2.Ринковий і державний механізм регулювання економіки

Ринковий механізм саморегулювання дає можливість:

1. ефективно розподіляти ресурси для виробництва необхідних суспільних товарів;

2. успішно функціонувати за наявності навіть обмеженої інформації.;

3. забезпечувати гнучкість і високий ступінь пристосування до умов, що змінюються;

4. оптимально використовувати результати НТП;

5. вільно вибирати і діяти споживачам і підприємцям;

6. задовольняти різноманітні потреби, підвищувати якість товарів і послуг, швидше досягти ринкової рівноваги;

7. розширювати асортимент продукції, підвищувати її якість, знижувати витрати і тим самим підтримувати конкурентну спроможність продукту.

Проте, разом з тим, цілий ряд питань не може бути вирішений за допомогою ринкового господарського механізму, а тому необхідне державне втручання в економіку. Це пояснюється тим, що

1. ринок не гарантує право на працю і дохід;

2. ринок не створює стимулів для виробництва товарів колективного користування (будівництво і ремонт шляхів, освіта, медицина, фундаментальні наукові дослідження і т. д.);

3. ринок не сприяє вирішенню екологічних проблем і не забезпечує захист навколишнього середовища;

4. ринок сприяє значній соціальній нерівності і не турбується про соціально незахищені верстви населення;

5. ринок не забезпечує стабільний економічний розвиток;

6. ринок не регулює використання ресурсів, що належить усьому суспільству;

7. ринок не вирішує проблеми безробіття та інфляції.

3. Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави

Розвиток людської цивілізації підтверджує, що втручання держави в економіку відбувається здавна, проте його ступінь в різні історичні періоди був неоднаковим. На ранньому етапі розвитку людської цивілізації державні господарства збігались з особистим господарством глави держави. Державна скарбниця одночасно була скарбницею царя, короля і т.д. Основною частиною суспільних потреб було утримання володаря, військ, транспортні повинності, які відбувалися переважно у натуральній формі. Пізніше зі становленням централізованих монархій змінюється економічна діяльність держави. Державна скарбниця відокремилась від особистої скарбниці монарха. Джерелом її поповнення стають постійні податки. Великим монархіям були необхідні регулярні армії, великий штат чиновників, і значні обсяги коштів. Збільшення витрат держави змушувало шукати додаткові джерела коштів і цим додатковим джерелом стало збільшення зовнішнього мита для завезених товарів з інших країн. На той момент держава сприяла розвитку зовнішньої торгівлі та первісному нагромадженню капіталу і тим самим створювала умови для зародження і розвитку капіталізму. Капіталістичний спосіб виробництва сприяв швидкому розвитку ринкових відносин, проте пізніше на практиці була доведена недосконалість ринку і неспроможність його до саморегулювання (під час світової економічної кризи 1923-1933рр). Для забезпечення рівноваги на ринку і задоволення суспільних потреб необхідне державне втручання і це пояснюється тим, що:

1)ринок не гарантує право на працю і дохід.

2)ринок не створює стимулів для виробництва товарів колективного користування (будівництво і ремонт доріг, громадський транспорт, культура, мистецтво).

3)ринок не орієнтується на виробництво соціально необхідних товарів, а на задоволення потреб тих, хто має гроші.

4)ринок не сприяє вирішенню екологічних проблем і не забезпечує захист навколишнього середовища.

5)ринок не вирішує проблеми безробіття і інфляції.

6)ринок не турбується про соціально незахищені верстви населення і сприяє значній соціальній нерівності.

Економічні функції держави передбачають:

1)створення правової бази функціонування суб’єктів ринкової економіки;

2)формування конкурентного середовища і його захист;

3)розподіл перерозподіл доходів з метою забезпечення більш справедливого розподілу доходів у суспільстві;

4)виробництво суспільних товарів і послуг (освіта, наука, культура).

5)визначення політики макроекономічної стабілізації.

Основні цілі державного регулювання економіки:

- раціональне використання ресурсів і досягнення макроекономічної ефективності;

- забезпечення стабільного розвитку національної економіки;

- забезпечення конкурентноздатності вітчизняних товарів;

- реалізація соціальних цілей розвитку суспільства.