Профорієнтаційна робота з молоддю

Інформаційна допомога

Профорієнтація

Сприяння працевлаштуванню

Напрями профорієнтаційної роботи

Соціальна профілактика

Соціальні послуги

Соціальна реабілітація

Надання молодій людині інформації про можливість:

- здобути професію;

- підвисити кваліфікацію;

- отримати інформацію про центри зайнятості;

- отримати інформацію про права, які надає держава молодій людині у період її становлення.

Мета:

- дати певний обсяг знань про професії та можливості їхнього отрмання;

- допомогти молоді визначити свої інтереси;

- нахили та індивідуальні здібності;

- сприяти (специфічними методами) підвищенню конкурентоспроможності працівника на ринку праці.

- довідки про навчальні заклади для вступників до СПТУ, технікумів, вузів;

- інформація про центри зайнятості;

- інформація про наявність робочих місць.

Система заходів щодо нагромадження і поширення відомостей про зміст і перспективи сучасних професій і вимоги, які висуваються до особи, яка бажає здобути певну професію:

-форми та умови оволодіння різними спеціальностіми;

-можливості професійно-кваліфікаційного зросту;

-стан і потреби ринку праці;

-формування професійних інтересів, намірів та мотиваційни осіб.

Професійна орієнтація містить такі елементи:

- професійну інформацію;

- професійну консультацію;

- професійний добір;

- професійну адаптацію.

Правова допомога полягає у наданні молодим безробітним консультації фахівців – юристів про їхні права і обов’язки під час влаштування на роботу. Соціальний працівник, крім інформації, може представляти інтереси молодої людини в її відносинах з громадськими і державними організаціями.

Соціальні служби для молоді разом із центрами зайнятості або за їхньою ліцензією можуть проводити роботу з працевлаштування молоді, залучаючи до цього молодіжні фонди, біржі праці та організовуючи відділи з працевлаштування. Одним з важливих заходів щодо виконання цього завдання є організація та проведення оплачуваних громадських загальнодоступних робіт, які не потребують спеціальної професійної підготовки (тимчасова робота для незайнятої, безробітної молоді).

Тренінги:

- «особистого росту», спрямований на формування адекватної самооцінки та рівня вимагань;

- позитивної життєвої орієнтації;

- самомобілізації та відпрацювання навичок спілкування;

- самопрезентації;

- зняття негативних емоційних станів;

- спілкування;

- групи зустрічі;

- інші види соціально-психологічних тернінігв

Основне завдання: проведення наукових досліджень, теоретичне обґрунтування, розробка психодіагностичних методів і програм. Ці програми передбачають знання взаємовідносин у сім’ї клієнта, на колишній роботі, які, можливо, стали причиною втрати роботи. Програма має бути зорієнтована з перспективою на формування емоційно-вольових якостей клієнта, зокрема:

- впевненості у собі;

- орієнтації на успіх;

- уміння контактувати з оточуючими;

- розширення (поповнення) знань про себе.

Враховуючи вищезазначене ми дійшли висновку, що зараз постала гостра необхідність в розробці нових підходів щодо здійснення профорієнтації з учнівською Як вважає один з ведучих фахівців в галузі психології профорієнтації Б. О. Федоришин, вихідною позицією в розробці нової системи професійної орієнтації повинно бути бачення особистості насамперед не як об’єкта, а як суб’єкта саморозвитку. І саме цей процес саморозвитку повинен бути покладений в основу формуючої функції профорієнтації. Тобто, педагогічні працівники як загальноосвітніх шкіл, так і професійно-технічних закладів повинні чітко усвідомлювати, що саме особистість у процесі проведення профорієнтації виступає як суб’єкт діяльності, суть якої полягає у підготовці її до професійного самовизначення.

Відповідно засоби профорієнтаційної роботи при цьому набувають характеру сприятливих умов, що стимулюють особистість до набуття певних знань професійного напрямку щодо професії, яку вона планує обрати в майбутньому.

Отже, свідоме професійне самовизначення передбачає аналіз особистістю суб’єктивних та об’єктивних умов професійного самовизначення з наступним вільним, самостійним прийняттям рішення щодо конкретного вибору професії або напрямку професійної освіти, які: а) узгоджуються з інтересами самої особистості; б) відповідають кращій реалізації її творчого потенціалу; в) потребам подальшого розвитку особистості; г) умовам сучасного ринку в фахівцях відповідної кваліфікації тощо.

Як бачимо з вищезазначеного, основна увага при здійсненні профорієнтаційної роботи повинна бути зосереджена насамперед на виявленні, розвитку і задоволенні інтересів і потреб особистості, які, безумовно, повинні узгоджуватися з потребами суспільства.

Крім цього, у процесі здійснення цієї роботи слід передбачити також активне формування в учнівської молоді психологічних якостей, здібностей, ціннісних орієнтацій, професійних намірів, психологічних знань щодо оцінки своїх психофізіологічних особливостей тощо. Все це, в кінці кінців, буде сприяти розвитку професійної спрямованості в учнівської молоді, її свідомому професійному самовизначенню у майбутньому на ринку праці.

Слід зазначити, що цьому питанню саме у такому ракурсі достатньої уваги не приділяється. Тому дуже часто, стикаючись з проблемою свідомого професійного самовизначення, школярі мають багато утруднень: з одного боку, вони не мають тих психологічних знань, які б допомагали у самоорієнтації, а, з іншого, – учнів не навчають об’єктивно оцінювати свої особистісні якості з точки зору їх відповідності потребам майбутньої професійної діяльності. Тому одним з головних напрямків роботи з учнівською молоддю в умовах сьогодення, є збудження в неї потягу до самопізнання, до активізації внутрішньої позиції щодо професійного самовизначення, об’єктивної оцінці своїх досягнень в різних видах навчальної та виробничої діяльності тощо.