V. Зміст теми практичного заняття ( розгорнутий конспект) .

ВІК

Психічний розвиток

Внутрішньоутробний розвиток

ВИНИКАЮТЬ НАЙПРОСТІШІ ПСИХІЧНІ ЯВИЩА у відповідь на подразники ( звукові больові ) . Спостерігаються перші відчуття , які поєднують чуттєві і емоційні аспекти – задоволення , радість , жах тощо .

Значно впливають на психіку дитини пологи :

- якщо пологи проходили без ускладнень , то людина потім на протязі всього життя впевнена в собі , здібна долати різні перешкоди , якщо пологи проходити важко , з ускладненнями , то у людей протягом життя спостерігається невпевненість в собі , часто не можуть самі долати труднощі , зазвичай шукають підтримки інших людей .

Після народження

Від народження до вступу в школу :

- період новонародженності

Адаптація дитини до нових умов життя . Дитина цілком безпорадна і повністю залежить від догляду дорослих . Основою розвитку психіки є тісний контакт з матір`ю , в процесі якого виникають перші умовні рефлекси .

Грудничковий період

Виникають перші форми людської активності психіки та поведінки – комплекс пожвавлення – емоції дитини у вигляді плачу , активних рухів ,зміни міміки , усмішкою , гулінням . Наявність цього комплексу говорить про нормальний розвиток психіки дитини . Практично це початок психічного життя .

Надалі дитина дуже чутлива до емоційного стану і поведінки дорослих ( мову вона ще не розуміє ) , тому є дуже важливим створити емоційно позитивний тонус дитини – це сприяє більш швидкому засвоєнню дитиною інших знань ( дій з предметами , утворенню навичок тощо ) .

Перші „запитання” дитина задає дорослому мімікою , жестами , поглядом . Якщо дорослий розуміє вимоги дитини , вона радіє . Дефект в спілкуванні , відрив дитини від матері негативно впливає на психічний розвиток дитини. Особливо небезпечним є вік від 6 до 12 місяців .

До року у дитини бурхливо розвивається рухові навички , вміння гратися , мислити , розуміти навколишній світ. Найважливішими психічними механізмами є розвиток сприйняття , розпізнавання інформації , відокремлення категорій , розвиток пам`яті .

Існує криза першого року - обумовлена руйнуванням необхідності постійної емоційної взаємодії дитини з дорослим і проявляється плаксивістю , похмурістю , інколи – порушенням сну , втраті апетиту тощо ( дитина відчуває себе більш самостійною , а її продовжують опікати як дуже маленьку ) .

Раннє дитинство

( 1 – 3 роки )

Провідною стає предметно – маніпулятивна діяльність , яка замінює емоційне спілкування з дорослим . Виникають важливі новоутворення . Соціальна ситуація розвитку психіки має таку структуру :

„ дитина – предмет – дорослий” . Спроби доцільно користуватися оточуючими предметами . Для цього треба спілкування з дорослими – розвивається мовлення , засвоєння навичок методом гри ( гра – дослідження , гра – конструювання , рольові ігри ) . В процесі гри формуються нові здібності дитини , дитина вчиться долати конфліктні ситуації , спілкуватися зі своїми однолітками . Формується також самосвідомість ( образ себе , ставлення до себе , цінність власного „Я”) . Можна вже бачити , чи дитина є лідер по характеру „ сила Я” , та „ слабкість Я” . Можуть виникати негативні риси характеру – заздрощі , ревнощі , невдоволення , агресія...

Криза трьох років – криза соціальних відносин , яка зумовлена становленням самосвідомості дитини і проявляється негативізмом , впертістю , непокірністю , свавіллям , протестом , деспотизмом .

Дошкільний вік

Нова соціальна ситуація розвитку психіки –провідною діяльністю стає гра , під час якої дитина опановує різними видами діяльності , формується готовність до навчання в школі . У дітей з`являється сильна тенденція до самостійності , активної участі в житті дорослих ( намагається в усьому допомагати ) . В грі формується здатність до довільної діяльності і поведінки , тренується пам`ять здатність до спілкування , воля . „ У грі дитина завжди доросліша за свій вік, вона ніби на голову вища за саму себе”. Дитина багато малює , таким чином відображає свої фантазії , рівень пізнання світу тощо . Розвивається трудова , творча діяльність , вміння та навички .

Молодший шкільний вік

( ЗРІЛЕ ДИТИНСТВО ) –

6 – 11 років

Розвивається психічна сфера дитина , стає більш інтенсивним спілкування з однолітками і дорослими , новий рівень пізнання світу – навчання . Характеризується „ симптомом втрати безпосередності” . Виникає емоційно – смислова орієнтувальна основа вчинку .

Навчальна діяльність має яскраво виражену соціальну значущість і ставить дитину в нову позицію стосовно дорослих і однолітків , змінює самооцінку , перебудовує взаємини в сім`ї.

