Кровообіг плода .

1 – пупкова вена , 2 – ворітна вена , 3 – Аранцева протока ,

4 – нижня порожниста вена , 5 - печінкова вена , 6 – праве передсердя ,

7 – ліве передсердя , 8 – легеневі судини , 9 – аорта , 10 – легеневий стовбур ,

11 – Баталова протока , 12 – легені , 13 – нисхідна аорта , 14 – пупкова артерія .

Структурні зміни серцево-судинної системи та особливості провідної системи серця новонароджених.

При народжені відбувається перебудова кровообігу , яка носить виключно гострий характер . Найбільш суттєвими моментами вважають слідуючи :

- припинення плацентарного кровообігу ,

- закриття основних фетальних протоків ( венозної та артеріальної протоків та овального отвору ) ,

- переключення насосу правого і лівого серця з паралельно працюючих в послідовно включені ,

- включення в повному обсязі судинного русла малого кола кровообігу з його високим опором та схильністю до вазоконстрикції ( спазму ),

збільшення потреби в кисні , зростання серцевого викиду і системного судинного тиску .

Кровообіг новонародженого .

1 – кругла зв`язка печінки , 2 – ворітна вена , 3 – Аранцева ( венозна ) зв`язка ,

4 – нижня порожниста вена , 5 - печінкова вена , 6 – праве передсердя ,

7 – ліве передсердя , 8 – легеневі судини , 9 – аорта , 10 – легеневий стовбур ,

11 – артеріальна зв`язка , 12 – легені , 13 – нисхідна аорта , 14 – міхурові – пупкова латеральна зв`язка .

З початком легеневого дихання кровообіг через легені збільшується майже в 5 разів , в 5 – 10 разів знижується судинний опір в малому колі . Через легені протікає весь об`єм серцевого викиду в той час , коли внутрішньоутробно – лише 10 % цього об`єму .

Внаслідок зменшення опору в легеневому руслі , збільшення притоку крові в ліве передсердя та зменшення тиску в нижній порожнистій вені відбувається розподіл тиску по передсердях і шунт ( скид) через овальний отвір перестає функціонувати . (Однак , при легеневій гіпертензії цей шунт може зберегтися і призвести до розвитку вродженої вади серця ) Анатомічне закриття овального отвору відбувається пізніше – до 2-х – 5-ти років .

Відразу після першого вдиху під впливом парціального тиску кисню настає спазм артеріальної ( Баталової ) протоки . Анатомічне перекриття цієї протоки відбувається до 2-х років

Внаслідок припинення плацентарного кровообігу припиняється і кровообіг по венозній протоці .

Особливості фізіології серцевого м'яза та нагнітальної функції в неонатальний період.

Маса серця новонародженого складає 0,8 % маси тіла , що трохи більше такого співвідношення у дорослої людини ( 0,4 % )

Правий і лівий шлуночок приблизно рівні між собою , товщина їх стінок складає 5 мм

З віком відбувається нарощення масси серця :

- до 8 місяців відбувається подвоєння ,

до3-х років – потроєння ,

до 5 років – маса збільшується в 4 рази ,

до 6 років – в 11 разів , а потім темп зростання маси трохи уповільнюється .

Існує 3 періоди , коли це збільшення має максимальну швидкість :

1 період – перші 2 роки ,

2 період – від 12 до 14 років ,

3 період – від 17 до 20 років .

З віком стає помітною перевага росту маси лівого шлуночка . Це пов`язано з тим , що зростає опір судин і артеріальний тиск . Маса правого шлуночка в перші місяці може зменшитися майже на 20 % , що пояснюється зменшенням периферичного опору , особливо після закриття Баталової протоки .

Одночасно з цим відбувається диференцировка м`язових волокон міокарду Міокард новонародженого має дуже тонкі слабо відмежовані одне від одного волокна та слабо виражену посмугованість .

