
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні рекомендації
- •Основні властивості розгортки поверхонь:
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Література:
- •Наколювання основи спідниці
- •Наколювання основи одношовної спідниці
- •Наколювання двошовної спідниці, розширеної або звуженої донизу
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Наколювання спинки прилеглого ліфа
- •Проектування прибавок
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Література:
- •Підготовка рукава до наколювання
- •Наколювання комірів
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Література:
Література:
1. Черемных А.И. Основы художественного проектирования женской одежды / А.И. Черемных. - М.: «Легкая индустрия», 1977. – 144 с.
2. Ермилова В.В. Моделирование и художественное оформление одежды. Учебное пособие для студ. учреждений сред. проф. образования / В.В. Ермилова, Д.Ю. Ермилова. – М.: Мастерство; Академия; Высшая школа, 2001. – 184 с.
3. Колмогорова Т.А., Смирнов А.В. Моделирование одежды методом наколки: Учебное пособие / Т.А. Колмогорова, А.В. Смирнов – Кострома: Изд-во Костром. гос. технол. ун-та, 2003. – 35 с.
4. Тухбатуллина Л.М. Проектирование костюма / Л.М. Тухбатуллина, Л.А. Сафина, В.В. Хамматова. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 283 с.
5. Крюкова Н.А. Учебно-методическое пособие по дисциплине «Моделирование одежды методом макетирования» / сост. Н.А. Крюкова. – Тольятти: Изд-во ПВГУС, 2012. – 60 с.
6. Соснина Н.О. Макетирование костюма. В 2-х частях, ч.1. Основы макетирования. Модульная система: учебное пособие / Н.О. Соснина. – Омск: Омский государственный институт сервиса, 2007. – 69 с.
Лабораторна робота №6
Моделювання ліфу авторської сукні методом наколювання
Мета: Визначення оптимальних способів отримання даної об’ємно-просторової форми із заданого матеріалу. Формування уяви про об’ємно-просторову форму, використання отриманих знань для отримання нових форм суконь.
Порядок виконання роботи
1. Студентам пропонується ознайомитися з короткими теоретичними відомостями, виписавши необхідні визначення і поняття;
2. Після ознайомлення з теоретичними відомостями про наколювання авторських моделей суконь студенти можуть перейти до виконання завдання.
Короткі теоретичні відомості
Для кожного періоду моди характерне використання свого виду виточок. Наприклад, в 90-х рр. ХІХ ст., як правило, при кроїнні не закладали нагрудну виточку взагалі, а приталеність одягу надавали за допомогою декількох виточок на лінії талії, так як модною була «перегибистая» фігура. При такій конструкції ліфа модну покатость плечей можна було підкреслити декоративними деталями: строчками, вставками, кокетками та ін. В 1930-і рр. вперше з’явилася виточка під проймою, яка формує більш пласкі груди. Для середини ХХ ст. характерна відсутність виточок або заміна їх м’якими защипами і складками. В 1960-х рр. замість виточок з’явилися рельєфи, які в свою чергу іноді підкреслюють контрастними кантами. В 1970-х рр. з’явилася довга виточка, яка виходила з бічного шва до виступаючих точок грудей, роблячи конструкцію ліфа напівприлеглою. Таким чином, ліф в різні періоди мав свої характерні особливості.
Виточки можуть бути різної форми: прямі, випуклі, гострі, плавні, видимі або приховані, підкреслені декоративними кантами, строчками і т.д. Класичною вважається нагрудна виточка, яка йде з плечового шва вертикально. Вона добре формує випуклість в районі грудей, придає зібраність і стройность фігурі. Економними, в плані витрати тканини, при кроїнні вважаються нагрудні виточки, які виходять з пройми, з бічного шва. Виточка з бічного шва потребує витрати тканини, так як вона глибока. Ця виточка створює «скользящий» силует. В деяких випадках виточки переводять в бічні шви, якщо є підкрійний бочок, в лінію горловини, в завищену лінію талії та ін.
На рис. 1 показані приклади переведення виточок. Нагрудна виточка може бути переведена в кінець плечового зрізу, в лінію пройми, під пройму.
Нагрудна виточка і виточка на лінії талії можуть бути переведені в один рельєф в вигляді підкрійного бочка або в два паралельних рельєфа, що виходять із пройми (рис. 1, а).
Нагрудна виточка і виточка на лінії талії можуть бути совмещени в один вертикальний рельєф, що проходить по виступаючим точкам грудей (рис. 1, б).
Нагрудна виточка може бути переведена в лінію горловини з м’якими зборками. Для цього необхідно закрити нагрудну виточку і подовжити вгору лінію горловини разом з плечем (рис. 1, в).
Нагрудна виточка може бути переведена і лінію кокетки (рис.1, г, д). Для цього нагрудну виточку закривають, намічають крейдою або тасьмою лінію кокетки. Після цього пілочку (з макетної тканини або паперу) розрізають по лінії кокетки і нижню частину ліфа від кокетки разводять, створюючи припуск на зборки. Потім кокетку з’єднують з нижньою частиною ліфа.
Рис. 1 Приклади переведення виточок
Сам процес переведення виточок проходить наступним чином: на пілочці ліфа закривають верхню нагрудну виточку, намічають напрямок нової лінії виточки, по наміченій лінії розрізають, разводять тканину, отримуючи контури нової виточки. Таким же чином здійснюється переведення виточок у рельєфні шви: намічають на ліфі лінію рельєфа, роблять надріз, заколюють нагрудну виточку і виточку на лінії талії, отримуючи потрібний раствор рельєфного шва.
Застосовуючи сучасний прийом формування виточок, який полягає в закладенні виточок на «ребро», як би навиворіт, можна досягнути цікавої, навіть дещо изощренной приталенності ліфа. Замінюючи глибокі расвори виточок вищипами, можна отримати декілька паралельних ліній, які пластично розміщуються на фігурі і є в свою чергу декоративною прикрасою, а не тільки засобом створення об’єму тканини на випуклостях фігури. Такі виточки гарно виглядають на нарядних сукнях, блузах або пальто, жакетах, костюмах приталених силуетів і т.д. (рис. 2).
Рис. 2 Переведення виточок в защипи
На рисунку 3 зображені моделі суконь, отримані методом наколювання
Рис. 3 Моделі суконь ,отримані методом наколювання