Пізнавальний інтерес школярів – виразна інтелектуальна спрямованість на пошук нового у предметах , явищах , подіях , супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості ; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів , явищ , подій . Інтерес завжди емоційно забарвлений ( здивування , захоплення , радість пошуку , переживання успіху та невдач ) . Саме в цей період необхідно розвивати творчу особистість .

В цьому віці важливим є формування навичок по самообслуговуванню , що сприяє вихованню поваги до праці, значення праці в житті , охайності , підтримки порядку на робочому місці , , привчатиме до подоланню труднощів , , подоланню егоїзму , лінощів .

В цьому віці формується довільність ( свідомість ) всіх психічних процесів ( пам`яті , уваги , мислення , організації діяльності ) Довільність проявляється в умінні свідомо ставити перед собою цілі та шукати способи їх досягнення , обґрунтування правильності своїх дій і висловлювань , думок Ці вміння є основою РЕФЛЕКСІЇ ( відображення ) – осмислення своїх суджень , вчинків / самоаналіз / . Рефлексія змінює пізнавальну діяльність дитини – змушує не просто сприймати все на віру , а й виробляти власну думку .

У дітей формується мислитель ні операції – аналіз , синтез , порівняння , абстрагування , узагальнення .

Швидко розвивається інтелект – активно використовується мова як засіб мислення , поєднуються всі види мислення ( наочно – дійового , наочно – образного , словесно – логічного ) .

Період дорослішання

( підлітковий період )

Відображає період переходу від дитинства до дорослого життя . Відбуваються значні зміни в інтелектуальній та емоційній сферах особистості ( інтенсивний , нерівномірний розвиток і ріст організму , виникає новий рівень самосвідомості , потреби в самоствердженні , рівноправному і довірливому спілкуванні з однолітками і дорослими ) . Інтенсивний статевий розвиток зумовлює виникнення статевого потягу і пов`язані з ним переживання і інтереси .

Психологічний зміст підліткової кризи пов`язаний з виникненням почуття дорослості , розвитком самосвідомості , ставлення до себе як до дорослої особистості , до своїх можливостей і здібностей . Перед підлітком виникають питання : „ Хто мої друзі?” , „ Ким я хочу стати?” . Підліткам властиві прагнення до ідеалів , максималізм , значні фізіологічні зміни .

На цьому етапі виникає прагнення знайти своє місце у групі ровесників , вийти за межі школи та приєднання до життя і діяльності дорослих . Дорослий в цей період повинен бути другом , наставником ( не потрібно надмірно опікати підлітка – це викликає негативну реакцію , конфліктність ).

Інтелектуальний розвиток підлітка має такі ознаки :

• збереження інформації в пам`яті ,

• формування складних стратегій для вирішення різних завдань ,

• розвиток виконавської функції високого рівня , зокрема планування , прийняття рішень , широкий вибір і гнучкість в виборі методів реалізації всіх функцій ,

• схильність до експериментування ( небажання сприймати на віру ) ,

• здатність на оригінальні думки і неординарні відповіді , велика кількість ідей , гнучкість розмірковування ( нема бар`єру минулого досвіту ).

Криза ідентичності ( період прийняття рішень ) – особливий момент розвитку , коли однаково динамічно наростає вразливість і розвивається потенціал особистості , іде активний пошук себе як особистості , пошук сенсу власного життя та життя взагалі .

Юнацьке „ Я” ще нецільне , супроводжується тривогою або відчуттям порожнечі, що призводить до підвищеної потреби в спілкуванні , але це спілкування вибіркове , часто змінюється бажанням усамітнитись .

З часом виникає відчуття незворотності часу, скінченності свого існування , що заставляє серйозно замислитись над особистими життєвими цілями. Розвивається індивідуальна часова трансспектива – форма часової інтеграції психіки людини , яка виявляється в співвідношенні у свідомості минулого , теперішнього і майбутнього часових етапів людського життя . Інтенсивно формується світогляд – система поглядів на об`єктивний світ і місце в ньому людини . Також формується соціальна орієнтація особистості - усвідомлення своєї належності до соціальної спільноти ( релігійної , вікової , національної ...).

Особливості спілкування в підлітковому періоді :

• розширюється сфера спілкування ( активний пошук друзів , постійна готовність до комунікативних контактів ),

• вибірковість спілкування ( висока вибірковість у дружбі та високий рівень вимог до спілкування в парі ),

• спілкування з дорослими доповнює спілкування з однолітками ,

• при спілкуванні з дорослими найчастіше обговорюються важливі для підлітка питання, в яких дорослий має більший життєвий досвіт ( навчання , вибір професії , норми моралі , минуле , плани на майбутнє , стосунки в сім`ї ) ,

• самим важливим в спілкуванні з дорослими є довіра , повага поглядів та розуміння позиції підлітка дорослою людиною , терпимість .