Економічні наслідки інфляції:

- руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

- капітали переливаються із сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

- порушення нормального функціонування кредитно грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжує явище “втеча від грошей” (коли підприємці і населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності). Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

- згортаються товарно – грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод - втрата грошима своїх економічних функцій.

- негативний вплив на міжнародне економічне та валютно –кредитне становище країни - підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Стимулює надходження іноземного капіталу, знижує офіційні і ринкові курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції:

- знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, основні темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

- знецінює на передодні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

- посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає:

- зростання виробництва і насичення ринку товарів;

- структурну та конверсійну перебудову економіки;

- обмеження емісії грошей;

- скорочення дефіциту державного бюджету;

- стимулювання нагромаджень та інвестицій;

- проведення обґрунтування кредитної та податкової політики;

- приватизацію і стимулювання середнього та малого підприємництва;

- збільшення безготівкового обігу;

- широке впровадження електронної системи розрахунку та інше.

Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції. У результаті проведення в Україні грошової реформи у вересні 1996 р. тимчасова грошова одиниця купоно-карбованець була замінена новою українською національною валютою – гривнею, яка стала єдиним законним засобом платежу на Україні. Введення гривні стало першим із важливих факторів значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обігу в країні.

Питання для самоперевірки, контролю та обговорення:

1. Які ви знаєте форми організації суспільного виробництва?

2. Чому для існування товарного виробництва необхідні дві умови: суспільний поділ праці та економічна відособленість виробників?

3. Що таке товар і які його властивості?

4. Визначте та дайте характеристику закону вартості.

5. Чому дія закону вартості за сучасних умов товарно-грошових відносин обмежена?

6. Як розвиток товарного виробництва і обміну привів до виникнення грошей? У чому їх сутність?

7. Охарактеризуйте грошову систему. З яких елементів складається грошова система?

8. Дайте визначення поняття “валютний курс”?

9. Що таке інфляція і які причини її виникнення?

10. Чому інфляція є фактором макроекономічної нестабільності?

11. Охарактеризуйте стан грошової системи та інфляційні заходи в Україні.