5.Закон вартості і його функції

Закон, що регулює еквівалентний обмін товарів відповідно до кількості втіленого в них суспільного робочого часу називається законом вартості. Закон вартості -закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Проте фактичні витрати робочого часу на певне благо у різних товаровиробників неоднакові. Це пов’язано із засобами виробництва, інтенсивністю, рівнем уміння тощо.

Час витрачений працівником на виготовлення певного товару називається індивідуальним робочим часом.

Суспільно необхідний робочий час – є мірилом вартості товару, тому, що виявляє собою час, який потрібний для виготовлення будь-якої споживчої продукції за існуючих суспільно-нормальних умов виробництва і при середньому у цьому суспільстві рівні вміння та інтенсивності праці.

Функції закону вартості:

- стихійно регулює суспільне виробництво. Виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбувається розподіл робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва, досягається певна пропорційність між сферами суспільного виробництва. Відхилення цін від вартості сигналізує про зміну кон’юнктури ринку, а відповідно і орієнтує виробництво: яких товарів недостатньо, а яких надмірно. Якщо товарів недостатньо - попит перебільшує пропозицію, ціна зростає, зростає виробництво. І навпаки: коли виробництво товарів перевищує попит на нього, то ціна і прибутки знижуються.

- стимулює розвиток продуктивних сил суспільства. Здобуття найбільшого прибутку можливе, якщо індивідуальна вартість його товару -нижча, ніж суспільно-ринкова вартість, що можливе за умов зменшення індивідуальних затрат праці на виробництво товарів на основі впровадження нової техніки, поліпшення організації виробництва тощо. Але оскільки цього прагнуть всі, це зумовлює загальний технічний прогрес, зростання продуктивних сил.

- обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаровиробників. В умовах конкуренції економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспільною вартістю і навпаки, потерпають ті, у яких індивідуальна вартість вища за суспільну. Саме так за допомогою закону вартості суспільство звільняється від економічно неефективних господарств.

5. Суть і функції грошей

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента і виступає посередником в обміні товарами та виражає економічні відносини між людьми.

Функції грошей:

1.Міра вартості полягає в здатності грошей, як загального еквівалента вимірювати вартість товарів, надаючи їм форму ціни.

2.Функція засобу обігу – гроші виконують роль посередника, в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

3.Функця засобу платежу – полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

4.Функція засобу нагромадження (утворення скарбу) – виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб.

5.Функція світових грошей – полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин пов’язаних з розрахунками за зовнішньо торгівельні операції, надання кредитів та інших угод.