У дітей перших 2-х років збільшена товщина волокон міокарду , але зменшена кількість ядер в кардіоміоцитах , стає більш виражена посмугованість волокон . В стовбурі серця в цей час відбувається редукція м`язових волокон і збільшення діаметру провідних міоцитів ( формуються волокна Пуркін`є) .

В період з 3-х до 8-ми років прим відносно повільному рості маси серця відбувається його кінцева тканинна диференцировка , удосконалюється провідна система серця .

У віці старше 10 років відбувається інтенсивний ріст всіх елементів серцевої тканини з помітним збільшенням кількості сполучної і еластичної тканини , з`являються вкраплення жиру .

Анатомічно серце новонародженого розташоване більш краніально , ніж у дітей старшого віку , що зумовлено більш високим стоянням діафрагми . Вісь серця лежить майже горизонтально , форма серця шароподібна , в розмірах серце відносно більше , ніж у дорослого , тому змінюється також і його проекція на грудну клітку . На протязі перших років життя і в підлітковому періоді відбувається серія поворотів і переміщень серця всередині грудної клітки . І тільки після підліткового періоду можна казати про типове для дорослої людини розташування серця в грудній порожнині . ( дивись підручник стор 131 табл 9 )

Тривалість серцевого циклу плода – 0,48 с , у новонародженої дитини – 0,8 с . Систола на 10 % перевищує діастолу .

У віці 11—16 років відбуваються посилений ріст тіла і нейрогумо­ральна перебудова організму. Темп приросту маси й об'єму серця знову збільшується і стає таким, як у перші два роки життя. У хлопчиків сис­толічний об'єм більший, ніж у дівчаток. Прискорений ріст у цьому віці мо­же супроводжуватися нерівномірним ростом органів і тканин, у тому числі серця і судин. Ємність порожнин серця збільшується швидше, ніж просвіт клапанних отворів та магістральних судин.

У гармонійно розвинутих підлітків середнього зросту з добре розви­нутою грудною кліткою визначаються найкращі співвідношення між розмірами тіла, серця і магістральних судин.

Розрізняють три варіанти "підліткового" серця.

1. Мітральна форма визначається тільки під час рентгенологічного обсте­ження. Спостерігається вирівнювання лівого контуру серцевої тіні. Порушен­ня гемодинаміки відсутні. Частіше така форма визначається у дівчаток.

2. "Мале" серце. Воно займає в грудній порожнині положення посере­дині й наче висить на судинах. Спостерігається у дітей, в яких відбу­вається великий стрибок у рості. Для "малого" серця характерні: низький систолічний об'єм, схильність до тахікардії, зниження артеріального тис­ку. Вислуховується функціональний систолічний шум.

Підлітки з "малим" серцем швидко втомлюються, під час фізичного навантаження в них з'являється задишка, можуть виникати запаморочен­ня. "Мале" серце частіше спостерігають у дівчаток.

3. "Гіпертрофоване" серце. Частіше таке серце виявляють у хлоп­чиків. Для нього характерне збільшення лівого шлуночка та хвилинного об'єму крові. Крім цього, невелика ЧСС, підвищення артеріального тиску, частіше вислуховується систолічний шум.

Особливості руху крові у новонароджених

Рух крові по судинах у дітей раннього віку має такі особливості:

• відносно малий систолічний об'єм крові;

• артеріальний тиск низький;

• велика швидкість течії крові, що зумовлено малим опором пери­ферійних судин;

• стінки судин мають малу проникність, високу розтяжність і малу кількість м'язових волокон;

• велика частина тиску витрачається під час проходження по капілярах. Усі ці умови призводять до зменшення часу кровообігу в дітей. Час

кровообігу крові: у новонароджених — 12 с; у дітей віком 3 роки — 15с; у дорослих — 22 с.

СУДИНИ .

Легеневий стовбур на момент народження відносно короткий і ділиться на 2-і приблизно рівні гілки , що призводить до перепаду тиску між судинами до 8 – 15 мм рт ст. І може бути причиною виникнення у дітей цього віку систолічного шуму . Далі інтенсивно збільшується діаметр гілок легеневого стовбура , що призводить до зникнення перепаду тиску мід стовбуром і гілками і до 5 – 6 місяців життя шум зникає .

