і генні хвороби (хвороба Дауна, гемофілія, хорея Гентінгтона, фенілкетонурія тощо), які можуть розпо­чинатися в будь-якому віці. Так, гемофілія виявляєть­ся при народженні, фенілкетонурія - в перші дні після народження, а хвороба Гентінгтона - після 40 років.

Серед хвороб спадкового генезу є і такі, для про­яву яких необхідний вплив шкідливих факторів се­редовища. До них відносять подагру, деякі форми діабету та ін. Подібні захворювання отримали на­зву хвороб із спадковою схильністю.

Спадкові хвороби не слід плутати з уродженими хворобами. Останні існують вже при народженні дитини. Вони можуть бути зумовлені спадковими і неспадковими чинниками. У разі неспадкового ге­незу, такі хвороби визначають як фенокопії спадко­вих вад розвитку. У той же час, не всі спадкові хво­роби є уродженими. Значна частина їх виникає у більш пізньому віці.

Спадкові хвороби характеризуються великою різноманітністю і більшістю відбувається залучен­ня в процес не однієї системи, а генералізоване ура­ження тканин і навіть органів. Тому спадкові хворо­би проявляються у вигляді синдромів або комплек­су патологічних ознак.

Спадкові хвороби залежно від рівня ураження спадкових структур поділяються на дві великі гру­пи: генні і хромосомні.

Класифікація спадкових хвороб. Етіологічним чинником спадкових хвороб слугує патологічна спадковість, одержана організмом хворого через статеві клітини його батьків. Залежно від рівня організації спадкових структур розрізняють генні і хромосомні хвороби. За кількістю залучених у му­таційний процес локусів розрізняють моногенні і полігенні хвороби.

Генні мутації передаються від покоління до по­коління без змін, тоді як більшість хромосомних хвороб, особливо внаслідок порушення кількості хромосом (анеуплоїдія), взагалі не успадковують­ся. Інверсії, транслокації успадковуються із додат­ковими перекомбінаціями.

Хромосомні хвороби поділяються залежно від типу мутацій на синдроми, зумовлені числовими (поліплоїдії, анеуплоїдії) або структурними змінами (делеції, інверсії, транслокації, дуплікації) хромосом. Хромосомні хвороби характеризуються множинни­ми ураженнями без певної патогенетичної ланки.

Якщо мутація виникла у зародкових клітинах, тоді виділяють повну форму хвороби. Якщо нерозходження хромосом або структурна аберація з'яви­лися на різних стадіях дроблення зиготи - розвива­ються мозаїчні форми.

Моногенні хвороби зумовлені дією гена, що зазнав мутації. Розвиток їх пов 'язаний з первинним про­дуктом одного гена (відсутність білка, ферменту або аномальна їх будова). Розрізняють аутосомно-домінантні, аутосомно-рецесивні, зчеплені з Х-хро-мосомою хвороби. До них відносяться і спадкові порушення обміну речовин (спадкові ензимопатії).

Полігенні хвороби - це захворювання зі склад­ним характером успадкування і визначаються мно­жинними генами. Свій патологічний прояв вони здійснюють у взаємодії з комплексом чинників зов­нішнього середовища.