Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Медбіо Л-9 2013..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
10.85 Mб
Скачать
  • Медична біологія

Лекція № 9 . Медична гельмінтологія. Плоскі та круглі черви-

паразити людини.

1. Життєві цикли гельмінтів.

2. Геогельмінти.

3. Біогельмінти.

4. Контактні гельмінти ( К.І. Скрябін ).

5. Тип Плоскі черви. Характеристика, класифікація, медичне значення.

6. Тип Круглі черви. Клас Власне круглі черви. Характеристика , медичне значення.

  1. Життєві цикли гельмінтів.

2. Геогельмінти.

3. Біогельмінти.

4. Контактні гельмінти ( К.І. Скрябін ).

Дія гельмінтів характерною є зміна хазяїна в циклі розвитку, що забезпечує розмноження, розселення і поширення паразитів.

Ще в 1937 р. К. І. Скрябін і Р.С. Шульц поділили всіх паразитичних червів на дві групи за ха­рактером їх життєвого циклу: геогельмінти і біо­гельмінти й відповідно виділили дві епідеміологічні групи гельмінтозів - геогельмінтози і біогельмінтози.

До геогельмінтів належать види (значна частина нематод), що розвиваються без участі про­міжного хазяїна, їхні яйця або личинки досягають інвазійної стадії у зовнішньому середовищі й потрап­ляють до організму остаточного хазяїна переваж­но через рот внаслідок випадкового проковтування з їжею або водою, занесення брудними руками (перорально). Личинки деяких видів (анкілостомід, стронгілоїдів) активно проникають через шкірні по­криви людини при контакті з грунтом.

До біогельмінтів належать види (сисуни, стьож­кові, частина власне круглих червів), життєві цикли яких обов'язково пов'язані зі зміною хазяїна - про­міжного й остаточного. У тілі проміжного розвива­ються личинкові форми, а перетворення інвазійних личинок на дорослу форму відбуваггься в тілі остаточного хазяїна, куди вони потрапляють різними

шляхами. У деяких видів для завершення розвитку личинок необхідна участь другого проміжного ха­зяїна (додаткового).

Є. С. Шульман у 1952 р. запропонував, крім біо- ­та геогельмінтозів, виділити додаткову групу - кон­тактних гельмінтозів, до якої включив дві інвазії ентеробіоз і гемінолепідоз. Особливості їхньої епідеміології не дозволяють винести їх ні до біо-, ні до геогельмініозів.

Таким чином, залежно від механізму передачі інвазій гельмінтози людини поділяють, на три гру­пи: геогельмінтози, біогельмінтози і контактні гельмінтози.

Геогельмінтози - інвазії, збудники яких розви­ваються прямим шляхом (без участі проміжного ха­зяїна) і передаються людині через елемент довкіл­ля (грунт, овочі, ягоди тощо), забруднені інвазійни­ми яйцями або личинками (рис. 3.54).

Біогельмінтози - інвазії, збудники яких розви­ваються за участю проміжних хазяїнів і передаюся людині через тканини їх тіла (рис. 3.55).

Контактні гельмінтози - інвазії, збудники яких розвиваються у безпосередній близькості до люди­ни й передаються через руки хворого або через предмети, що її оточують (рис 3 56).

Роль академікиа К. І. Скрябіна в розвитку гельмінтології. З ім'ям К. І. Скрябіна

(1879-1972) пов'язаний розвиток гельмінтологічної науки. Він заснував перший у світі Інститут гельмінтології, якому ще за життя вченого було присуджено його ім'я; перші кафедри паразитології, Лабораторію гельмінтології Академії наук колишнього СРСР, яка стала теоретичним центром загальної гель­мінтології.

К. І. Скрябін і його учні розробили методи діаг­ностики і профілактики гельмінтозів, вивчили їх клініку і терапію.

За участі вченого і з його ініціативи було прове­дено понад 350 спеціалізованих гельмінтологічних експедицій. Він особисто відкрив і описав близько 200 нових видів гельмінтів, опублікував понад 700 наукових праць. Широко відомі його праці 'Тре­матоди тварин і людини", "Основи нематодології’’, "Основи цестодології’’ та ін.

К. І. Скрябіним сформульовані принципи бороть­би з гельмінтозами - дегельмінтизація і девастація.

Дегельмінтизація - комплекс заходів, спрямо­ваний на лікування того чи іншого гельмінтозу, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок).

Дегельмінтизацію можна застосовувати щодо людини, домашніх тварин, води, ґрунту, овочів і фруктів, приміщень, предметів побуту, білизни тощо.

Девастація - заключний етап боротьби з гель­мінтозами тварин і людини, метою якого є знищен­ня гельмінтів як зоологічних видів.