Паралельно з ростом серця збільшуються і розміри магістральних судин , але темп їх росту значно повільніший . Наприклад , якщо об`єм серця до 15 років збільшується в 7 разів , то окружність аорти – лише в 3 рази .

З віком дитини змінюються також і співвідношення просвітів аорти і легеневого стовбура . Так , на момент народження просвіт легеневого стовбура значно більший ( на 25 % ) , до 10 – 12 років їх просвіт зрівнюється , а у дорослої людини вже просвіт аорти перебільшує просвіт легеневого стовбура .

Видозмінюються і артерії та вени : так у новонароджених їх просві 1 : 1 , потім вени ростуть швидше і до 16 років їх просвіт стає в 2 рази ширший , ніж у артерій . , потовщується і стінка судин , в них стають розвиватися м`язові і еластичні волокна .

ЗМІНИ ПУЛЬСУ ТА АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ І ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ .

ПУЛЬС новонародженого аритмічний , має неоднакову тривалість і нерівномірність окремих пульсових хвиль . Пульс у дітей всіх вікових категорій частіший , ніж у дорослих ( пізній розвиток парасимпатичної іннервації ) .

Вік	ЧСС
Новонароджений 1 рік 3 роки 5 років 8 років 10 років 12 років	120 – 140 уд/хв. 120 105 100 90 85 80

АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК з віком також зазнає змін . Зростає переважно систолічний тиск , а діастолічний має лише тенденцію до зростання . Більш інтенсивно тиск зростає в віці 2 – 3 роки та в підлітковому періоді . Для визначення нормального тиску у дітей старше 1 року користуються слідуючи ми формулами

Середнє вікове : систолічне = 90+2п ( де п – вік дитини )

діастолічне = 60 + п

Верхній кордон : систолічне = 105+2п

діастолічне = 75 + п

Нижній кордон : систолічне = 75+2п

діастолічне = 45 + п.

( для дівчаток від отриманих величин слід відняти 5 ) .

Цікаво відмітити , що сума ЧСС і величини систолічного тиску в усіх періодах дитинства дорівнює біля 200 .

Наводимо приблизні величини АТ для дітей

Вік	Середній АТ
Новонароджений 3 – 7 років 8- 14 років	50 – 58 мм рт ст 73 – 77 мм рт ст. 80 – 86 мм рт ст.

Вікові зміни ССС в похилому і старечому віці :

А) Реакції серцевого м'яза на фізичне навантаження.

Б) Кровообіг людей похилого і старечого віку. Зміна геодинамічних показників.

В) Особливості серцевого циклу та механізмів регуляції серцево-судинної системи Тривалість серцевого циклу старечого віку.

Вікові зміни кровообігу обмежують адаптивні можливості організму і то­му створюють умови для розвитку захворювань. У процесі старіння змінюється структура судинної стінки, особливо у великих артеріях. Це проявляється у вигляді склеротичних змін інтими (внутрішньої оболонки), атрофії м'язового шару, зниження еластичності. Порушується здатність судин до розширення і звуження, збільшується швидкість пульсової хвилі, змінюється форма кривої реограми. З віком зменшується кількість функціонуючих капілярів на одиницю площі, стовщується їх базальна мембрана, що призводить до порушень мікроциркуляції.

З віком систолічний тиск має тенденцію до більшого зростання, ніж діастолічний тиск (мал. 35). Втрата судинами еластичної тканини призво­дить до збільшення периферійного опору судинної стінки, що зумовлює підвищення з віком артеріального тиску. Розширення великих судин, особ­ливо аорти, зменшує серцевий викид крові. Цей механізм зниження серце­вого викиду обмежує ріст систолічного тиску. Розширюється також загаль­ний просвіт венозної системи і це обмежує ріст венозного тиску.

У старості зменшується ЧСС, ударний об'єм серця.

