2. Об'єкт політекономії та її предмет

Предмет політекономії надзвичайно складний і багатогранний, так само, як складна багатогранна і динамічна економічна діяльність людини. Предмет вивчення політекономії постійно змінюється і уточнюється. Так, представники класичної школи політекономії вважали, що предметом політекономії є процес створення, примноження та розподіл багатства. Марксисти вважали предметом її вивчення виробничі відносини і закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства. Макконнелл, Брю предметом політекономії вважали вивчення поведінки людей в умовах обмеженості ресурсів.

Вітчизняний економіст Віктор Дмитрович Базилевич предметом політекономії вважає вивчення законів розвитку економічних систем, діяльність економічних суб’єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.

Об’єктом політекономії є економічне життя суспільства, суспільне виробництво

3.Функції та методи політекономії

Функції політекономії:

1. пізнавальна;

2. прогностична;

3. практична;

4. методологічна;

5. виховна.

Пізнавальна функція: Реалізовується через дослідження сутності економічних процесів і явищ, розкриваючи і формуючи економічні категорії і закони. Економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширюючи науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвитку суспільства.

Прогностична функція: Виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально - економічного розвитку в майбутньому. Зводиться до розробки прогнозів дострокових програм розвитку суспільства з урахуванням майбутніх ресурсів та кінцевих результатів.

Практична функція: Зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендації, щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Методологічна функція: Полягає в тому, що економічна теорія виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.

Виховна функція: Полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному та загальноосвітньому рівнях і дають їм можливість виробити у громадян грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.

Методи політекономії - сукупність прийомів, засобів і принципів за допомогою яких досліджують категорії, закони функціонування і розвитку економічної системи.

До загальних наукових методів включають:

1. діалектичний метод;

2. структурно-функціональний метод;

До специфічних методів відносять:

1. метод наукової абстракції;

2. індукції, дедукції;

3. аналізу і синтезу;

4. логічний і історичний метод;

5. економічне моделювання;

6. економічний експеримент.

Діалектика як метод – загальний для всіх наук метод пізнання, у тому числі і для економічної теорії. Він базується на використанні законів і принципів філософії, обґрунтованих видатним німецьким філософом Георгом Гегелем, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності, у безперервному розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.

Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очищених (абстрагованих) від всього випадкового, неістотного.

Аналіз і синтез застосовується в єдності двох його складових. При аналізі об’єкт розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо. При синтезі відбувається об’єднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв’язку між ними.

Індукція - метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня. Дедукція - метод пізнання від загального до одиничного.

Історичний і логічний методи використовуються для дослідження економічних процесів у єдності.

Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивались і змінювались один раз у одному житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняється від історичних випадковостей, не властивих цьому процесові.

Економічне моделювання – формалізований опис і кількісний вираз економічних процесів і явищ, структура якого абстрактно відтворює реальну картину економічного життя.

Економічний експеримент - штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження.