3.Виробничий потенціал суспільства і крива виробничих можливостей
Виробничий потенціал - сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів виробництва з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості і характеризує максимально можливий обсяг виробництва продукції за умови повного використання робочої сили, підприємницького ресурсу, капіталу і землі. При розгляді виробничого потенціалу слід врахувати обмеженість ресурсів. Закон обмеження полягає в тому, що блага є обмеженими, бо немає достатньо ресурсів щоб виробляти всі блага, що їх потребує людина для споживання. Якщо ресурси землі, робочої сили і капіталу обмежені, то це означає, що в усякий даний момент існує межа виробничих можливостей, тобто в певний момент можливе виробництво тільки певної кількості якоїсь продукції.
Якщо ми хочемо збільшити кількість одного продукту, то це можливо лише за рахунок зменшення виробництва іншого продукту. Вчений П. Самуельсон назвав цю обмеженість виробничого потенціалу кривою (межею) виробничих можливостей. Межа виробничих можливостей відображає максимальну кількість продуктів і послуг, які можуть одночасно вироблятись за наявних ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси використовуються повністю.
Крива виробничих можливостей
Кожна точка на кривій відображає максимальний обсяг виробництва двох типів товарів. Будь – яка точка за кривою показує недосяжні за даної кількості ресурсів та технології обсяги виробництва. Точка до кривої характеризує, що якісь ресурси не використовуються, або використовуються не кращим чином.
Одне з фундаментальних положень політекономії полягає в тому, що особисті потреби людини є безмежними, а виробничі ресурси, які необхідні для задоволення цих потреб обмежені. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів
- закону зростання потреб;
- закону розвитку факторів виробництва;
Виробничі фактори безперервно розвиваючись не лише створюють умови для задоволення потреб, а й стають підґрунтям виникненням нових потреб. Суть закону зростання потреб полягає в тому, що в міру розвитку суспільного виробництва, а разом з тим і людини, відбувається поступове зростання її потреб. Цей закон знаходить свій прояв у двох формах:
-у зростанні особистих потреб (їжа, житло, освіта).
-у зростанні виробничих потреб (потреба у засобах виробництва).
4. Соціальна і економічна ефективність виробництва
Однією з головних характеристик господарської діяльності є ефективність виробництва.
Ефективність виробництва - категорія, що характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.
Економічне зростання - розвиток національної економіки протягом певного періоду часу (вимірюється абсолютним приростом обсягів ВВП, ВНП, НД).
Ефективність виробництва
Економічна
ефективність
- досягнення виробництвом найвищих
результатів за найменших витрат живої
та уречевленої
праці
Соціальна
ефективність
–
ступінь
відповідності результатів виробництва
соціальним потребам суспільства,
інтересам окремих
людей
Ефективність результати
в
иробництва
= витрати
Показники економічної ефективності:
матеріаломісткість
капіталомісткість
фондомісткість
фондовіддача
продуктивність праці
трудомісткість
екологічна ефективність
матеріаловідача
Продуктивність праці =обсяг продукції / кількість працівників - мікро рівень
Продуктивність праці = Національний дохід / середня чисельність працюючих - макрорівень
Трудомісткість - показник, що відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.
Трудомісткість = вартість затрат живої праці / вартість продукції.
Екологічна ефективність - показник, що відображає ефективність природокористування господарюючих суб’єктів
Е = Ео - (А+В+С),
Де, Ео – загальноекономічний ефект господарюючого суб’єкта;
А- вартість природоохоронних заходів;
В-витрати від пошкодження природного середовища;
С-вартість природних ресурсів;
Матеріаловіддача - показник, що відображає ефективність використання предметів праці
Матеріаловіддача = вартість продукції / вартість матеріалів
Фондовіддача - показник, що відображає ефективність застосовуваних пристроїв.
Фондовіддача = вартість виробленої продукції / вартість основних фондів.
Фондомісткість - показник, що відображає вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.
Фондомісткість = вартість основних фондів / вартість виробленої продукції.
Капіталомісткість - показник близький до ФМ.
Ка = К / Да,
де Ка - капіталомісткість продукції;К-обсяг капіталовкладень; Да - приріст обсягу виробленої продукції
Матеріаломісткість - зворотний показник МВ.
Матеріаломісткість = вартість матеріалу / вартість продукції.
Показники соціальної ефективності:
1) розмір ВНП та НД на душу населення
2) якість життя населення або “ІРЛ”
3) частка фонду споживання в НД
4) рівень життя населення
Рівень життя - рівень забезпеченості людей матеріальними і духовними благами, необхідними для їх нормального існування.
Споживчий кошик - вартість основних матеріальних і духовних благ, необхідних для нормальних умов існування людей в конкретний історичний період часу.
У розвинутих країнах існує такий показник, як якість життя населення, сформований на основі так званих індексів розвитку людини (ІРЛ):
- раціональна структура споживання;
- освітній та культурний рівень населення;
- рівень охорони здоров’я;
- рівень фізичного розвитку людини;
- тривалість робочого тижня;
- кількість вільного часу;
- умови праці;
- середня тривалість життя;
- стан навколишнього середовища.
Економічна ефективність є матеріальною основою вирішення соціальних проблем. У свою чергу соціальна ефективність – соціальний розвиток суспільства (зростання добробуту народу, його культурний і освітній рівень) суттєво вливає на підвищення ефективності суспільного виробництва.