Хронологія розвитку дихальної системи

ВІК

Розвиток дихальної системи

Внутрішньоутробний розвиток

Кінець 3-го – початок 4-го тижня

Виникає вип`ячування стінки передньої кишки , з якого формується гортань , трахея , бронхи і легені .

4-й тиждень

На каудальному кінці виникає колоподібне розширення , яке трохи згодом ділиться на праву і ліву частини і дає початок легеням . Кожна частина в подальшому ділиться на більш дрібні гілки ( майбутні частки і часточки легень )

На 6-му тижні

Формуються часткові бронхи

На 8-му тижні

Формуються сегментарні бронхи

На 10 тижні

Формування хрящового каркасу трахеї і бронхів .Утворюються л/в і судини ( спочатку в ділянці коренів легень )

З 13 тижня

Починають утворюватися залози в бронхах, що сприяє подальшому утворенню в них просвіту . Виникають перші дихальні рухи плода .

15 тиждень

Утворення мотонейронів дихальної системи

З 16 тижня ( 4 місяць )

Починають формуватися респіраторні бронхіоли ( кінцеві і дихальні ) . Тобто , на цьому періоді практично сформоване бронхіальне дерево – це так звана залозиста стадія розвитку легень .

Починає утворюватися просвіт в бронхах .( стадія реканалізації )

20 тиждень

Утворюються кровоносні судини легень і бронхів

до 21— 22-го тижня.

Одночасно із розвитком дихальної системи розвиваються і її регулюючі структури — дихальний центр у ЦНС формується у довгастому мозку .

Починаючи з 22— 24-го тижня розвитку

Плід постійно здійснює дихальні рухи, за характером яких можна визначити його стан. Дихальні рухи відбуваються при затуленій голосовій щілині, тому масивної аспірації амніотичної рідини не відбувається. Невелика кількість її, що потрапляє до альвеол, є джерелом постачання сурфактанту, необхідного для розвитку дихальної функції новонародженого.

З 24 тижня ( 6 місяць )

Починають формуватися майбутні ацинуси

( альвеолярна стадія ) Легені є здатними до функціонування після 6-го місяця вагітності

Кінець вагітності ( 32 – 34 тиждень )

Починає синтезуватися сурфактант шар якого всередині альвеол дорівнює 0,1 – 0,3 мкм .

Після народження

На момент народження

1)Повністю сформовані лімфатичні судини і л/в дихальної системи .

2) Ще не завершене формування ацинусів .

3) Дихальні шляхи заповнені рідиною , яка представляє собою продукт секреції клітин дихальної системи ( вона доволі рідка і швидко розсмоктується відразу після народження ) .

В перші дні життя

Особливості дихальної системи новонародженого :

1) Ніс у новонароджених малий, хрящі його м'які, ходи звужені. дихання у дітей через ніс утруднене. Носові ходи у дітей вужчі, ніж у дорослих, нижній носовий хід взагалі відсутній , і остаточно ніс формуються до 14-15 років.

2. Слизова оболонка ніжна, добре васкуляризована, а тому дуже уразлива і швидко набухає, що утруднює дихання носом. Погано розвинена печериста частина підслизової носа , що пояснює дорволі рідкісні носові кровотечі у дітей 1-го року кожних 10 хвилин в носі проходить новий шар слизу , який містить багато бактерицидних речовин і секреторний імуноглобулін А , що знижує вірогідність повітряно – крапельних інфекцій .

3. Додаткові пазухи носа недорозвинені , тому доволі рідко трапляються синуси ти

4. Слухова труба коротка і широка, розміщена горизонтально.

5. Горло, гортань, трахея і бронхи вузькі, з м'якими хрящами і слабкорозвиненою еластичною тканиною, їхня слизова оболонка ніжна, з добре вираженим кровопостачанням. Високо розташована голосова щілина , яка є доволі вузькою . Погано розвинене лімфоїдне кільце Пирогова , тому до року ангіни трапляються доволі рідко .

6. Грудна клітка бочкоподібна, ребра м'які, піддатливі, розміщені горизонтально.

7. Роздвоєння трахеї на рівні III—IV грудних хребців. Має лійкоподібну форму , слизова оболонка містить багато залоз – ці особливості призводять до виникнення у дітей частих трахеїтів і ларинготрахеїтів .

8. Бронхи відносно вузькі.

9. Легені мають густу капілярну сітку і мало еластичної тканини. Нижня межа їх знаходиться вище, ніж у грудних дітей, що пов'язано з високим розміщенням діафрагми. Їх маса при народженні дорівнює 50 – 60 гр , вона подвоюється до 6 місяців і потроюється до року , збільшується в 5 разів до 4 – 5 років і в 10 разів – до 12 – 13 років , а до 20 років – збільшується в 20 разів .

Органи дихання починають функціонувати з моменту народження.

10 ) ЧДД 40 – 60 вд/хв. , ДО = 17 мл ( від 10 до 25 мл ) , ЖЄЛ = 120 – 150 мл .

