Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 334-340, 352-366.

2. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. – С. 438-512.

Додаткова:

1. А.М. Шевченко

   Гігієна праці: Підручник / Ю.І. Кундієв, О.П. Яворовський,

[та ін.]. — К.: ВСВ "Медицина", 2011. — С. 147 – 248, 352 – 444.

2. Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 259-292, 294-308.

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Професійні шкідливості, їх класифікація. Професійні захворювання специфічні та неспецифічні. Шкідливі та небезпечні чинники на виробництві. Виробничий травматизм.

2. Особливості несприятливого впливу виробничого мікроклімату, зниженого й підвищеного атмосферного тиску на організм працівників.

3. Поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію. Комбінована, комплексна, поєднана дія факторів виробничого середовища.

4. Поняття про шум, інфразвук, ультразвук, загальну і локальну вібрацію, електромагніті поля. Джерела шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку, електромагнітних полів у комунальній і робочій зонах. Одиниці інтенсивності шуму, вібрації та ЕМП.

5. Специфічна і неспецифічна дія шуму на організм. Шумова хвороба. Заходи профілактики негативного впливу шуму на організм.

6. Класифікація вібрації за способом передачі, джерелом виникнення, частотним складом, часовими характеристиками.

7. Вплив вібрації на організм. Вібраційна хвороба. Заходи профілактики негативного впливу вібрації на організм.

8. Прилади для вимірювання шуму і вібрації, принцип дії.

9. Вплив електромагнітних полів різних діапазонів на організм. Принцип методів дослідження. Гігієнічні правила для користувачів за умов роботи з ПК та при експлуатації мобільних телефонів.

10. Класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю, способом утворення. Види пилової патології. Пневмоконіози, їх види, патогенез, клініка, профілактика.

11. Аспіраційні та седиментаційні методи відбору проб повітря на запиленість. Експресні методи аналізу газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони. Групи заходів з профілактики пилової патології.

12. Промислові отрути, їх класифікація, шляхи надходження в організм, метаболізм та виведення.

13. Професійні отруєння свинцем, ртуттю, чадним газом, марганцем, аміаком, бензолом, нітросполуками, їх патогенез, клініка. Профілактика професійної патології хімічної етіології.

14. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляція, освітлення виробничих приміщень. Методи і засоби профілактики виробничого травматизму. Біологічні фактори у виробничому середовищі.

Контрольні тести

1. Шкідливий виробничий чинник сприяє виникненню:

а) травми; б) гострого отруєння; в) загального захворювання; г) професійного захворювання; д) каліцтва; е) загрози життю.

2. До наслідків впливу небезпечного виробничого чинника належать:

а) гостра променева хвороба з летальним кінцем; б) пневмоконіоз; в) шумова хвороба; г) ураження електричним струмом; д) вібраційна хвороба; е) перелом основи черепа внаслідок падіння з висоти; є) гостре отруєння.

3. Кумулятивні властивості речовини характеризують наступні параметри:

а) середня смертельна доза при введенні речовини у шлунок; б) середня

смертельна концентрація при інгаляційному надходженні речовини; в) зона гострої дії; г) поріг хронічної дії; д) значення максимальної неефективної дози; е) індекс кумуляції; ж) середній час загибелі тварин при одноразовому введенні речовини у шлунок; з) середній час загибелі тварин при повторному введенні речовини у шлунок.

4. Величина порогу слухового відчуття людини становить:

а) 2 • 10 Па; б) 10¹² Вт/м; в) 10^-5 Вт/м; г) 2 • 10^-5Па; д) 40-160 Гц.

5. Що таке постійний шум?

а) з коливаннями рівня більше 5 дБ ; б) з безперервними коливаннями рівня; в) з тривалістю імпульсів менше 1 с; г) з тривалістю імпульсів більше 1 с; д) з коливаннями рівня менше 5 дБ .

6. Специфічна (місцева) дія шуму проявляється змінами з боку:

а) слухового аналізатора; б) центральної нервової системи; в) вегетативної нервової системи; г) серцево-судинної системи; д) травної системи.

7. Провідним симптомом вібраційної хвороби внаслідок впливу локальної високочастотної вібрації є: а) порушення трофіки; б) ангіоспазм дистальних відділів верхніх кінцівок; в) ангіоспазм дистальних відділів нижніх кінцівок; г) зміни у кістково-суглобовому апараті; д) вестибулярні порушення: е) зміни всіх видів шкірної чутливості (вібраційної, температурної, тактильної, больової).

8. До синдромів впливу ЕМП на організм належать: а) астенічний; б) астеновегетативний; в) гіпоталамічний; г) ангіодистонічний; д) ангіоспастичний; е) вегетативний поліневрит; є) вегетоміофасцит; ж) діенцефальний; з) вестибулярний.

9. Що таке пневмоконіоз?

а) пилове ураження верхніх дихальних шляхів; б) бронхопневмонія; в) легеневий пиловий фіброз; г) пилова пневмонія; д) пиловий бронхіт.