З віком знижується хвилинний об'єм крові (мал. 36). З 50 років серцевий викид зменшується на 1 % у рік за рахунок зменшення систолічного об'єму і зменшення ЧСС. Постачання кисню зменшується з віком на 0,6 % у рік.

Зниження ХОК розглядають як реакцію серцево-судинної системи на знижену потребу тканин організму в кисні.

Абсолютні величини центрального об'єму крові (ЦОК) з віком не змінюються. Співвідношення ЦОК і маси циркулюючої крові збіль­шується.

Відносне підвищення ЦОК у людей похилого віку пов'язане зі збільшенням залишкового об'єму крові в порожнинах серця (мал. 37). З віком швидкість кровотоку зменшується.

Коронарне і мозкове постачання кров'ю залишається з віком на до­статньому рівні, але ниркове і печінкове кровопостачання значно змен­шується. З віком збільшується артеріовенозна різниця щодо кисню, це пов'язано із затримкою кровотоку на різних ділянках серцево-судинної си­стеми. Така перебудова компенсує збільшення енерговитрат під час робо­ти серця в умовах збільшення опору серцевого викиду та підвищеного пе­риферійного опору. З віком зменшується скоротлива здатність міокарда. Цьому передують такі явища:

• склероз міокарда;

• вогнищева атрофія м'язових волокон;

• розростання сполучної тканини;

• зниження енергетичних процесів;

• порушення мінерального обміну;

• зниження резерву адаптації серця.

У старості збільшуються пороги впливу симпатичної нервової систе­ми. Через напружену діяльність серця складаються умови енергетично-ди­намічної недостатності серця

Важлива характеристика старості — це зниження рівня процесу репо-ляризації в міокарді. Вона проявляється зменшенням амплітуди зубця Т електрокардіограми в усіх відведеннях. З віком розширюється комплекс СЖ5 (у нормі не більше ніж 0,1 с). Електрична вісь відхиляється вліво, збільшується електрична систола серця, затримується передсердно-шлу-ночкова провідність.

В умовах старіння організму послаблюються умовні рефлекторні впливи на серцево-судинну систему. Виявляється інертність судинних ре­акцій як результат порушень гемодинаміки.

У старості послаблюються впливи на серце окремих структур мозку, симпатичної нервової системи, блукаючого нерва. Порушується енергети­ка, ритм міокарда. Змінюється відповідь серця на катехоламіни й ацетил­холін.

Особливості механізмів регуляції серцево-судинної системи .

У новонароджених систолічний об'єм може збільшуватися під час крик рухів одночасно зі збільшенням ЧСС. Збудження парасимпатичних нервових волокон гальмує діяльність серця новонароджених.

У новонароджених виражений око - серцевий рефлекс, який проявляється в зменшенні ЧСС. Центри парасимпатичної системи можуть гальмувати роботу серця, але з меншою силою, ніж у дорослих.

Зміни серця у новонароджених під впливом норадреналіну незначні . Під впливом тепла, плачу, активних рухів, годуванні ЧСС збільшуєте відбувається рефлекторне збудження симпатичної нервової системи.

Підвищення артеріального тиску починає викликати збільшення ЧСС через 15—18 днів після народження. Рефлекторна регуляція судин і серця новонароджених слабка і непостійна.

Ембріональний розвиток системи кровотворення . Вікові особливості фізико-хімічних властивостей крові. (білковий склад крові ).

Вікові особливості транспортної функції крові. (Типи гемоглобіну, особливості фетального гемоглобіну для людей різних вікових категорій.)

Кров є внутрішнім середовищем організму , міститься в кровоносних судинах і не стикається безпосередньо з більшістю клітин організму ( цйе робить міжклітинна речовина , яка є похідною крові ) .

Кров бере участь в регуляції діяльності організму. Разом з нервовою системою кров встановлює зв’язок між окремими органами, завдяки чому організм функціонує як єдине ціле.

