3.Історичні типи держави.

Історичний тип держави — це сукупність найбільш суттєвих ознак, властивих державам, що існували на певних етапах історії людства.

За критерії історичної типізації держав в юридичній науці най­частіше береться поняття суспільно-економічної формації, яке включає сукупність усіх суспільних відносин у їх взаємозв'язку з домінуючим способом суспільного виробництва. Згідно з класи­фікацією суспільно-економічних формацій все розмаїття держав в історичному контексті поділяється таким чином:

• Рабовласницький тип;

• Феодальний тип;

• Буржуазний тип;

• Сучасний тип.

Рабовласницький тип держави — це перший в історії людства тип держави, який не мав загального поширення і був перехідним. Це обумовлює наявність у рабовласницькому суспільстві залишків устрою влади первіснообщинного ладу, але домінуючої сили в ньому набирає тенденція державної організації суспільства. Рабо­власницький тип держави характеризується тим, що його еконо­мічну основу становила приватна власність і такий засіб вироб­ництва, як рабська праця. Членами держави визнавалась меншість населення — передусім рабовласники та деякі представники інших прошарків (селяни-общинники, ремісники, торгові люди).

Феодальний тип держави характеризується тим, що селянин визнавався членом держави, він володів деякими засобами ви­робництва (будинками, інвентарем), не маючи права власності на землю. Феодальна держава об'єднує всіх членів суспільства, але вони не рівні за своїм соціальним статусом і поділяються на різні стани. Головною закономірністю становлення феодального суспільства є централізація управління, а провідною формою дер­жавної організації — монархія.

Буржуазне суспільство характеризується поділом на державу як форму політичної організації і громадянське суспільство, в яко­му загальний суспільний інтерес забезпечувався іншими ме­ханізмами, безпосередньо товарним способом виробництва. То­вар поєднував на певній території виробників як його власників, а у вигляді капіталу створив інші недержавні форми централізації і концентрації суспільної влади.

Сучасний тип держави характеризується соціальною спрямо­ваністю, демократичним режимом утворення державних органів і здійснення державної влади, правовою формою державної діяль­ності. Сучасні держави в найбільш розвинених суспільствах забез­печують задоволення загальнолюдських потреб, реальне здійснення і захист основних прав людини. Їхньою економічною основою є наявність серед населення значної кількості саме власників за­собів виробництва та результатів їх виробничої діяльності, рівно­правність різних форм власності — приватної, муніципальної та державної. Важливою ознакою сучасної держави є відсутність протилежності між державною формою організації суспільства і її соціальним змістом. На відміну від держави буржуазного типу, сучасна "постбуржуазна" держава є всеохоплюючою організацією суспільства, в якому вона виступає формою виявлення і забезпе­чення інтересу більшості його членів і протистоїть особливим інтересам монополістичного капіталу.