
- •Завдання видав ___________________________________________________ Завдання отримав _________________________________________________
- •Додаток г «Довідкові дані»
- •Для методу Мачигіна (лужна реакція ґрунтового розчину)
- •Групування грунтів за вмістом фосфору і калію для методу Чирікова (рН ґрунтового розчину – нейтральне)
- •Для методу Кірсанова (рН ґрунтового розчину – кисле)
- •Визначення потреби ґрунтів у вапнуванні
- •Рекомендовані попередники для сільськогосподарських культур, що вирощуються на осушуваних ґрунтах (За узагальненими даними багатьох авторів)
- •Аналіз строкатості ґрунтового покриву господарства
- •Аналіз строкатості грунтового покриву господарства
Рекомендовані попередники для сільськогосподарських культур, що вирощуються на осушуваних ґрунтах (За узагальненими даними багатьох авторів)
Сільськогоспо-дарські культури |
Попередники |
|
|
Кращі |
Допустимі |
На дерново-підзолистих ґрунтах |
||
Озиме жито, пшениця |
Конюшина, пласт і оборот пласта, сумішки трав, люпин |
Озимі зернові, ячмінь, горох, багаторічні злакові трави |
Ячмінь, овес |
Просапні, зернобобові, однорічні трави |
Озимі зернові |
Кукурудза |
Картопля, коренеплоди, зернобобові |
Озиме жито, пшениця, кукурудза |
Кормові коренеплоди |
Зернові, картопля, кукурудза, однорічні трави |
Ярі зернові, капуста багаторічні трави |
Багаторічні трави |
Ярі зернові, озимі на зелений корм, просапні |
Зернові, просапні, зернобобові |
4.1. Виробництво і нагромадження гною. Залежно від способу утримання тварин одержують підстилковий або безпідстилковий гній. Підстилковий гній складається із твердих і рідких виділень тварин та підстилки, яка запобігає втратам рідкої частини гною та аміаку, що виділяється при зберіганні гною. Вихід гною залежить від тривалості стійлового періоду, виду худоби, типу годівлі та кількості підстилкового матеріалу. Вихід підстилкового гною в господарстві можна визначити за формулою:
Br
=
,
де Вr - вихід свіжого підстилкового гною за стійловий період, т;
Пт - поголів'я тварин, наявність різних видів і груп тварин (їх кількість беруть із річного звіту господарства);
А - вихід свіжого гною від однієї голови в кілограмах за добу (таблиці 3,4);
Д - тривалість стійлового періоду в днях;
1000 - коефіцієнт для переведення в тонни.
Таблиця Г. 7
Орієнтовні добові норми підстилкового матеріалу на одну тварину, кг
№ пор. |
Вид тварин |
Солома злакових культур |
Торф |
тирса |
Листя дерев |
|
верховий |
низинний |
|||||
1 |
ВРХ |
4-6 |
3-4 |
10-20 |
3-6 |
3-4 |
2 |
Коні |
3-5 |
2-4 |
8-10 |
2-4 |
2-3 |
3 |
Свині |
2-4 |
2-3 |
- |
- |
- |
4 |
Вівці |
0,5-1,0 |
- |
- |
- |
- |
Таблиця Г.8
Середній вихід свіжого гною від однієї голови різних груп і видів тварин
№ пор. |
Вид тварин |
Норма підстилкового матеріалу |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||
1 |
Велика рогата худоба |
- |
32 |
37 |
39 |
42 |
44 |
2 |
Коні |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
3 |
Свині |
5 |
8 |
9 |
- |
- |
- |
4 |
Вівці |
4 |
5 |
- |
- |
- |
- |
Таблиця Г. 9
Орієнтовний вихід свіжого підстилкового гною від однієї голови тварин за рік, т
|
Вид тварин |
Тривалість стійлового періоду, днів |
||||
<180 |
180-200 |
200-220 |
220-240 |
365 |
||
1 |
ВРХ |
4-5 |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
13 |
2 |
Коні |
3-1 |
4-5 |
5-6 |
6-7 |
11 |
3 |
Свині |
0,8-1,0 |
1,0-1,2 |
1,2-1,5 |
1,5-2,0 |
3 |
4 |
Вівці |
0,4-0,5 |
0,6-0,7 |
0,7-0,8 |
0,8-0,9 |
1,2 |
Вихід безпідстилкового (рідкого) гною залежить від кількості виділень екскрементів (калу і сечі) тваринами та води, що потрапляє при очищенні приміщень, підмиванні вимені, митті годівниць та підтіканні автонапувалок (таблиця 6). Втрати гною в процесі зберігання до напівперепрілого стану складають 40%.