ХРОНОЛОГІЯ ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗХВИТКУ КРОВОТВОРІННЯ .

Вік	Розвиток системи кровотворення .
Кінець 3 тижня	В жовточному мішку , стеблі та хоріоні утворюються перші клітини крові – мегалобласти
22 день	Мегалобласти проникають в мезодерму ембріону , яка на цей час формує ССС . Відбувається утворення примітивних еритробластів . З`являються моноцити .
6 тиждень	Печінка стає основним органом кровотворення . Починають утворюватися перші нейтрофіли і мегалокаріоцити. При цьому мегалобластичний тип кровотворення змінюється на нормобластичний . ( це пов`язано з тим , що в цей час у фундальному відділі шлунку починають функціонувати додаткові клітини , які синтезують гастромукопротеїн або фактор Кастля )
2 місяць	Починається лімфопоез .Лімфоцити з`являються в крові плода , вилочковій залозі , селезінці , л/в , мигдаликах , Петрових бляшках . Кількість еритроцитів у плода від 8 тижнів до пологів збільшується від 1 000 000 до 4 500 000-7 500 000 в 1 мл (кількість еритроцитів зростає на 500 000 в 1 мл кожні 4 тижні).
3 місяць	Починається кровотворення і в селезінці . Наприкінці місяця закладається червоний кістковий мозок .
4 місяць	Починається кістково – мозкове кровотворення , яке з часом стає основним для людини . Вміст гемоглобіну в крові плода збільшується від 100 г/л (до 4-го місяця) до 150— 160 г/л (на момент народження). Гемоглобін плода має більшу спорідненість до кисню порівняно з материнським.
5 місяць	Припиняється кровотворення в селезінці .Свого максимуму досягає печінкове кровотворення , яке потім поступово згасає .Починається утворення тромбоцитів . Протягом перших 20 тижнів вагітності еритроцити мають ядра, які на момент народження є лише в 0,1 % еритроцитів плода. Кров набуває здатності зсідатися до 20-го тижня вагітності; до кінця 24-го тижня у ній визначаються протромбін та інші коагулянти .

Основною відмінністю кровотворення у плода є те , що постійно наростає число еритроцитів , вміст гемоглобіну та кількості лейкоцитів . Якщо до 6 місяців вагітності в крові плода багато незрілих форм клітин крові , то з 6-го місяця в периферичній крові переважають зрілі форми .

Змінюється і склад гемоглобіну : до 9 – 12 тижня – це примітивний гемоглобін , потім він замінюється фетальним , а потім починає синтезуватися гемоглобін дорослого і таким він залишається протягом всієї послідуючої вагітності і після народження . На момент народження фетальний гемоглобін складає 60 % , а дорослий – 40 % . Важливим є те , що примітивний і фетальний гемоглобін краще захоплює кисень , що є важливим для плода , коли його живлення здійснюється змішаною кров`ю .

СКЛАД ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ в перші дні після народження терпить значних змін .

Еритроцити .

Відразу після народження червона кров має підвищений вміст гемоглобіну і велику кількість еритроцитів (Відразу після народження кількість еритроцитів у новонародженого дорівнює 5,38 – 7,2 х 10 х 12 / 1 л, а рівень гемоглобіну становить 10,55—12,41 ммоль/л - це 180 – 240 г/л (17—20 г %).

З 2-го дня життя ці показники поступово знижуються , максимальне зниження гемоглобіну припадає на 10 день життя , а еритроцитів – на 5 – 7 день життя . Кров новонароджених містить багато молодих незрілих форм еритроцитів ( ретикулоцитів) . В перші години життя їх всіст складає від 8 – 12 проміль , до 42 проміль , максимальний підйом спостерігається в перші 24 – 48 годин життя , а потім спостерігається дуже швидке зниження цих показників і до 5 – 7 дня він доходить до мінімальних цифр .

Існує ще одна особливість еритроцитів для цього віку – в них дуже маленька тривалість життя , яка складає приблизно 12 днів ( що в 10 разів менше , ніж у еритроцитів дорослої людини ) .