10. Виберіть один з найхарактерніших симптомів хронічної ртутної інтоксикації: а) психомоторне збудження; б) тремор кінцівок; в) ретикулоцитоз; г) маскоподібне обличчя; д) новоутвори носової порожнини.

11. Виберіть один з найхарактерніших симптомів хронічної свинцевої інтоксикації: а) кайма на яснах; б) тремор кінцівок; в) ретикулоцитоз; г) збільшення гематопорфірину у сечі; д) лейкопенія; е) наявність еритроцитів з базофільною зернистістю.

12. ГДК (мг/м³) кристалічного діоксиду кремнію при вмісті його в пилу понад 70% (І), від 10-70% (ІІ), до 10% (ІІІ) становить: а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.

Контрольні задачі

Задача 1. За допомогою електроаспіратора Мігунова на фільтр АФА упродовж 15 хв. відібрано пробу повітря для лабораторного дослідження пилу із швидкістю 10 дм/хв. при температурі 18⁰С і атмосферному тиску 728 мм.рт.ст. Вихідна маса фільтру 15,035 мг, маса фільтру після пропускання повітря становить 175,870 мг. Обчисліть об’єм аспірованого повітря, приведіть його до нормальних умов і визначте концентрацію пилу у повітрі у мг/м³.

Задача 2. Визначити характер шуму за часовою характеристикою, якщо його звуковий тиск за робочу зміну змінюється на 10 дБ А.

Підготовчий етап заняття (15 %)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70 %)

1. Оцінити шкідливість і небезпечність праці за даними ситуаційних задач.

Задача 1. При вимірюванні параметрів мікроклімату в кабіні водія вантажного автомобіля взимку встановлено, що температура повітря коливається в межах 14- 16°С, відносна вологість 68-70 %, швидкість руху повітря 0,2 - 0,3 м/с. У повітрі кабіни виявлено оксид вуглецю та акролеїн, середні концентрації яких перевищували ГДК р.з. в 1 - 1,2 рази. Визначити, до якої групи за шкідливістю та небезпечністю належить праця водія.

Задача 2. Внаслідок вибуху цистерни з аміаком на хімічному підприємстві його концентрація в повітрі перевищила ГДК р.з. більше ніж у 20 разів. Визначити, до якого класу за шкідливістю та небезпечністю можна віднести умови праці робітників цеху під час аварії.

2. Оцінити основні параметри токсикометрії, дати гігієнічну оцінку ксенобіотика за ступенем токсичності і кумуляції, визначити клас небезпеки, за даними ситуаційних задач.

Задача 1. ЛД₅₀ нітрату свинцю для білих щурів (пероральне введення) складає 3600 мг/кг; І_к = 0,29; ЕТ₅₀₍₁₎ = 28,2 години; ЕТ_50(n) = 3,5 доби; К_к = 2,6 (за Ю.С.Каганом). Дайте гігієнічну оцінку нітрату свинцю за токсичністю і ступенем кумуляції.

Задача 2. Рівні звуку на робочому місці оператора листопрокатного стану металургійного комбінату коливаються в межах 85 - 95 дБ А. еквівалентний рівень звуку становить 93 дБ А. При ручній обрубці лиття пневматичними молотками робітники зазнають впливу локальної низькочастотної вібрації від обрубного інструменту. Проведіть гігієнічну оцінку умов праці на виробництві.

3. Визначити концентрацію пилу в повітрі лабораторії гравиметричним методом за наступним алгоритмом і дати гігієнічну оцінку одержаним даним:

а) зважити фільтр АФА на аналітичних терезах; б) визначити температуру повітря реєструючим спиртовим термометром і атмосферний тиск барометром-анероїдом; в) відібрати пробу повітря за допомогою електроаспіратора Мігунова на фільтр АФА, закріплений в алонжі, зі швидкістю 20 дм/хв упродовж 30 хв;

г) повторно зважити фільтр АФА на аналітичних.терезах і визначити, на скільки збільшилася маса фільтру після пропускання повітря; д) привести об'єм відібраного повітря до нормальних умов; е) розрахувати концентрацію пилу в повітрі у мг/м³ і порівняти з ГДК.

4. Ознайомитися із визначенням концентрації хімічних речовин у повітрі за допомогою газоаналізатора УГ- 2 за наступним алгоритмом:

а) з одного кінця скляної індикаторної трубки вставити ватний тампон;

б) розкрити ампулу з індикаторним порошком;

в) за допомогою спеціальної лійки заповнити трубку індикаторним порошком, ущільнюючи його шляхом постукування по трубці, і закрити ватним тампоном;

г) підтягнувши стопор на себе і утримуючи його, ввести шток у корпус газоаналізатора до упору, відпустити шток і стопор і почути клацання стопору;

д) під'єднати індикаторну трубку до гумової трубки газоаналізатора, потягнути за стопор і відразу відпустити його, через декілька секунд почути повторне клацання;

е) від'єднати індикаторну трубку і, порівнявши її з доданою до газоаналізатора шкалою, визначити концентрацію СО у повітрі, співставити з ГДК.