• Медична біологія

Лекція № 7. Хромосомні хвороби та методи діагностики їх

7.1.Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості та структури хромосом.

7.2.Хромосомні хвороби, пов’язані зі зміненою кількістю аутосом (синдроми Дауна, Патау).

7.3.Хвороби, пов’язані з геномними мутаціями статевих хромосом (Шерешевського—Тернера, Клайнфельтера). Механізми виникнення, клінічна характеристика та методи діагностики хромосомних спадкових патологій. Цитогенетичний метод діагностики

7.4.Медико-генетичне консультування (МГК), принципи, загальні положення. Пренатальна діагностика спадкових патологій.

Самостійна робота № 11. Хромосомні хвороби з порушенням структури та кількості хромосом (хвороба “котячого крику”, Едвардса, трисомія-Х, дисомія Y-хромосоми) (СПРС)

7.1.Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості та структури хромосом.

Хромосомні хвороби - це велика група спадко­вих хвороб, основою яких є хромосомні або геномні мутації.

Етіологічними чинниками хромосомної патології є всі види хромосомних мутацій і деякі геномні мутації. У людини виявлені три типи геномних мутацій: тетра-пло'ідія, триплоїдія й анеуплоїдія. Що стосується хро­мосомних мутацій, то всі їх типи виявлені в людини.

Форми хромосомної патології визначаються ти­пом геномної або хромосомної мутацій, а також інди­відуальністю хромосом. Нозологічний розподіл хро­мосомної патології базується на етіологічному і па­тогенетичному принципах: для кожної із форм хро­мосомної патології визначається структура, що задіяна в патологічний процес (хромосома, сегмент, ділянка), та причина генетичного порушення (неста­ча або надлишок генетичного матеріалу).

Таким чином, для точної діагностики хромосом­ної хвороби необхідно визначити: 1) тип мутації; 2) задіяну в процес хромосому; 3) форму - повна чи мозаїчна; 4) вид хвороби - спорадичний випа­док чи успадкована форма.

Хромосомні аномалії викликають порушення за­гального генетичного балансу, тому патологічні ефекти хромосомних і геномних мутацій виявляють­ся на всіх стадіях онтогенезу і, можливо, навіть на стадії гамет, впливаючи на формування наступних. Основні ефекти хромосомних аномалій виявляють­ся у двох взаємопов'язаних варіантах: летальності й природжених вадах розвитку.

Хромосомні аномалії, що виникають у соматичних клітинах у постнатальному періоді, можуть виклика­ти різні наслідки: залишитися нейтральними для кліти­ни, зумовити загибель, активізувати поділ клітини, змінити її функції. Хромосомні мутації виникають у соматичних клітинах постійно з частотою до 2 %. У нормі такі клітини елімінуються імунною системою, проте в деяких випадках хромосомні аномалії є при­чиною злоякісного росту. Є докази накопичення клітин з хромосомними абераціями в процесі старіння.

Спільним для всіх форм хромосомних хвороб є множинні ураження. Це черепно-лицеві дизморфії, уроджені вади розвитку внутрішніх і зовнішніх органів, уповільнення внутрішньоутробного і пост-натального росту і розвитку, відставання психічно­го розвитку, порушення функцій нервової, ендокрин­ної та імунної систем. Множинні уроджені вади роз­витку формуються в ранньому ембріогенезі.

Фенотипний прояв хромосомних аномалій зале­жить від таких чинників: 1) індивідуальності задіяної в аномалію хромосоми або її ділянки (специфіч­ний набір генів); 2) типу аномалії (трисомія, моносомія, повна, часткова); 3) розміри відсутнього (при делеції) або надлишкового (при частковій трисомії) матеріалу, 4) ступеня мозаїчності організму за абе-рантними клітинами; 5) генотипу організму; 6) умов середовища (внутрішньоутробна чи постнатальна).