Інструкція з охорони праці

1. Газові пальники підпалювати лише сірниками.

2. Запалений сірник підносять спочатку до отвору пальника і лише потім поволі та обережно відкривають кран для подачі газу.

3. Запалювання пальника проводити на достатній відстані, щоб випадково не обпалити лице факелом вогню.

4. При роботі з електронагрівними приладами впевнитися, що вони працюють, відсутні оголені дроти і присутній під ногами гумовий килимок.

5. Гарячі речі з муфельної (тигельної) печі чи сушильної шафи дістають лише тигельними щипцями.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Знайомство з основними нагрівальними приладами і технікою користування ними

Хід роботи

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом цієї інструкції.

2. Оглянути будову та конструктивні особливості нагрівальних приладів (газові пальники Бунзена і Теклю, таганок, водяні та піщані бані, муфельна та тигельна піч, сушильна шафа) на натуральних об’єктах.

3. Зробити схематичні рисунки нагрівальних приладів, якими користувались, підписати основні вузли та деталі.

4. Зробити висновок про призначення кожного із нагрівних приладів.

Завдання 2. Запалювання газових пальників

Хід роботи

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом «Газові пальники» цієї інструкції.

2. Провести тренувальні запалювання газових пальників Бунзена з регулятором притоку повітря та газових плит (таганків) лабораторії з дотриманням необхідних правил техніки користування та безпеки (вмикання газових кранів, запалювання, регулювання подачі повітря та висоти факелу полум’я, усунення «проскакування» полум’я, гасіння, вимикання газових кранів.

3. Зробити висновок про порядок та безпечні правила користування газовими пальниками Бунзена та газовими плитами.

Завдання 3. Висушування речовини до постійної маси

Хід роботи

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом цієї інструкції «Сушильні шафи».

2. Отримати в лаборанта кристалічну речовину для висушування.

3. Розтерти отриманий матеріал товкачиком у фарфоровій ступці до дрібнопорошкового стану (при розтиранні на тильній стороні долоні не повинні відчуватися крупинки).

4. На аналітичних вагах у пронумерованому алюмінієвому бюксі зважити наважку матеріалу масою 1,0 г.

5. Висушити матеріал у сушильній шафі до постійної маси за таким порядком:

- перше висушування при температурі 105-110^о С на протязі 1 години та охолодження в ексикаторі;

- зважування на аналітичних вагах;

- повторні висушування до постійної маси по 20 хв.

Матеріал вважається висушеним тоді, коли його маса при повторному зважуванні не зміниться.

6. Обчислити втрати при висушуванні (ВПВ) матеріалу та скласти звіт за такою схемою:

Вихідні та дослідні дані

№ (бюкса) –

т (бюкса) –

т (наважки матеріалу до висушування) – 1,0 г.

т (бюкса з наважкою матеріалу до висушування) –

Перше висушування Друге висушування Третє висушування

т₁ (бюкса з наважкою) – т₂ (бюкса з наважкою) – т₃ (бюкса з наважкою) –

т₁ (матеріалу) – т₂ (матеріалу) – т₃ (матеріалу) –

т_о (абсолютно сухий матеріал) –