3.Ринок праці та його суб’єкти

Ринок праці – соціально-економічні відносини між роботодавцями і найманими працівниками з приводу тимчасового використання вільної робочої сили.

Суб’єкти ринку праці:

1. покупці (роботодавці);

2. продавці (наймані працівники);

3. посередники (Державна служба зайнятості, приватні кадрові агентства).

4.Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні

З урахуванням сутності людини розширене відтворення робочої сили як політекономічна категорія означає процес відтворення на ширшій основі основних рис та властивостей людини економічної (людини-працівника і людини-власника), біологічної та соціальної сторін сутності людини, а отже, не лише фізичних, але й розумових, творчих, організаторських, духовних здібностей людини, розширене відтворення сукупного працівника.

Розширене відтворення людини - власника означає постійне збільшення реальної заробітної плати залежно від зростання вартості робочої сили, отримання все більшої частки дивідендів або відсотків на заощадження, розширення участі найманих працівників в управлінні власністю на підприємстві, збільшення сімейної власності, поступове подолання соціально-економічного відчуження від засобів виробництва.

З урахуванням вартості робочої сили її розширене відтворення передбачає покращення фізичних, розумових і організаторських здібностей у взаємозв'язку з моральним, історичним і соціальним елементами.

Основними чинниками розширеного відтворення робочої сили у розвинених країнах світу є: 1) посилення ролі особистого чинника за умов НТР; 2) зростання вартості робочої сили, а отже, низки чинників, які детермінують таке зростання; 3) наростання та поглиблення процесів соціалізації економічної системи капіталізму; 4) посилення ролі особистого чинника у конкурентоспроможності національної економіки та ін.

Роль держави у відтворенні робочої сили. Роль держави у розширеному відтворенні людини-працівника виявляється у сприянні розвитку системи професійної підготовки і професійної орієнтації, організації навчання та перенавчання безробітних, розвитку освіти, передусім, вищої (у США та Японії ставиться завдання запровадження обов'язкової вищої освіти). Оскільки важливою складовою людини-працівника є його здоров'я, то держава бере вагому участь у фінансуванні охорони здоров'я.

Для розширеного відтворення людини-власника держава в деяких країнах бере активну участь у формуванні власності най­маних працівників, про що йшлося раніше. Зокрема, шляхом поступового зниження податкових ставок для основної маси плат­ників податків (а отже, податків на заробітну плату), хоча основ­ний виграш від таких знижок отримує клас капіталістів; законо­давчого забезпечення прав інвесторів у різних видах фондів та вкладів в ощадні банки.

Особливості відтворення робочої сили в Україні. У проти­лежному напрямі розвивались процеси, пов'язані з відтворен­ням робочої сили в Україні у 90-х роках XX ст. — на початку XXI ст.: якщо у розвинених країнах світу відбувалось розшире­не відтворення людини-працівника і людини-власника, то в Украї­ні — звужене. Це виявляється, по-перше, у погіршенні системи професійної освіти, по-друге, у декваліфікації значної частини населення внаслідок масового безробіття; наша країна посідає перше місце за рівнем смертності в Європі; смертність удвічі перевищує народжуваність, внаслідок чого за 1991—2001 рр. чи­сельність населення скоротилась більше, ніж на 3 млн. осіб; се­редня тривалість життя скоротилась на 6—7 років і становить у чоловіків 61 рік; істотно зменшилася середня калорійність хар­чування тощо. Звуження відтворення людини-власника знаходить своє ви­раження у втраті трудових заощаджень. Водночас певною протидією цій тенденції стало отримання земельних ділянок у власність, зрос­тання чисельності фермерів, підприємців. Проте домінуючою була тенденція до деградації людини-власника, основою якої є, перед­усім, звужене відтворення людини-працівника.