Тема 1: Загальні положення про державу. План.
1.Передумови винекнення держави і права.
2.Теорії походження держави.
3.Історичні типи держави.
4.Поняття держави, її ознаки та функції.
5.Форма держави.
Використана література:
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства.- К.: Каравела, 2004, с.9-19.
1.Передумови винекнення держави і права.
Держава є формою організації суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування.
Її виникнення обумовлене потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на не рівні за своїм соціальним становищем верстви та необхідністю здійснення ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв'язків на опосередковані відносини товарообміну продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя.
Тому держава як універсальна політична форма організації суспільства виникла в результаті розпаду родового ладу. Причинами виникнення держави у правовій науці прийнято вважати:
• три суспільні поділи праці (вирізнення скотарських племен, відокремлення ремесла від рільництва, виникнення й розвиток торгівлі);
• поява надлишкового продукту, сім'ї, приватної власності й майнової нерівності;
• утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і поява міжкласових конфліктів;
• неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти;
В подальшому економічно пануючі класи підпорядкували собі державу як гаранта свого привілейованого стану.
Таким чином, потреба суспільства у реалізації організаційно-правових функцій була головним фактором виникнення держави.
Право, як і держава, виникло завдяки необхідності управління соціальними процесами.
Порівняльна характеристика взаємозалежності держави та права
Залежність права від держави:
право виникає завдяки державі, яка встановлює чи санкціонує його норми, тобто юридичне право походить від держави;
право є більш-менш сталим завдяки охороні з боку держави;
право впроваджується у життя завдяки державі та її органам;
авторитет та престиж права залежить від держави;
сутність права відображає соціальну сутність і призначення державної організації.
Залежність держави від права:
право упорядковує державну владу;
право дає дозвіл державній владі на певні дії;
право організовує побудову, структуру, удосконалення й розвиток державних органів, визначає їх функціонування;
право в демократичному суспільстві обмежує державну владу;
право надає державним органам престижу та авторитету.
2.Теорії походження держави.
Важливе значення у теоретичному і практичному аспектах має вивчення походження держави. Були створені десятки найрізноманітніших теорій, висловлені тисячі різноманітних припущень. Зупинимося на основних теоріях походження держави.
теологічна (божественна)
патріархальна
договірна
насильницька
психологічна
расова
органічна
соціальна-економічна (зокрема, класова)
Теологічна (божественна) теорія виникла ще у державах Стародавнього Сходу, а саме: у Єгипті та Вавилоні жерці обґрунтовували ідею божественної природи держави, влади. У подальші етапи розвитку людської спільноти духовенство популяризувало цю теорію. Наприклад, на рубежі ХІІ-ХІІІ ст. у Західній Європі розвинулася теорія "двох мечів", яка виходила з того, що засновники християнської церкви мали два мечі: один - схований у піхви, - залишили при собі (не гоже церкві самій оголювати меч), а інший вручили правителям, щоб вони могли вершити земні справи. Основний зміст цієї теорії у тому, щоб утвердити пріоритет духовної організації (церкви) над світською (державою) і довести, що нема держави і влади "не від Бога". Широковідомим є вчення Томи Аквінського, який стверджував, що процес виникнення і розвитку держави аналогічний до процесу створення світу Богом.
Зауважимо, що релігійні вчення про походження держави і права зберігаються й до сьогодні.
Патріархальна теорія виходить із того, що держава утворилася зі сім'ї, стала результатом її розростання. За Аристотелем, держава є не лише продуктом природного розвитку, а й вищою формою людського спілкування. Вона охоплює собою усі інші форми спілкування (сім'ю, поселення). У державі знаходить своє завершення політична природа людини. Державна влада, на думку прихильників цієї теорії, є продовженням батьківської влади; влада державця - це патріархальна влада глави сім'ї. Ця теорія в епоху Середньовіччя обґрунтовувала абсолютизм монархів.
