Санітарна охорона ґрунту

Санітарна охорона ґрунту є важливим заходом запобігання за­брудненню навколишнього середовища. Стійкі хімічні речовини (у тому числі і пестициди, що їх широко використовують у прак­тиці сучасного сільського господарства), потрапляючи в ґрунт, проникають у рослини, підземні води, відкриті водоймища, а з рибою, водою і продуктами харчування рослинного походження потрапляють до організму тварин і людей. Викиди в атмосфер­не повітря важких металів (свинцю, міді, кадмію, ртуті, нікелю, хрому та ін.) підприємствами кольорової металургії можуть при­зводити до накопичення їх у ґрунті.

Під час проведення поточного санітарного нагляду важли­во враховувати забруднення територій дитячих садків, дитячих лікувально-профілактичних закладів, місць масового відпочинку громадян, ґрунтів у зоні складів отрутохімікатів, на території ае­родромів, на сільськогосподарських полях, у садах і т.п.

Санітарно-епідеміологічне оцінювання якості ґрунту про­водять шляхом індикації патогенних мікроорганізмів: бактерій групи кишкової палички, кількості анаеробів, протея тощо.

На сучасному етапі розвитку гігієнічних досліджень регла­ментація мікробного забруднення об'єктів навколишнього сере­довища ґрунтується на таких принципах:

1. Відсутність збудників інфекцій бактеріальної та вірусної етіології у певних об'ємах (воді, повітрі) і масі (ґрунті, харчових продуктах).

2. Обґрунтування мікробіологічних показників та їх доступ­них рівнів.

3. Використання індикаторних мікроорганізмів як нормова­них показників.

Як показник бактеріального забруднення ґрунту використо­вують титр кишкової палички і титр одного з анаеробів. Ці бактерії потрапляють у ґрунт із фекаліями. Санітарно-гельмінтологічним показником стану ґрунту є кіль­кість яєць гельмінтів в 1 кг ґрунту, а санітарно-ентомологічним — наявність личинок і лялечок мух у 0,25 м його поверхні.

З появою таких речовин, як пестициди, стимулятори росту рослин, мінеральні добрива, важкі метали тощо, виникла потре­ба в науковому обґрунтуванні їхніх гігієнічних нормативів. Київ­ська школа гігієністів розробила основи гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у ґрунті. Головним був критерій, що припускає можливість надходження додаткових хімічних речовин у вигляді домішки до природного ґрунту в кількості, безпечній для здоров'я людини. Нормування хімічних речовин ґрунтується на тому, щоб кількість їх у ґрунті не перевищувала порога екологічної адаптації людини до середовища. Під порогом розуміють таку дію, що не спричинює будь-яких змін в організмі, небезпечних для здоров'я людини.

У разі виявлення випадків забруднення ґрунту, яке переви­щує гігієнічні нормативи, розробляють та вживають заходів щодо зниження рівня забруднення і запобігання накопиченню шкідли­вих речовин у харчових продуктах.

Гігієнічне значення житла

Житлові умови мають велике значення для збереження здоров'я людини та її працездатності. Тому потрібно, щоб кож­не житлове приміщення відповідало санітарно-гігієнічним вимо­гам.

У квартирі має бути світло, сухо, тепло і достатньо просторо. Більшу частину дня житлові кімнати мають освітлюватись со­нячним світлом. В одному з вікон кожної кімнати має бути ква­тирка.

Улітку потрібно довше тримати вікна відчиненими, оскільки скло не пропускає ультрафіолетових променів, які сприятливо впливають на людський організм. Відчиняти вікна потрібно ще й для того, щоб кімнати добре провітрювалися.

Добре і правильне освітлення допомагає зберегти зір. Бруд­не, запилене скло затримує майже половину сонячних променів. Тому потрібно постійно піклуватися про чистоту віконного скла.

Сирість з'являється, коли в кімнаті перуть і сушать білизну, довго кип'ятять воду. Щоб запобігти цьому, потрібно уникати прання в житловому приміщенні або під час прання довше трима­ти відкритими вікна.

Як зберегти будинок у чистоті? Кожна господиня може по своєму відповісти на це запитання. Однак корисно дати деякі за­гальні поради.

Квартиру потрібно прибирати щодня, інакше накопичується багато пилу, який осідає на підлозі, меблях, речах. Повітря в кім­наті завжди перебуває в русі, тому піднімає пил, а люди ним ди­хають. Це шкідливо для здоров'я, оскільки пил часто спричинює захворювання горла, легенів.

Підлогу потрібно мити не рідше ніж 1—2 рази на тиждень. Протирати вологою ганчіркою слід не тільки предмети, які роз­ташовані зверху, а й темні кутки, місця за меблями і під ними. Меблі, які важко пересувати під час прибирання, рекомендується ставити дещо відступивши від стіни.

Віник потрібно злегка змочувати водою. Якщо цього не зро­бити, то пил лише переганятиметься з місця на місце, а не вида­лятиметься з приміщення.

Обстановка житла має створювати враження простору, від­чуття чистоти і свіжості. Якщо ж кімната обставлена меблями та різними предметами заради "краси", то вона завжди здаватиметь­ся тісною і захаращеною.