
- •«Формування і розвиток скелету у віковому аспекті » .
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •IV. Склад кісткової тканини в різних вікових групах . Проблеми рахіту та спазмофілії у дітей .
- •V. Поняття про зміни об’єму в хрящах в період гормональної перебудови та в осіб похилого віку , проблеми остеопорозу .
- •Висновки :
- •VII.Матеріали активізації студентів під час викладення лекції .
- •VIII. Матеріали для самопідготовки студентів :
- •Вікові особливості опорно-рухового апарату
- •Сила і витривалість м’язів. Динамічна і статична робота м’язів
- •Вікові особливості швидкості, точності виконання рухів
- •Особливості реакції організму на фізичні навантаження у різні вікові періоди
- •Поняття про втому
V. Поняття про зміни об’єму в хрящах в період гормональної перебудови та в осіб похилого віку , проблеми остеопорозу .
Окремо слід сказати про суглобові зв’язки та хрящі . Для цих структур скелету характерні вікові особливості також . Першим критичним періодом є 5-річний вік . В цей час відмічається послаблення м’язів і суглобових зв’язок . , що при нераціональному навантаженні може призвести до травм та деформацій скелету . В 7 – 10 років для скелету характерним є надмірно еластичний зв’язковий апарат , товсті між хребцеві диски і слабо розвинені м’язи спини . У підлітковому віці ( 11 -15 років ) відбувається гормональний сплеск , що призводить до викиду великої кількості гормонів ( особливо гормонів росту та статевих гормонів ) , які стимулюють швидкий ріст дитини , особливо в довжину за рахунок хрящових прошарків між епіфізами і тілами трубчастих кісток , зв’язковий апарат також ще слабкий . У старшому шкільному віці ( 16 0 17 років ) практично завершується ріст в довжину і починається ріст в ширину . Це призводить до зміцнення скелету , в тому числі і зв’язкового апарату , зменшується вірогідність травматизації та деформації скелету . До 21 - 23 років ріст в довжину практично повністю припиняється , що впливає на об’єм і склад хрящових прошарків кісток .
У похилому віці хрящові прошарки кісток повністю завапновуються , між хребцеві диски зменшують свою товщину і еластичність В дисках утворюються тріщини та щілини , в них розсмоктуються шматочки хрящової тканини. Це призводить до зближення хребців між собою , зменшується амортизаційна здібність хребта . Внаслідок зближення хребців може утворитись крайове зростання хребців , що призводить до зниження рухомості хребта в цілому і порушення постави ( людина починає сутулитись , горбитись , тощо ) . Всі ці зміни носять назву – ОСТЕОХОНДРОЗ хребта .
Подібні зміни спостерігаються і в суглобах . Зменшується товщина суглобових хрящів , які вкривають суглобові поверхні кісток . В хрящах починають відкладатися солі , він втрачає блиск , стає волокнистим , на деяких ділянках може оголюватися кістка . Все це призводить до того , що поверхні стають шорсткими . Зменшується кількість синовіальної рідини . Все це призводить до виникнення запальних процесів в суглобах , кульгавості , хрусту в суглобах при рухах , болі при навантаженнях – тобто , до артритів , а згодом і до артрозів .
Крім того , не можна не пригадати таку важливу проблему похилого віку як ОСТЕОПОРОЗ , який виникає внаслідок втрати кістками солей кальцію , що призводить до зменшення кількості кісткової речовини і утворенні в кістках невеликих порожнин . Ділянках кісток , де утворилися такі порожнини , зменшується міцність кісток , вони стають крихкими і легко ламаються . Причому важливим є те , що на остеопороз більше страждають жінки ( це пов’язано з тим , що в похилому віці зменшується кількість гормонів естрогенів , які впливають на обмін кальцію в організмі ) .
Одже , ми розглянули всі питання плану сьогоднішньої лекції і можна зробити певні висновки