В грудному віці – спостерігається низький вміст гемоглобіну крові – в більшості випадків він знаходиться в межах 116 – 130 г/л , але іноді знижується до 108 г/л.

В період раннього дитинства починає збільшуватися кількість еритроцитів і вона стає 4 – 4,5 х 10 х 12 /л , а вміст гемоглобіну стає 110 – 120 г/л і надалі наближається до складу крові дорослої людини .

Лейкоцити .( Особливості захисних функцій крові.)

Кількість лейкоцитів у новонароджених до 5 дня перебуває у межах 18 – 20 х 10 х 9 г/л( лейкоцитоз ) . У перші дні переважають нейтрофіли ( вони складають 60 – 80 % всіх лейкоцитів . ) Лейкоцитарна формула зсунута вліво ( багато молодих ворм і паличкоядерних )

Наприкінці тижня ( 5 день ) кількість їх зрівнюється з лімфоцитами — настає так званий перший перехрест. Надалі кількість лімфоцитів зростає.( до 10 дня їх стає 55 – 60 % ) а нейтрофілів знижується ( 30 % ) Поступово зникає зсув формули вліво У перші тижні життя підвищеним є вміст моноцитів і тромбоцитів.

Після року знову збільшується кількість нейтрофілів , а кількість лімфоцитів поступово знижується

В віці 4 – 5 років відбувається другий перехрест в лейкоцитарній формулі , коли кількість нейтрофілів і лімфоцитів знов зрівнюється .

В 10 років – кількість лейкоцитів стає як у дорослої людини ( 9 х 10 х 9 /л ) .

З 12 років лейкоцитарна формула вже мало відрізняється від такої у дорослого .

Тромбоцити .

На момент народження кількість становить 140 – 400 х 10 х 9 /л ( як у дорослого )

Тромбоцити - кров’яні без’ядерні пластинки діаметром 2-5 мк, товщиною -0,5-0,75 мк. В 1мм3 міститься 200-400 тис. тромбоцитів. Утворюються вони у червоному кістковому мозку та селезінці, циркулюють у крові протягом 8-12 діб, руйнуються у селезінці, печінці, легенях.

Функції тромбоцитів:

1) трофічна - «виливаючи» у клітини свій вміст, зокрема, фактор росту, зміцнюють стінки судин;

2) регуляційна - завдяки наявності на мембранах біологічно активних речовин регулюють процеси росту й розвитку клітин;

3) гемостатична - беруть участь у зупинці кровотечі та у зсіданні крові.

Вікові зміни системи згортання крові.

Система згортання крові підтримує кров в рідкому стані завдяки рівновазі загортальної і протизгортальної систем . Загортальна система складається з дії 3-х основних ланцюжків :

1. судинного ( рефлекторний спазм – удітей порушений , тому що скоротливий каркас судин формується аж до 12 – 14 років ) ,

2. плазмового ( наявність факторів згортання крові , вітаміну К ) ,

3. тромбоцитарного .

У плода до 5 місяця вагітності – нема здатності до згортання крові і до народження ця здібність доволі низька .

На момент народження кількість тромбоцитів майже така , як і у дорослої людини , але вони мають знижену здібність до агрегації і адгезії .Кров також містить протромбін і фібриноген в кількості , яка наближається до рівня у дорослої людини ( 90 % ) . Крім того ,в крові новонародженого дуже багато гепарину , який також заважає згортанню крові .

До 12 років – всі показники крові як у дорослого .

Похилий і старечий вік – пригнічення тромбоцитопоезу ( як і пригнічення всіх інших видів кровотворення ) , розвиток тромбоцитопенії та схильність до кровотеч .

