Завдання
1. Змоделювати авторську сукню із цілого або декількох відрізів тканини методом наколювання, використовуючи її пластичні та ритмічно-колористичні властивості.
Оформити фотозвіт поетапного моделювання сукні.
Контрольні питання
Дайте характеристику класичної форми виточок.
Опишіть процес переведення виточок.
Опишіть особливості сучасного прийому формування виточок .
Опишіть різновиди нагрудної виточки.
Опишіть види виточок в залежності від періодів моди.
Література:
Чермных А.И. Основы художественного конструирования женской одежды. / А.И. Чермных. – М.: Легкая индустрия, 1977. – 144 с.
Колмогорова Т.А. Моделирование одежды методом наколки / Т.А. Колмогорова, А.В. Смирнов - Кострома: КГТУ, 2003. - 35 с.
Сосина Н.О. Макетирование костюма. В 2-х частях, ч. 1. Основы макетирования. Модульная система: учебн. Пособие / Н.О. Сосина. – Омск: ОГИС, 2007. – 69 с.
Гусейнов Г.Г. Композиция костюма : учеб. пособие: Доп.УМО по спец. 052400 "Дизайн" / Г. Г. Гусейнов [и др.]. - 2-е изд., стер. – М. : Академия, 2004. – 432 с.
Козлова Т.В. Моделирование и художественное оформление женской и детской одежды: учеб. для сред. спец. учеб. заведений / Т.В. Козлова, Л.Б. Рытвинская, З.Н. Тимашева. – 2-е узд., перераб. И доп. – М.: Легпромбытиздат, 1990. – 320 с.
Лабораторна робота №7
Моделювання рукавів та комірів методом наколювання
Мета: Визначення оптимальних способів отримання даної об’ємно-просторової форми із заданого матеріалу. Формування уяви про об’ємно-просторову форму, використання отриманих знань для отримання нових форм рукавів та комірів.
Порядок виконання роботи
1. Студентам пропонується ознайомитися з короткими теоретичними відомостями, виписавши необхідні визначення і поняття.
2. Після ознайомлення з теоретичними відомостями про наколювання авторських моделей рукавів та комірів студенти можуть перейти до виконання завдання.
Короткі теоретичні відомості
Наколювання рукава – достатньо важка і відповідальна частина наколювання ліфа. Від правильності наколювання рукава залежить краса пропорцій і посадки всієї моделі на манекен або на фігурі.
Лінія плеча є однією з основних прикмет моди. Від лінії плеча і форми рукава залежать пропорційна чіткість силуета, гострота всієї форми моделі.
Розглянемо прямий втачний рукав, який з’єднується з ліфом прилеглої форми.
При наколюванні рукава на манекен необхідно приколоти макет руки до манекена (з вати, поролону і т.д.), перевірити правильність з’єднання макета руки з плечовим поясом, з проймою.
Потім на манекен одягають вже готове наколювання ліфа, виправляють його посадку і починають наколювання рукава.
Підготовка рукава до наколювання
Готують кусок макетної тканини у вигляді прямокутника, розміри якого відповідають довжині рукава + 4 см на підгин і ширині рукава + 2 см + припуск на шви. Складають відмірений кусок макетної тканини навпіл по довжині так, щоб нитка основи проходила по лінію згину зверху. Відкладають висоту оката + 2 см на підгин, і від мірки висоти оката сколюють зрізи тканини по всій довжині рукава.
Рукав одягають на ватну руку.
Порядок наколювання втачного рукава.
1-а булавка: загинають 2 см і приколюють точку лінії згину рукава до кінця плечового зрізу (рис. 1). При цьому необхідно слідкувати за вертикальним розміщенням ниток основи і горизонтальним положенням ниток утоку.
2-а булавка приколює рукав спереду на кінці мірки ширини грудей.
3-я булавка приколює рукав на кінці мірки ширини спини.
1-а, 2-а і 3-я булавки – найголовніші в наколюванні, так як вони формують правильну посадку рукава.
Потім заколюють булавки по окату рукава, припосаживая тканину і розподіляючи по проймі посадку верхньої частини рукава. Залишки тканини потрібно обрізати. Далі закріплюють рукав внизу біля бічного шва ліфа і проводять наколювання низу рукава без посадки.
Рис. 1 Послідовне наколювання одношовного рукава
Після цього оформляють низ рукава, попередньо визначивши його довжину. Низ довгого прямого рукава уточнюють на зігнутій у лікті руці, нижній зріз повинен знаходитися під кутом 90° до кисті руки. Низ прямого рукава довжиною 3/4 або 7/8 оформляють на опущеній вниз руці, при цьому лінія низу рукава повинна бути горизонтальною.
