
- •Лекція № 7. Хромосомні хвороби та методи діагностики їх
- •7.1.Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості та структури хромосом.
- •Синдром Едвардса
- •Синдром "котячого крику ".
- •7.2.Хромосомні хвороби, пов’язані зі зміненою кількістю аутосом (синдроми Дауна, Патау).
- •Хвороба Дауна
- •Синдром Патау
- •Синдром Клайнфельтера.
- •Хвороба Шерешевського – Тернера.
- •Трисомія X
- •Полісомія за у-хромосомою
- •Цитогенетичний метод, його значення.
- •7.4.Медико-генетичне консультування (мгк), принципи, загальні положення. Пренатальна діагностика спадкових патологій.
- •Пренатальна діагностика спадкової патології .
- •Додаток до лекції (для практичної роботи № 8).
Медична біологія
Лекція № 7. Хромосомні хвороби та методи діагностики їх
7.1.Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості та структури хромосом.
7.2.Хромосомні хвороби, пов’язані зі зміненою кількістю аутосом (синдроми Дауна, Патау).
7.3.Хвороби, пов’язані з геномними мутаціями статевих хромосом (Шерешевського—Тернера, Клайнфельтера). Механізми виникнення, клінічна характеристика та методи діагностики хромосомних спадкових патологій. Цитогенетичний метод діагностики
7.4.Медико-генетичне консультування (МГК), принципи, загальні положення. Пренатальна діагностика спадкових патологій.
Самостійна робота № 11. Хромосомні хвороби з порушенням структури та кількості хромосом (хвороба “котячого крику”, Едвардса, трисомія-Х, дисомія Y-хромосоми) (СПРС)
7.1.Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості та структури хромосом.
Хромосомні хвороби - це велика група спадкових хвороб, основою яких є хромосомні або геномні мутації.
Етіологічними чинниками хромосомної патології є всі види хромосомних мутацій і деякі геномні мутації. У людини виявлені три типи геномних мутацій: тетра-пло'ідія, триплоїдія й анеуплоїдія. Що стосується хромосомних мутацій, то всі їх типи виявлені в людини.
Форми хромосомної патології визначаються типом геномної або хромосомної мутацій, а також індивідуальністю хромосом. Нозологічний розподіл хромосомної патології базується на етіологічному і патогенетичному принципах: для кожної із форм хромосомної патології визначається структура, що задіяна в патологічний процес (хромосома, сегмент, ділянка), та причина генетичного порушення (нестача або надлишок генетичного матеріалу).
Таким чином, для точної діагностики хромосомної хвороби необхідно визначити: 1) тип мутації; 2) задіяну в процес хромосому; 3) форму - повна чи мозаїчна; 4) вид хвороби - спорадичний випадок чи успадкована форма.
Хромосомні аномалії викликають порушення загального генетичного балансу, тому патологічні ефекти хромосомних і геномних мутацій виявляються на всіх стадіях онтогенезу і, можливо, навіть на стадії гамет, впливаючи на формування наступних. Основні ефекти хромосомних аномалій виявляються у двох взаємопов'язаних варіантах: летальності й природжених вадах розвитку.
Хромосомні аномалії, що виникають у соматичних клітинах у постнатальному періоді, можуть викликати різні наслідки: залишитися нейтральними для клітини, зумовити загибель, активізувати поділ клітини, змінити її функції. Хромосомні мутації виникають у соматичних клітинах постійно з частотою до 2 %. У нормі такі клітини елімінуються імунною системою, проте в деяких випадках хромосомні аномалії є причиною злоякісного росту. Є докази накопичення клітин з хромосомними абераціями в процесі старіння.
Спільним для всіх форм хромосомних хвороб є множинні ураження. Це черепно-лицеві дизморфії, уроджені вади розвитку внутрішніх і зовнішніх органів, уповільнення внутрішньоутробного і пост-натального росту і розвитку, відставання психічного розвитку, порушення функцій нервової, ендокринної та імунної систем. Множинні уроджені вади розвитку формуються в ранньому ембріогенезі.
Фенотипний прояв хромосомних аномалій залежить від таких чинників: 1) індивідуальності задіяної в аномалію хромосоми або її ділянки (специфічний набір генів); 2) типу аномалії (трисомія, моносомія, повна, часткова); 3) розміри відсутнього (при делеції) або надлишкового (при частковій трисомії) матеріалу, 4) ступеня мозаїчності організму за абе-рантними клітинами; 5) генотипу організму; 6) умов середовища (внутрішньоутробна чи постнатальна).