Незабезпечені (злиденні)

Для соціальних доходів населення, крім прожиткового мінімуму, має враховуватись і оптимальний споживчий бюджет. Оптимальний споживчий бюджет - це вартість набору життєвих засобів, розрахованих за нормами і нормативами споживання, які задовольняють розумні, раціональні потреби людей. Цей показник використовують для оцінки досягнутого рівня життя населення і вибору найбільш ефективних шляхів його підвищення.

Виділяють два підходи до розподілу доходів:

- функціональний;

- особистий (індивідуальний).

Функціональний розподіл доходів означає, що грошовий дохід країни поділяється на зарплату, ренту, процент і прибуток, тобто залежно від ролі кожного фактора виробництва у створені доходу. Особистий розподіл доходів передбачає, що сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств.

Причини нерівномірності у розподілі доходів населення:

- відмінності в освіті і особистих здібностях;

- нерівномірний розподіл економічних ресурсів;

- відмінності у становищі на ринку;

- різне ставлення до ризиків;

- наявність зв’язків або дискримінації.

Для визначення нерівномірності використовують криву Лоренца.

Частка доходу,

% його загальної суми

А

L С

Частка сімей,

O % загальної чисельності

ОА - ситуація абсолютної рівності у розподілі доходів, коли 20%сімей володіють 20%сукупних доходів суспільства і т.д.

ОВ - ситуація абсолютної нерівності у розподілі доходів, коли 1% отримує 100%усіх доходів.

ОСА - стан фактичного розподілу доходів, тобто реальний пайовий розподіл сімей між сукупними доходами всього виробництва.

Крива Лоренца показує ступінь розриву між фактичним розподілом доходів і станом рівності.

3.Витрати на споживання і поведінка споживача. Заощадження домогосподарств

Споживання домогосподарства – витрати, які несе домогосподарство на придбання товарів особистого користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу тощо.

Виділяють такі групи споживчих витрат:

- витрати на товари довгострокового користування.

- витрати на товари короткострокового користування, що служать до 1 року.

- витрати на послуги(комунальні, освітні, відпочинку, охорони здоров’я і т.д.).

Витрати домогосподарства на споживання, пов’язане з попитом та з такими явищами, як ефект доходу, ефект заміщення

Ефект доходу - якщо грошовий дохід домогосподарства є сталим, то збільшення ціни на товари та послуги рівнозначне зменшенню його реального доходу або купівельної спроможності домогосподарства.

Ефект заміщення - полягає в тому, що коли ціна на товар зростає то споживачі намагаються замінити цей товар іншим, тобто отримати бажане за нижчу ціну.

Закон Енгеля - в міру зростання доходів сім’ї загальне споживання благ збільшується, але в різних пропорціях, так знижується питома вага витрат на харчування, частина витрат на одяг, але збільшуються витрати на соціально-культурні послуги.

Заощадження – це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.