Довгий рукав на манжеті або на зборках зав’язують веревочкой на зап’ястку, розподіляють зборки, перевіряють вільність руху в зігнутому положенні руки і відмічають лінію низу булавками або крейдою. Потім рукав знімають з манекена, виймають булавки і уточнюють положення всіх ліній на розкладеному на столі рукаві.
При наколюванні можуть виникнути дефекти посадки рукава (рис. 2):
рукав вздернут в окаті (рис. 2, а) – необхідно збільшити окат вгору або заглибити окат рукава під проймою;
в результаті наколювання утворилися поперечні заломи в окаті рукава (рис. 2, б) – це говорить про те, що вузький окат рукава і його необхідно розширити;
Рис. 2 Приклади дефектів посадки рукава при наколюванні:
а – рукав вздернут в окаті й утворилися повздовжні заломи; б – рукав вузький в окаті, тому утворилися поперечні заломи; в – пройма занадто вирізана, тому на ній утворилися зборки та заломи
На проймі утворилися зборки і заломи (рис. 2, в) – пройма занадто вирізана по лінії ширини грудей і внизу, біля бічного шва. Це важко виправити.
Можна тільки перекроїти пройму, якщо дозволяє ширина пілочки.
На рукаві утворилися вертикальні заломи – це каже про те, що рукав занадто широкий і треба його зробити більш вузьким.
Пройма «наповзає» на рукав – необхідно ще збільшити пройму.
Прямий одношовний рукав є основою для розробки інших форм рукавів: рівномірно розширеного донизу; зі зборками по окату або на манжеті; вузького з вертикальною або горизонтальною ліктьовою виточкою; «ліхтарик»; «окорок»; складні форми з защипами, складками, драпіровками.
На основі прямого одношовного вшивного рукава можна побудувати двошовний рукав (рис. 3). Для цього одношовний рукав складають по лініям перекатів, що утворилися біля зметаних бічних швів рукава по всій довжині. Намічають лінії переднього і ліктьового перекатів. Потім від лінії переднього перекату по горизонталям, по лінії низу і під проймою вліво відкладають по 4 см і отримують точки а і б. По лінії ліктя вліво від лінії переднього перекату відкладають 5 – 6 см і отримують точку в. На рис. 3, а показаний заштрихований трикутник абв.
Від лінії ліктьового перекату рукава по горизонталі вздовж лінії ліктя і під проймою вправо відкладають по 4 см і отримують точки г і д. По лінії низу рукава від ліктьового перекату вправо відкладають 4 см + те число сантиметрів, яке необхідне для звуження рукава біля зап’ястя, і отримують точку е.
а б в
Рис. 3 Побудова двошовного рукава на основі одношовного:
а – деталі одношовного рукава; б – верхні і нижні половинки двошовного рукава
Можна ще більше звузити рукав, якщо зробити вужчою верхню половинку рукава від ліктя до нижнього зрізу рукава.
Верхню і нижню половинки рукава (рис. 3, б) викроюють з тканини, зметують і одягають на манекен для перевірки і коректування.
Прийом «паралельного розведення». Наколювання основи рукава можна використовувати для створення рукавів більш складних форм.
Для рівномірного збільшення об’єма рукава, для формування складок, зборок, защипів застосовують «паралельне розведення» складових деталей основи. В цьому випадку об’єм збільшується вгорі по окату рукава і внизу.
На переведеній на папір основі рукава намічають місця розміщення складок і визначають ступінь збільшення об’єма. Потім по наміченим паралельним лініям паперову основу розрізають і отримані її фрагменти розводять в сторони від середньої лінії паралельно на стільки, скільки потрібно. Потім знову переводять збільшену основу на тканину, викроюють її і роблять примірку на манекен (рис. 4). Таким же чином можна моделювати ліф зі складками або зборками, спідницю в складку, бруки широкі або зі складками і т.д.
Прийом «конічного розведення». Для моделювання розширеного тільки зверху або знизу рукава, для створення зборок вгорі або внизу використовується прийом «конічного розведення» складових частин основи рукава. Так як і при «паралельному розведенні», на переведеній на папір основі рукава намічають лінії фалд. Потім по цим лініям проводяться розрізи, не доходячи 3 – 4 см до кінця. Радіально розводяться частини рукава в сторони від середньої лінії на потрібний об’єм (рис. 5). Потім збільшена таким чином основа рукава переводиться на макетну тканину і робиться примірка на манекені.
Рис. 4 «Паралельне розведення» рукава для розширення об’єма зверху по окату і внизу рукава
Рис. 5 «Конічне розведення» рукава для розширення об’єма рукава внизу
Використовуючи прийом «конічного розведення», можна моделювати: рукав «окорок»; розширений донизу ліф або ліф, розширений тільки у верхній частині (наприклад, для зборок); спідницю-клеш; спідницю зі зборками біля пояса, але звужену донизу (типу «бочонок») і т.д.