VI. Зміст лекційного матеріалу а) розгорнутий конспект .

Людина є відкритою біологічною системою і тому зазнає постійного негативного впливу з боку зовнішнього середовища. Серед негативних чинників, які суттєво впливають на організм людини , є вплив тютюнового диму, алкоголю та наркотичних засобів. Ці шкідливі чинники мають тератогенний вплив ( викликають виникнення вроджених вад та інших аномалій розвитку плода), негативно впливають на різні органи і системи, можуть викликати утворення доброякісних і злоякісних пухлин, призводять до швидкого старіння організму людини.

Знання патологічних змін в організмі , які викликаються дією шкідливих звичок та інших негативних факторів зовнішнього середовища необхідні кожному медичному працівнику для того, щоб більш глибоко зрозуміти ті патологічні процеси, які при цьому відбуваються в організмі та провести якісне лікування та профілактику.

Метою сьогоднішньої лекції і є вивчення впливу шкідливих звичок на організм людини.

Отже , план сьогоднішньої лекції такий :

4. Вплив нікотину на організм людини:

А) вплив нікотину на різні органи і системи.

Б) вплив нікотину на жінок і плід,

В) вплив нікотину на дітей і підлітків.

5. Вплив алкоголю на організм людини:

А) вплив алкоголю на різні органи і системи.

Б) вплив алкоголю на жінок і плід,

В) вплив алкоголю на дітей і підлітків.

6. Вплив наркотиків на організм людини:

А) вплив наркотиків на різні органи і системи.

Б) вплив наркотиків на жінок і плід,

В) вплив наркотиків на дітей і підлітків.

ВПЛИВ НІКОТИНУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ .

Смертельна доза нікотину для людини — 50-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла). Відомо, що кількість нікотину, який надходить із тютюнового диму в організм, становить приблизно 1/25 вмісту його в тютюні. Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час куріння. Людина дістає смертельну дозу нікотину, викурюючи 20-25 сигарет на день.

Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом і ще неприємніші відчуття, такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, трестіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму близько 200 отруйних речовин

Склад цигаркового диму .

На момент затяжки димом температура на кінці цигарки становить 60 градусів і вище . При цьому з тютюну і цигаркової бумаги утворюються біля 200 шкідливих речовин : чадний газ , сажа , бензопірен , мурашкова , синильна кислоти , ми`як , сірководень , аміак , ацетилен , радіаційні елементи .

Чадний газ має властивість зв`язувати гемоглобін , утворюючи при цьому карб оксигемоглобін , який не здібний переносити кисень . при этом карбоксигемоглобин неспособен переносить кислород, тому в організму розвивається хронічна гіпоксія .

ВПЛИВ НА ЦНС . Нікотин з`являється в тканинах мозку через 7 секунд після першої затяжки . Він ніби покращує зв`язок між клітинами мозку і полегшує проходження імпульсів. Мозкові процеси завдяки нікотину на певний час збуджуються , але потім надовго гальмуються . Зсуваючи звичний для себе маятник розумової діяльності курильщик потім неодмінно відчуває його зворотній хід . З часом мозок звикає до постійної нікотинової подачки , які в деякому ступеню полегшують його роботу . Потім сам починає їх вимагати . В закон вступає закон біологічної лінощі . Подібно алкоголіку , щоб підтримати нормальне самопочуття , потрібно підгодовувати мозок, курильщик вимушений „балувати” його нікотином . Інакше виникає дратівливість, нервозність, безпокойства. Так званий синдром відміни ( абстинент ний синдром)

Органи дихання першими приймають на себе тютюнову атаку . Проходячи через дихальні шляхи , тютюновий дим викликає подразнення слизової зіва , носоглотки , трахеї , бронхів , легеневих альвеол . Постійне подразнення слизової оболонки бронхів може призвести до розвитку бронхіальної астми , а хронічне запалення верхніх дихальних шляхів – до розвитку хронічного бронхіту , який супроводжується виснажливим кашлем , від якого страждають всі курильщики . Встановлений також зв`язок куріння з виникненням раку губ , язика , гортані , трахеї .

Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє в ротову порожнину, де впливає на слизову оболонку, викликає її атрофію та переродження епітелію – виникають вогнища зроговіння – лейкоплакія, яка вважається передпухлинним станом , далі може виникнути рак нижньої губи ( частіше в куту рота).

Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок, вони потовщуються, грубішають. Це призводить до зміни тембру голосу (грубий голос курця), що особливо помітно в молодих жінок. Також може виникнути рак гортані.

Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт і трахеїт), бронхіальна астма.

Курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, захворювання у них мають тяжкий перебіг.

Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі. Дьоготь містить багато канцерогенів , тому у курців захворюваність на рак легень серед у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить.

Кожен курильщик , який в день викурює 20 цигарок , добровільно скорочує своє життя на 5 років. Смертність серед курильщиків в середньому на 50 % вища , ніж серед некурящих . По даних ВООЗу , щорічно куріння є причиною смерті 1 млн людей .

ССС . Враження серця і судин у людей , які систематично курять , є наслідком порушення нервової і гуморальної регуляції діяльності ССС . Куріння різко підвищує кількість кортикостероїдів , адреналіну і норадреналіну . Ці БАР призводять до тахікардії , збільшення АТ , швидкості скорочення міокарду . Підраховано , що серце курильщика робить за добу на 12 – 15 тисяч скорочень більше , ніж у нормальної людини . Це призводить до швидкого виснаження серцевого м`яза , розвитку ІХС ,стенокардії , ІМ , ХСН виникнення хронічної гіпоксії серцевого м`яза . Це зумовлено тим , що коронарні судини курильщика постійно спазмовані і ток крові по них утруднений + кров засмічена чадним газом і не переносить достатньої кількості кисню .

У курців важче , ніж у інших перебігає ГХ , більш часто виникають ускладнення – гіпертонічні кризи , інсульти , інфаркти .

Куріння є одною з основних причин розвитку такого тяжкого захворювання як облітеруючий ендартеріїт , при якому вражаються судини ніг , їх постійного спазму аж до повної облітерації ( закриття просвіту ) і розвитку гангрени

ШКТ . Дія нікотину починається ще в ротовій порожнині. Діючи на сосочки язика, викликає в них атрофію , тому страждає смакова рецепція. Діючи на ясна, викликає їх атрофію, ясна ніби всихають , оголюється шийка зуба, зуби розгойдуються і випадають. Між зубами утворюються гнійні кармани, виникає неприємний запах з рота , зуби жовтіють, з часом випадають .

Нікотин потрапляє в шлунок як зі слиною , так і через кров. У курильщиків судини шлунку знаходяться в стані постійного спазму , тому стінка шлунку погано забезпечується киснем та поживними речовинами , порушується секреція шлункового соку. У курильщиків частіше , ніж у інших , розвивається хронічнй гастрит , виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки та рак шлунку.

Органи чуття . Куріння несприятливо впливають також на органи чуття , зокрема слух . Навіть , якщо щоденно викурювати 20 цигарок , різко слабшає сприйняття розговорної мови .

Вплив нікотину на шкіру . У активних і пасивних курців погано заживають рани і частіше утворюються рубці. Виявилося, що фібробласти - клітини, які відіграють основну роль у заживленні ран, під впливом куріння не здатні швидко рухатись в ділянку пошкодженої тканини, концентруються на краю рани, перешкоджаючи нормальному затягуванню рани і сповільнюючи заживлення. Шкіра рук і обличчя хронічного курця набуває жовтувато-сірого кольору, швидше зневоднюється, внаслідок чого утворюються зморшки. З часом формується жовтий наліт на зубах, якого важко позбутися, і неприємний запах з рота.