БІЛКОВИЙ СКЛАД ПЛАЗМИ КРОВІ протягом життя також змінюється :

- у новонароджений – концентрація білків плазми 56 г/л , багато гама – глобулінів , є зсув рН крові в кислий бік ,

- до 5-го дня рН крові стає як у дорослого ,

- в 1 місяць – знижується до 48 г/л ,

- з 2-го місяця – поступово збільшується ,

з 3-х місяців – знижується кількість гама глобулінів ,

з 4-х місяців – кількість гама – глобулінів трохи збільшується ,

- 2 – 3 роки – кількість гама – глобулінів як у дорослого ,

- 3 – 4 роки стає як у дорослої людини – 70 – 80 г/л .

ОСОБЛИВОСТІ КРОВОТВОРІННЯ У ЧКМ .

У новонародженогоі надалі основним органом кровотворення є ЧКМ , маса якого в цей період життя складає близько 1,4 % маси тіла ( це 40 грам ) З віком маса ЧКМ збільшується і у дорослої людини складає 3 000 г. ЧКМ містить стовбурові клітини , які і є родоначальниками всіх клітин крові.

Доказано , що існує єдина поліпотентна стовбурова клітина , яка має здібність до диференцировки в напрямку мієлопоезу і утворенню клітини – попередниці мієлоїдного кровотворення . Ця клітина дає початок біпотентним клітинам , серед яких виділяють попередниці грануломоно – гранулоеритро – і еритромегалокаріоцитопоезу .

Після них вже формуються клітини уніпотентні – гранулоцито - , еозино , базофілопоезу і тучних клітин , еритропоезу , мегакаріоцитопоезу . На послідуючих етапах вже виникають морфологічно різні проміжні і зрілі клітини крові .

Для лімфопоезу виділяють такі стадії розвитку : клітини – попередниці лієлопоезу , поім – ранні В – і Т- лімфоцити і далі – зрілі форми .

Інтенсивність кровотворення залежить від дії гуморальних регуляторів – поетинів , або речовин , що гальмують кровотворення – інгібіторів .

КІЛЬКІСТЬ КРОВІ .

У дорослої людини кількість крові становить приблизно 7-8% маси її тіла.

У дітей крові відносно маси тіла більше, ніж у дорослих.

У новонароджених кількість крові становить 14,7% маси,

у дітей одного року – 10,9%, у дітей 14 років – 7%.

У дорослих людей масою 60-70 кг. загальний об’єм крові – 5-5,5 літрів.

Регуляція системи крові.

Процес творення і розвитку клітин крові називають кровотворенням, або гемопоезом. Виділяють еритро-, лейко- та тромбопоез. Ці процеси регулюються нервовою та гуморальною системами.

Нервовий механізм регуляції гемопоезу:

1) гіпоталамус через симпатичну систему гальмує роботу кровотворних органів;

2) осморецептори через гіпоталамус регулюють постійність фізико-хімічного складу крові (задоволення спраги та сольового голоду, посилення або послаблення сечовиділення, потовиділення).

Гуморальний механізм регуляції гемопоезу – гемопоетини (еритро-, лейко-, тромбопоетини) стимулюють утворення клітин крові.

Вікові зміни крові .

1. З віком зменшується відносна кількість крові, а збільшується - абсолютна.

2. Вміст білків плазми крові досягає рівня дорослого в 10-11 років. Низький вміст білків та інших органічних речовин у крові зумовлює менші функціональні можливості системи крові підтримувати водно-сольовий гомеостаз при фізичних навантаженнях.

3. У дітей менша, ніж у дорослих кількість еритроцитів і вміст в них Нb, що обумовлює низькі функціональні можливості дихальної функції крові (одна з причин низької витривалості).

4. Чим менший вік дитини, тим більше в її крові молодих, незрілих форм лейкоцитів і тим нижча фагоцитарна активність (одна з причин частих захворювань дітей).

5. Концентрація тромбоцитів у крові дітей лише дещо нижча, ніж у крові дорослих (140-300 тис.). У міру старіння відзначається підвищення кількості тромбоцитів, зростає концентрація фібриногену в крові, підвищується здатність до коагуляції

Одже , ми розглянули всі питання плану сьогоднішньої лекції і можна зробити певні висновки