
- •Тема 1. Авторське право і суміжні права як інститут права інтелектуальної власності
- •Тема 2. Об’єкти та суб’єкти авторського права (2 год.)
- •Тема 3. Особисті немайнові та майнові авторські права (4 год.)
- •Тема 4: Виникнення авторських прав, строки їх чинності. Державна реєстрація авторських прав (2 год.)
- •Тема 6: Правонаступництво авторських прав (2 год.)
- •Тема 7: Поняття суміжних прав
- •Тема 8. Особисті немайнові та майнові суміжні права (2 год.)
- •Тема 9: Управління майновими авторськими та суміжними правами
- •Тема 10. Судовий захист авторських та суміжних прав (4 год.)
Тема 1. Авторське право і суміжні права як інститут права інтелектуальної власності
Питання для смостійного вивчення
Поняття інституту авторського права та суміжних прав.
Правове регулювання відносин авторського права і суміжних прав. Система спеціального авторсько-правового законодавства України.
Участь України в міжнародно-правових договорах у сфері охорони авторських та суміжних прав.
Тема 2. Об’єкти та суб’єкти авторського права (2 год.)
Практичні завдання:
1. Лавренко у березні 2008 р. звернулась до місцевого суду з позовом до рекламно-інформаційної компанії “Онікс” (далі Компанія) про визнання за нею авторських прав на довідник, який було створено нею під час роботи в Компанії головним редактором і директором проекту по випуску довідника “Будівельні компанії Києва”. Позивачка також вимагала зобов'язати відповідача припинити використання виданого ним довідника та сплатити їй авторську винагороду за використання її твору у двох виданнях – 2006 та 2008 року. Свої вимоги Лавренко обгрунтувала тим, що вона є автором довідника, оскільки здійснила роботу по збиранню та обробці матеріалу, який увійшов до його вмісту, створила назву та інші складові довідника. Позивачка стверджувала, що дана робота не входила до її службових обов'язків як головного редактора і директора проекту, а за трудовим договором вона зобов'язана була організовувати роботу творчого колективу та видавничого процесу. Після звільнення у 2007році Лавренко зареєструвала свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримала свідоцтво про авторське право.
Представник відповідача не погодився із доводами позивача та зазначив, що, по-перше, довідник не є об'єктом авторського права, по-друге, створення довідника було головною умовою прийняття Лавренко на роботу, за яку вона отримувала заробітню плату, а договору про виплату авторської винагороди з нею не укладалося.
Оцініть доводи сторін. Як слід вирішити даний спір? Дайте відповідь на питання: які об'єкти визнаються охороноздатним твором? Що таке службовий твір та в чому полягають особливості здійснення авторських прав на нього?
2. Співавтори Величко та Олійник звернулися з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та Міщенка про скасування державної реєстрації авторських прав на ілюстрації до книги, виконані художником Міщенко. На думку позивачів, даною реєстрацією порушено їх авторські права на літературний твір, які підтверджуються належним їм свідоцтвом про авторське право та авторським договором про співавторство. Міщенко позовних вимог не визнав і звернувся із зустрічним позовом про визнання свого співавторства на книгу в частині виконаних ним ілюстрацій до неї.
На яке питання розраховано це завдання? Що визнається співавторством та які його різновиди? Які об'єкти авторського права створені учасниками спору? В чому полягає значення державної реєстрації авторських прав на твір?
Тема 3. Особисті немайнові та майнові авторські права (4 год.)
Питання для колоквіуму:
1. Загальна характеристика особистих немайнових прав автора.
2. Право авторства.
3. Право на недоторканість та збереження цілісності твору.
4. Право на ім'я.
5. Сутність майнового авторського права та класифікація майнових прав.
6. Право на опублікування твору (випуск у світ).
7. Право на відтворення твору.
8. Право на публічне виконання твору.
9. Право на публічне сповіщення творів. Право на публічну демонстрацію і публічний показ.
10. Право на переклад творів.
11. Право на переробку, зміну творів, а також включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо.
12. Право на розповсюдження творів.
13. Право здавання твору в майновий найом чи у прокат.
14. Право слідування щодо творів образотворчого мистецтва.
15. Право на подання творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.
16. Право на імпорт примірників творів.
17. Право на отримання винагороди за використання твору.
Практичні завдання:
3. ТОВ “Музична Група” звернулось у господарський суд з позовом до Телерадіокомпанії про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при сповіщенні телевізійного фільму було використано музичний твір без письмового дозволу позивача (якому майнові права на його використання були передані за договором) та без сплати авторської винагороди. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що сповіщення музичного твору здійснюється у складі телевізійного фільму, а використання останнього є правомірним, адже дозволено ліцензійним договором з володільцем прав на нього.
Перша інстанція позов задовольнила частково, стягнувши частину компенсації. Телерадіокомпанія оскаржила дане рішення до апеляційного господарського суду.
Визначіть особливості реалізації авторських прав на аудіовізуальний твір. Чим відрізняється винагорода за використання твору від компенсації, передбаченої ст. 52 закону України «Про авторське право і суміжні права»? Що є підставою для застосування цивільної відповідальності за порушення авторських прав? Як слід вирішити справу?
4. Українське агентство з авторських та суміжних прав звернулося у господарський суд з позовом до ТОВ "Редіал" про стягнення винагороди у формі відрахувань (відсотків) від вартості імпортованого відповідачем обладнання, із застосуванням якого можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, у сумі 8 000 грн. Суд, застосувавши статтю 42 закону України "Про авторське право і суміжні права" , позов задовольнив. Оскаржуючи дане рішення до апеляційного господарського суду, відповідач просив його скасувати і зазначив про відсутність у нього обов'язку сплачувати оспорювані платежі, а також про відсутність договірних відносин між учасниками спору.
Хто і в якому порядку сплачує винагороду авторам, виконавцям, виробникам фонограм і відеограм за відтворення у домашніх умовах в особистих цілях їх творів та виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах? Чи обгрунтовані доводи відповідача? Чи правильне рішення постановив господарський суд?