Договірна теорія пояснює походження держави суспільним договором -результатом розумної волі народу, на підставі якого відбулося добровільне об'єднання людей для кращого забезпечення свободи та взаємних інтересів. Основою цієї теорії е положення про те, що державі передував природний стан. Умови життя людей і характер людських взаємин в природному стані змальовувалися по-різному: Т.Гоббс бачив природний стан у царстві особистої свободи, яке призводить до "війни всіх проти всіх"; Ж.-Ж.Руссо вважав, що це є мирне, ідилічне царство свободи; Дж.Локк писав, що природний стан людини - у її необмеженій свободі.
Прихильники природного права розглядають державу як результат юридичного акта - суспільного договору, який породжений розумною волею народу.
Теорія насильства належить до відносно нових теорій держави та права. Її представники (Л. Гумплович, К.Каутський, Е.Дюрінг) вважали, що держава виникає в результаті насильства, завоювання. Виникнення приватної власності, класів, держави, на думку представників цієї теорії, було результатом внутрішнього і зовнішнього насильства, тобто здійснилося шляхом прямої політичної дії.
За Л.Гумпловичем, держава утворилася у результаті підкорення слабкого племені сильнішим. Як наслідок - виникає рабство: плем'я-нереможець стає рабовласником. Рабство, у свою чергу, призводить до появи приватної власності та класів. Із приватною власністю пов'язаний й перехід від кочового до осілого способу життя.
Отже, не суспільний договір, не воля Бога, не раціоналізм людей, а лише груба сила. боротьба, підкорення одних племен іншими є основною причиною утворення держави.
Психологічна теорія виникла в середині XIX ст.; вона представлена, насамперед, Л.Петражицьким. Ця теорія визначає державу і суспільство як суму психічних взаємодій людей та їх різноманітних об'єднань. Суть цієї теорії нолягає в утвердженні психологічної потреби людини жити в рамках організованої спільноти, у почутті необхідності колективної взаємодії.
Ця теорія намагається пояснити виникнення державно-правових явищ особливими психологічними переживаннями та потребами людей, таких як: потреба керувати в одних і потреба коритися в інших, усвідомлення необхідності послуху, покори певним особам у суспільстві, потреба виконувати їх накази. Психологічна теорія держави та права розглядає народ як пасивну, інертну масу, яка шукає підкорення.
Расова теорія бере свій початок ще у рабовласницьку епоху, коли з метою виправдання існуючого ладу розвивалися ідеї природного поділу населення на дві категорії людей рабовласників і рабів. Найбільшого розповсюдження расова теорія набула наприкінці XIX - у першій половині XX ст.; вона лягла в основу фашистської політики та ідеології. Зміст расової теорії складали тези про:
• фізичну і психологічну неповноцінність людських рас;
• вирішальний вплив расових відмінностей на історію, культуру;
• поділ люде на вищу ти нижчу раси, де перша є будівничим цивілізації, покликана панувати у суспільстві та державі, а друга - повинна лише сліпо, безвідмовно коритися.
Органічна теорія. Уявлення про державу як своєрідну подобу людському організму були сформульовані ще у Стародавній Греції. Наприклад, Платон порівнював функції держави зі сторонами людської душі; Аристотель вважав, що держава багато у чому нагадує живий людський організм і на цій підставі заперечував можливість існування людини як істоти ізольованої.
Суть цієї теорії така: суспільство і держава представлені як організм, і тому їх сутність можна зрозуміти із будови та функцій цього організму. Органічна теорія була сформульована у XIX ст. Г. Спенсером. Він твердив, що держава утворюється одночасно зі своїми складовими - людьми - й існуватиме доти, доки існує людська спільнота.
Соціальна-економічна (зокрема, класова) теорія виходить з того, що держава виникла насамперед з економічних причин: поділ праці, поява приватної власності, подальший розпад суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Як об'єктивний результат цих процесів виникає держава, яка спеціальними засобами примусу й управління стримує протистояння цих класів, забезпечуючи переважно інтереси економічно панівного класу. Держава замінила родоплемінну організацію влади, а юридичне право звичаї. Основні положення цієї теорії представлені у працях К.Маркса та Ф. Енгельса.