Поява першого вдиху зумовлена комплексом чинників, які збуджують центр дихання. Після народження у крові підвищується вміст вуглекислоти до 4,5—5,3 кПа, тиск кисню знижений до 4,5—5,3 кПа (35—40 мм рт. ст.), що призводить до метаболічного ацидозу. Це спричинює збудження дихального центру. У виникненні першого вдиху певне значення мають також температурні, тактильні та інші зовнішні рефлекторні подразнення. Услід за першим вдихом появляються нерегулярні поодинокі дихальні рухи, і тільки дещо пізніше наладнюється правильне, ритмічне дихання (40—60 дихань за 1 хв). Механізм заповнення повітрям легень полягає у виникненні після першого вдиху негативного присисного тиску. Далі встановлюється позитивний тиск, який призводить до активного видиху. Об'єм кожного вдиху становить 15—20 см3. Насичення крові киснем у перший день життя 64—92 %, на 7-й день воно зростає до 87—97% .

Дихання у дітей відрізняється високою частотою, що пов’язано із підвищеною інтенсивністю обміну речовин.

Дихальний центр у дітей легко збуджується, тому їх дихання значно прискорює свою частоту при психічних збудженнях, підвищенні t0 тіла, фізичних навантаженнях .

Як відомо , дихальний центр складається з 3-х частин :

1 – медулярної ( яка починає і підтримує чергування вдихів і видихів ) ,

2 – апноетичної ( яка викликає тривалий інспіраторний спазм - розташована в мосту ) на момент народження розвинута , тому у недоношених і новонароджених частіше бувають апное,

3 – пневмотаксичної ( має гальмівний вплив на апноктичну частину – також розташована в мосту ) , на момент народження недорозвинений і формується на першому році життя .

1 – 3 роки

Інтенсивно росте гортань , яка до цього віку однакова для дівчат і хлопців . До трьох років відбувається посилений ріст легень і диференціювання їхніх окремих елементів

4 роки

Формується нижній носовий хід . Починають інтенсивно розвиватися мигдалики кільця Пирогова ( розвиток триває до 10 років )

віці від 3 до 7 років

У темпи росту легень знижуються , змінюються об`ємні показники : ЖЕЛ в 5 років становить ≈ 800-1300 мл, в 10 років - 1300-2300 мл, в 15 років - 2300-4300 мл. Діти високого зросту мають більшу ЖЕЛ.

до восьми років

Кількість альвеол досягає кількості їх у дорослої людини. Кількість альвеол до 8 років близько 300 млн, майже як у дорослих - 400 млн. Проте їх об’єм маленький, що зумовлює меншу дифузійну спроможність легень.

після 12 років.

Особливо енергійно ростуть альвеоли в об`ємі . Об’єм легень до 12 років збільшується в десять разів порівняно з об’ємом новонародженого, а до кінця періоду статевого дозрівання – у 20 разів.

Об’єм дихального повітря у дитини, коли їй 1 місяць, становить 30 мл., 1 рік – 70 мл., 6 років – 156 мл., 10 років – 230 мл., 14 років – 300мл.

період статевого дозрівання.

Найінтенсивніше росте гортань , чітко видно відмінності гортані хлопчиків від гортані дівчат ,. В 12-14 років у хлопчиків на місці сполучення пластинок щитовидного хряща починає рости кадик - „ адамове яблуко”, довшають голосові зв’язки, вся гортань стає ширша і довша, ніж у дівчаток.

до 14-15 років

Довжина трахеї становить 7 см ( а у новонароджених – 4 см ) .

в 17-18 років

Остаточне формування дихальних шляхів

Дорослий вік

З віком посилюється утилізація О2 в легенях, що підвищує працездатність організму , збільшуються як абсолютні показники легеневих об’ємів, так і співвідношення між ними

Геронтологічні зміни

1. дегенеративно – деструктивні змиіни кістково – м`Язової системи скелету грудної клітки , що призводить до зниження рухових можливостей реброво – хрящових суглобів

2. погіршується вентиляція легень ,

3. звужується просвіт бронхів внаслідок їх інволюційних змін ( інфільтрація стінки лімфоїдними і плазматичними елементами , в просвіті накопичується злущений епітелій , слиз,

4. зниження кількості еластичних елементів та м`язового шару стінки бронхів , внаслідок чого утворюються бронхоектази

5. послаблюється перистальтика бронхів , знижується кашльовий рефлекс , що призводить до погіршення дренажної функції бронхів ,

6. зменшується здатність альвеол до роз тяжіння ,

7. розвиваються склеротичні зміни в судинах малого і великого кола , що призводить до порушення дифузії і перфузії газів ,

8. знижуються всі функціональні показники дихання – ДО , ЖЄЛ , РО вдиху , РО видиху , ЗЄЛ тощо . ,

9. спостерігається хронічна гіпоксія органів і систем .