VI. Зміст лекційного матеріалу
А) розгорнутий конспект .
Система кровообігу і кровотворення є чи не найголовнішими системами людського організму . Саме завдяки ним всі органи і системи організму отримують необхідні поживні речовини та кисень і виділяють назовні продукти обміну , які є токсичними для організму . Система кровообігу також розносить по організму гормони , які здійснюють ендокринну регуляцію діяльності організму .
Протягом життя судинна і кровотворна системи зазнають суттєвих змін , які впливають на їх функціональні можливості та на функціональні можливості всіх інших систем організму . Саме тому є доволі важливим знання цих особливостей , які дадуть студентам можливість зрозуміти вікові особливості організму людини та відрізняти вікові особливості від патологічних станів в певній віковій категорії .
Одже , план сьогоднішньої лекції такий :
Ембріональний розвиток ССС. Морфо – функціональні особливості кровообігу плода . (співвідношення в роботі правого і лівого шлуночків плода) .
Структурні зміни серцево-судинної системи та особливості провідної системи серця новонароджених.
Особливості фізіології серцевого м'яза та нагнітальної функції в неонатальний період.
Вікові зхміни ССС в похилому і старечому віці .
Особливості механізмів регуляції серцево-судинної системи .
Ембріональний розвиток системи кровотворення . Вікові особливості фізико-хімічних властивостей крові. (білковий склад крові ).
Зміни крові в процесі старіння.
Вікові особливості транспортної функції крові. (Типи гемоглобіну, особливості фетального гемоглобіну для людей різних вікових категорій.)
Особливості захисних функцій крові.
Вікові зміни системи згортання крові.
Розглянемо перше питання лекції .
Ембріональний розвиток ССС. Морфо – функціональні особливості кровообігу плода . (співвідношення в роботі правого і лівого шлуночків плода) .
Судинна система починає закладатися в мезодермальному шарі трофобласта , а потім – в мезодермі жовчного мішка і в ділянці зародкового стовбура . Ще в період закладки перших сомітів ембріону судини утворюються вже внутрішньоембріонально і з ними з`єднаються дві зовнішні судинні системи ( жовточка і пупкова )
На 4-му тижні з мезенхімальних клітин починає розвиватися серцеві трубки , які наближаються по середній лінії і зливаються , утворюючи єдину серцеву трубку . Наприкінці 4-го тижня в цій трубці вже можна розрізнити 3 відділи . Краніальна частина трубки – цибулина серця – перетворюється в артеріальний стовбур . Потім розташовується відділ , з якого утворюються шлуночки серця , а ще далі ( каудально) – передсердний відділ майбутнього серця . Трубка починає інтенсивно рости в довжину , а навколосерцева порожнина збільшується доволі повільно . Це призводить до того , що серцева трубка починає вигинатися і сигмоподібно ( - s - ) завертатися . Після того , як діафрагма займане своє остаточне положення , серце здійснює частковий поворот , і тепер шлуночки займають каудальне положення , а передсердя займають положення над ними .
Міжпередсердна перегородка починає утворюватися наприкінці 4-го тижня і ділить передсердя на правий і лівий венозний відділи . Наприкінці 4-го тижня починає також утворюватися і міжшлуночкова перегородка . Вона росте в напрямку до міжпередсердно – шлуночкового каналу . Спочатку вона не є сполошною – в її верхньому відділі зберігається міжшлуночковий отвір , який потім заростає і утворює перетинчасту частину міжшлуночкової перегородки .
Приблизно в цей же час відбувається поділ артеріального стовбура на аорту і легеневий стовбур . Утворюється 4-х камерне серце і основні артеріальні стовбури .
Клапани серця виникають трохи пізніше і кількість їх стулок відповідає кількості ендокардіальних виступів , з яких вони формуються
На 5-му тижні – тижні – вже є скорочення серця , але вони ще слабкі і аритмічні . На 5-му тижні починає функціонувати первинна система кровообігу плода . Від артеріального стовбура відходять дві висхідні вентральні аорти , які зливаються всередині тіла і утворюють єдину висхідну аорту , від якої відходять гілки в різних напрямках (дорсальні , вентральні , латеральні ) . Одна з вентральних гілок є пупково – брижовою артерією , яка прямує в жовточний мішок . З каудального відділу аорти утворюється 2 пупкові артерії , які разом з протокою алантоісу прямують в пуповину .
Первинна венозна система збирає кров від тіла ембріону та позаембріональнмих ділянок . Вени представлені 2-ма передніми кардіальними венами , які збирають кров з каудальних ( хвостових ) частин ембріону . На кожній стороні тіла обидві карді альні вени зливаються в коротку загальну кардіальну вену і обидва стовбури впадають в венозну пазуху . Туди ж впадають і пупкові вени , і пупково – брижові вени , які приносять венозну кров з жовточного кровообігу .