Таблиця Г.10
Співвідношення врожаю основної і побічної продукції в зоні Лісостепу
Культура |
Співвідношення основної і побічної продукції |
Пшениця озима |
1 : 1,50 |
Жито озиме |
1 : 1,70 |
Ячмінь |
1 : 1,20 |
Овес |
1 : 1,20 |
Горох |
1 : 1,00 |
Соя |
1 : 1,44 |
Кукурудза |
1 : 1,50 |
Просо |
1 : 1,20 |
Гречка |
1 : 1,30 |
Цукрові буряки |
1 : 0,40 |
Кормові буряки |
1 : 0,20 |
Картопля |
1 : 0,50 |
Таблиця 8
Групування ґрунтів за вмістом гумусу, рухомого фосфору та обмінного калію
Агрохімічна група
|
Ступінь забезпечення ґрунту поживними речовинами
|
Вміст гумусу, % |
Вміст доступних форм поживних елементів, мг на 100 г грунту (по Чирикову) |
|
Р2О5 |
К2О |
|||
1 |
Дуже низький |
0,9-1,7 |
<2,0 |
<2,0 |
2 |
Низький |
1,7-2,4 |
2,1-5,0 |
2,1-4,0 |
3 |
Середній |
2,4-3,4 |
5,1-10,0 |
4,1-8,0 |
4 |
Підвищений |
3,4-4,5 |
10,1-15,0 |
8,1-12,0 |
5 |
Високий |
4,5-6,0 |
15,1-20,0 |
12,1-18,0 |
6 |
Дуже високий |
>6,0 |
>20 |
>18 |
Середні рекомендовані норми добрив і поправочні коефіцієнти встановлюються науково-дослідними установами, дані яких необхідно використовувати при розробці системи застосування добрив (таблиці 9, 11).
Оцінка агроекологічного стану ґрунтового покриву господарства
Показник еколого-агрохімічного стану ґрунту |
Значення показника для господ-арства |
Еталонне значення показника |
ГДК |
Переви-щення ГДК, разів |
Поправочний коефіцієнт |
Бал оцінки грунтового покриву |
Щільність ґрунту, г/см3 |
|
|
|
|
|
|
Продуктивна волога (ММЗПВ) в 0 - 100 см, мм |
|
200 |
|
|
|
|
Кислотність: |
|
|
|
|
|
|
гідролітична, мг-екв/100 г ґрунту |
|
|
|
|
|
|
обмінна, рНсол |
|
|
|
|
|
|
актуальна, рНвод |
|
|
|
|
|
|
Сума увібраних основ, |
|
|
|
|
|
|
мг-екв/100 г ґрунту |
|
|
|
|
|
|
Вміст в орному шарі: |
|
|
|
|
|
|
гумусу, % |
|
6,2 |
|
|
|
|
азоту легкогідролізованих сполук, мг/кг ґрунту |
|
255 |
|
|
|
|
рухомого фосфору, мг/кг ґрунту |
|
176 |
|
|
|
|
обмінного калію, мг/кг ґрунту |
|
151 |
|
|
|
|
бору |
|
1,5 |
|
|
|
|
молібдену |
|
0,15 |
|
|
|
|
мангану |
|
30 |
|
|
|
|
кобальту |
|
10 |
|
|
|
|
міді |
|
1,5 |
3 |
|
|
|
цинку |
|
1,5 |
|
|
|
|
АХО, балів |
|
|
|
|
|
|
Вміст рухомих форм, мг/кг ґрунту: |
|
|
|
|
|
|
кадмію |
|
|
0 |
|
|
|
свинцю |
|
|
20 |
|
|
|
ртуті |
|
|
2,1 |
|
|
|
Щільність радіоактивного забруднення, Кі/км2 |
|
|
|
|
|
|
цезієм-137 |
|
|
|
|
|
|
Поправочний коефіцієнт на клімат (меліорації) |
|
|
|
|
|
|
ЕАО, балів |
|
|
|
|
|
|