
- •« Морфо - функціональні особливості основних аналізаторів людини , їх розвиток у різні періоди життя» .
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна структура лекції .
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Хронологія розвитку зорового аналізатору у внутрішньоутробному періоді розвитку дитини .
- •Хронологія розвитку зорового аналізатору після народження .
- •Іі. Особливості акомодації дитини. Гіперметропія новонароджених . Геронтологічні зміни зорового аналізатору .
- •IV. Становлення слухового та вестибулярного аналізатора в процесі онтогенезу . Особливості вестибулярних рефлексів у дітей .
- •Хронологія розвитку слухового та вестибулярного аналізатору у внутрішньоутробному періоді розвитку дитини .
- •Хронологія розвитку слухового аналізатору після народження .
- •Хронологія розвитку вестибулярного аналізатору після народження .
- •Методика дослідження слуху .
- •V. Аналізатори смаку , нюху , шкірної чутливості . Хронологія розвитку смакового аналізатору у внутрішньоутробному періоді розвитку дитини .
- •Хронологія розвитку смакового аналізатору після народження .
- •Хронологія розвитку нюхового аналізатору у внутрішньоутробному періоді розвитку дитини .
- •Хронологія розвитку нюхового аналізатору після народження .
- •Хронологія розвитку аналізатору шкірної чутливості у внутрішньоутробному періоді розвитку дитини .
- •Хронологія розвитку аналізатору шкірної чутливості після народження .
- •Висновки :
- •VII.Матеріали активізації студентів під час викладення лекції .
- •VIII. Матеріали для самопідготовки студентів :
Хронологія розвитку слухового та вестибулярного аналізатору у внутрішньоутробному періоді розвитку дитини .
В процесі онтогенезу першим виникає зародок внутрішнього вуха , потім – середнього і останній – зовнішнього .
Термін вагітності |
Розвиток слухового аналізатору |
3 тиждень |
Закладається перетинчастий лабіринт у вигляді потовщення ектодерми по обох боках від нервової пластинки . |
4 тиждень |
Це потовщення перетворюється в слухову ямку і слуховий пухирець з ендолімфатичною протокою . |
6 тиждень |
В пухирці з’являються випини – пів колові протоки і відбувається поділ пухирця на еліптичний і сферичний мішечки . Формуються нейроепітеліальні клітини в гребінцях і плямах (це вестибулярний аналізатор ) Одночасно з диференцировкою перетинчастого лабіринту навколо нього відбувається концентрація мезенхіми , яка згодом перетворюється в хрящ , а потім – і кістку – утворюється кістковий лабіринт . Утворюється перилімфічний простір заповнений пери-лімфою . |
До 8 тиждень ( 2 місяці вагітності ) |
Утворюється завиткова протока . На 2 місяці вагітності також починає формуватися середнє і зовнішнє вухо . З дистальної частини першої зябрової борозни – виникає закладка барабанної порожнини, а з проксимальної – слухова труба . З похідних нижньощелепної і під’язикової зябрових дуг розвиваються слухові кісточки . Зовнішнє вухо ( раковина , зовнішній слуховий хід та барабанна перетинка ) формуються з мезенхіми , яка оточує першу зяброву борозну . |
9 – 10 тиждень |
Завиток має 2,5 обертів навколо стрижня ( як у дорослої людини ) Далі відбувається тільки збільшення висоти завитка .
|
12 тижнів (3 місяць вагітності ) |
Відбувається диференцировка спірального (Кортієва) органу , яка продовжується аж до 6 місяця вагітності . |
16 тижнів ( 4 місяці ) |
Відбувається мієлінізація вестибулярного нерва . З’являються вестибулярні тонісні рефлекси у плода |
Останні тижні вагітності |
Плід чує звуки достатньо великої сили , має місце кісткове проведення звукових коливань . |
Хронологія розвитку слухового аналізатору після народження .
Вік |
Розвиток слухового аналізатору . |
На момент народження дитини |
Вухо новонародженого морфологічно достатньо розвинене , але має ряд особливостей : - зовнішній слуховий хід дуже короткий за рахунок недорозвиненої кісткової частини , - розміри барабанної перетинки майже такі , як у дорослого , але розташована вона горизонтально , - Євстахієва труба коротка і широка , - в середньому вусі міститься ембріональна сполучна тканина , яка розсмоктується наприкінці першого місяця життя , - барабанна порожнина до народження не містить повітря і заповнюється ним під час першого вдиху і ковтальних рухів . Встановлено , що новонароджений чує . Реакція на звук виражається в загальних рухових реакціях , крикі , зміні частоти і ритму серцебиття і дихання . Новонароджений диференціює силу звуку тільки біля 12 дБ . Найнижчі пороги звукової чутливості новонародженого містяться в середині звукових частот – 1 000 Гц . |
1 місяць |
Формується умовний захисний миготливий рефлекс на звуковий подразник . Цілком виразним слух у дітей стає на кінець 2-го – початок 3-го місяця. На 2-му місяці життя дитина диференціює якісно різні звуки.
|
3 місяць |
Дитина розрізняє різні звуки ( може розрізнити звуки , які відрізняються між собою на 17 тонів ) . В 3-4 місяці розрізняє висоту звуку в межах від 1 до 4 октав, |
4 – 5 місяців |
В 4-5 місяців звуки стають умовнорефлекторними подразниками, хоч умовні харчові та оборонні рефлекси на звукові подразники виробляються з 3-5 тижнів життя дитини |
6 – 8 років |
У дітей 6-9 років - порог чутності становить 17-24 дБ . Низькі тони діти сприймають краще, ніж високі. Для слуху дітей шкідливі надмірно сильні звуки. Це може привести до стійкого зниження слуху і навіть повної глухоти.
|
10 – 12 років |
Порог чутності становить 14-19 дБ . Найбільша гострота слуху досягається з настанням середнього і старшого шкільного віку |
7 місяців |
Удосконалюється внутрішнє вухо і дитина може розрізняти звуки , які різняться між собою на 0,5 тона . |
14 – 19 років |
Максимальне сприйняття різних звуків . У дорослої людини поріг чутності дорівнює 10-12 дБ, |
30 – 35 років |
В 30 років сприймаються звукові частоти в 20 000 Гц , в 35 – верхня межа знижується до 15 000 Гц . |
40 – 50 років |
Помітне погіршення звукової чутливості ( особливо в ділянці високих частот ) . Відбувається інволюція слухових рецепторів |
60 років. |
Верхня межа знижується до 10 000 Гц |