На 6-му тижні в первинній міжпередсердній перегородці утворюється овальний отвір . Таким чином виникає 3-х камерне серце зі сполученням між передсердями . Скорочення серця стають ритмічними з ЧСС 110 уд/хва
На 7-му тижні поряд з первинною міжпередсердною перегородкою виростає вторинна зі своїм овальним отвором ( причому вторинний овальний отвір так перекриває первинний овальний отвір , що рух крові стає можливим тільки в одному напрямку – з правого передсердя в ліве , що визначається більш високим тиском крові в правому передсерді ) . Після народження тиск крові стає вищим в лівому передсерді і кров так притискає обидва овальних отвори , що вони притискаються одна до одної і зростаються між собою . Протягом 6 – 7 тижня відбувається складна перебудова системи і виникають співвідношення , наближені до кінцевої будови судинної системи
Першими формується судини жовточного ( первинного ) кровообігу , який представлений пупково – брижовтими артеріями і венами . ( цей кровообіг для людини є рудиментарним і значення для газообміну між організмом матері і плода не має ) .
На 8 – 12 тижні ЧСС станосвять 165 – 170 уд/хв .
Основним кровообігом плода є хоральний( плацентарний) кровообіг , який представлений судинами пуповини . Цей кровообіг починає забезпечувати киснем організм плода вже наприкінці 3-го – на початку 4 – го тижня . Капілярна сітка ворсинок хоріону плаценти зливається в головний стовбур – пупкову вену , яка проходить в складі пуповини і несущу артеріальну кров , багату на кисень і поживні речовини . В тілі плода пупкова вена прямує до печінки і перед тим , як в неї ввійти утворює широку і коротку АРАНЦЕВУ ( венозну ) ПРОТОКУ , через які значна кількість артеріальної крові потрапляє в нижню порожнисту вену , а потім зливається з порівняно погано розвиненою порожнистою веною .
Таким чином , печінка плода отримує максимально оксигеновану кров пупкової вени вже в незначному розведені з чисто венозною кров`ю з ворітної вени .
Пройшовши через печінку , ця кров надходить в нижню порожнисту вену по системі печінкових вен . Змішана в нижній порожнистій вені кров , все ще багата на кисень , потрапляє в праве передсердя плода . Сюди ж потрапляє і чисто венозна кров з верхньої порожнистої вени ( вона збирає венозну кров від голови , шиї верхній кінцівок та тулуба до діафрагми ) .
Кров з верхньої порожнистої вени практично вся потрапляє в правий шлуночок черех правий атріовентрикулярний отвір (який розташований між правим передсердям і правим шлуночком ) З правого шлуночка венозна кров прямує в легеневий стовбур і там розділяється на 2 потоки :
один ( менший ) прямує в легені , які ще не функціонують ,
другий ( більший) зливається через БАТАЛОВУ ( артеріальну ) ПРОТОКУ в аорту нижче її дуги , тут змішується з насиченою киснем кров`ю , утворюючи змішану кров , що не дуже багата на кисень і поживні речовини , яка потім живить нижні сегменти тіла плода .
Кров з нижньої порожнистої вени майже вся потрапляє в ліве передсердя через овальний отвір , а потім прямує в лівий шлуночок і аорту .
Таким чином , в висхідну частину і дугу аорти потрапляє змішана кров , багата на кисень і поживні речовини і живить голову , шию , верхні кінцівки верхню частину тулуба ( до діафрагми ) і серце .
Кров нисхідної частини аорти , віддавши всі поживні речовини тканинам плода , повертається в капілярну сітку ворсинок хоріону плаценти по пупковим артеріям .
Таким чином , у плода функціонує система кровообігу , яка представляє собою замкнене коло , яке відокремлене від кровообігу матері і діюча виключно за рахунок скорочувальної здібності серця плода . Деяку допомогу в здійснені гемодинаміки плода надають дихальні рухи плода , які з`являються з 11 – 12 тижня вагітності . Періоди від`ємного тиску в грудній порожнині , які при цьому виникають , при легенях , які ще не розправилися сприяють потраплянню крові з плаценти в праву половину серця пупкова вена доносить оксигеновану кров тільки до нижньої порожнистої і ворітної вени , а далі утворюється змішана кров і всі органи і системи живляться тільки змішаною кров`ю . Однак , найкраще оксигеновану кров отримують печінка , головний мозок і верхні кінцівки , гірші умови живлення у легень і нижньої частини тіла .
Ступень насиченості киснем крові різна в різні періоди вагітності . В 22 тижні насиченість крові киснем складає 60% , далі насиченість поступово знижується і при переношеній вагітності ( в 43 тижні ) впасти до 30 % .
ЧСС ембріону є порівняно низька ( 15 – 35 уд/хв. ) , далі з розвитком плацетарного кровообігу вона збільшується до 125 – 130 уд/хв. І є стабільним протягом всіх останніх місяців вагітності .
