4.Економічний зміст та юридична форма власності. Типи, види і форми власності

Власність з економічної точки зору – це не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і привласнення речей, продуктів праці.

З юридичної точки зору власність це - врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Відносини власності виступають у формі права власності, яке реалізується в дії трьох атрибутів:

1)права володіння;

2)права розпорядження;

3)права користування.

Право володіння характеризує необмежену у часі належність об’єкта власності певному суб’єкту, тобто фактичне панування суб’єкта над об’єктом власності.

Право розпорядження - здійснюване самим власником або делеговане ним іншим економічним суб’єктам право прийняття управлінських рішень з приводу функціонування і реалізації об’єкта власності.

Право користування означає процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об’єкта власності.

Ці категорії перебувають в певному співвідношенні між собою, і всезагальною серед них виступає категорія володіння, бо власник реалізує права розпорядника і користувача. Розпорядник може бути користувачем або реалізовувати право користування, але не завжди реалізує себе як власник. Користувач може використовувати об’єкт власності, однак не мати права володаря чи розпорядника.

Для виникнення відносин власності потрібно, щоб були принаймні 2 суб’єкта, а також речі чи послуги з приводу яких можуть виникати відносини щодо їх привласнення.

Суб’єкти власності:

- фізичні особи;

- юридичні особи (підприємства, установи, організації);

- держава;

Об’єктом власності може служити все розмаїття національного багатства включаючи землю з її надрами, водний і повітряний простір, твори інтелектуальної праці та інші матеріальні і нематеріальні блага.

Конституція України ст.41 передбачає, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної власності, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Структура власності являє собою сукупність типів, видів і форм власності, що діють, або можуть діяти в суспільстві .

Типи власності за К. Т. Кривенком:

• трудова;

• нетрудова.

Види власності за К. Т. Кривенком:

• приватна (індивідуальна);

• суспільна (колективна).

З юридичної точки зору розрізняють такі форми власності:

• приватна;

• колективна;

• державна.

В межах приватної розрізняють:

- особисту власність;

- сімейну власність;

- власність особистого підсобного господарства.

В межах колективної розрізняють:

- власність орендних колективів;

- власність трудових колективів;

- кооперативну власність;

- корпоративну (акціонерну) власність;

- власність громадських, політичних, і релігійних організації;

- власність господарських об’єднань (концерн, трест і т.д.)

В межах державної розрізняють:

- загальнодержавну власність;

- власність АР Крим;

- муніципальну ( власність адміністративно-територіальних громад).