Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь та навиків

(заключний етап – 15 %)

Контрольні завдання

Задача 1. Для централізованого водопостачання селища міського типу використовується вода з артезіанської свердловини, яка розташована нижче за рельєфом на відстані 100 м від тваринницької ферми. Результати дослідження якості води наступні: запах при 20⁰С – 2 бали, смак – 1 бал, забарвленість – 0,7º, нітрати (по NO₃) – 0,3 мг/дм³, амоній – 0,25 мг/дм³, стронцій – 0,01 мг/дм³, фтор – 0,25 мг/дм³, водневий показник – 7,5 рН, залізо – 0,2 мг/дм³, загальна жорсткість – 10,0 ммоль/дм³, сульфати – 300,0 мг/дм³, хлориди – 150,0 мг/дм³, сухий залишок – 1200,0 мг/дм³, цинк – 0,01 мг/дм³, мідь – 0,01 мг/дм³, перманганатна окиснюваність - 10,0 мг/дм³, загальне мікробне число – 100 КУО/см³, E.coli – 3 КУО/100 см³.

1. Дайте оцінку якості артезіанської води.

2. Напишіть висновок про можливість використання вододжерела для водопостачання селища.

3. Запропонуйте заходи з санітарної охорони вододжерела від забруднення і поліпшення якості води.

Задача 2. Жителі селища користуються водою шахтного колодязя, глибина якого 8 м. Колодязь розташований на території тваринницького господарства, немає глиняного замка, кришки, відра загального користування. Грунт піщаний. Результати лабораторного аналізу якості води наступні: запах при 20⁰С – 3 бали, смак – 3 бали, забарвленість 50º, нітрати (по NO₃) - 60,0 мг/дм³, амоній – 0,01 мг/дм³, свинець – 0,01 мг/дм³, фтор - 0,75 мг/дм³, водневий показник - 6,2 рН, залізо – 0,1 мг/дм³, загальна жорсткість - 12,0 ммоль/дм³ , сульфати - 250,0 мг/дм³, хлориди - 400,0 мг/дм³, сухий залишок - 1500,0 мг/дм³, мідь - 0,02 мг/дм³, перманганатна окиснюваність - 50,0 мг/дм³, загальне мікробне число – 600 КУО/см³, E.coli – 28 КУО/100 см³.

1. Дайте оцінку якості колодязної води.

2. Укажіть заходи, що сприяють поліпшенню якості води та охороні вододжерела від забруднення.

Тема 9. Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб. Санітарна очистка населених місць

Актуальність теми

Ґрунт як складова біосфери відіграє одну з провідних ролей у формуванні санітарного благополуччя та здоров'я населення. Він впливає на клімат місцевості, розвиток рослинності, планування й забудову населених місць та окремих будівель, їхній благоустрій та експлуатацію; є головним чинником формування природних і штучних біогеохімічних провінцій; визначає кількість, різноманітність та якість продуктів харчування; від його фізико-хімічних властивостей залежить формування складу підземних вод; він може бути чинником поширення інфекційних захворювань та інвазій; є найпридатнішим природним середовищем для знешкоджування рідких і твердих відходів.

Санітарне очищення населених місць (збирання, видалення, знезаражування та утилізація відходів, що забруднюють ґрунт) має важливе значення для збереження здоров’я населення та упорядкування території.

Навчальні цілі

Усвідомити гігієнічне, епідемічне та ендемічне значення ґрунту.

Оволодіти методикою санітарного обстеження території та відбору проб ґрунту для лабораторного аналізу; методикою оцінки рівня забруднення ґрунту і ступеня його небезпечності для здоров’я населення на підставі даних санітарного обстеження земельної ділянки та результатів лабораторного дослідження проб ґрунту.

Засвоїти основні принципи очищення населених місць, етапи та методи очищення населених місць від твердих та рідких відходів при вивізній та каналізаційній системі очистки, влаштування локальної каналізації.

Базові знання, вміння та навики

Біологічне значення грунту (біологія).

Забруднення та самоочищення грунту, роль грунту в поширенні інфекційних захворювань та інвазій (біологія, мікробіологія).

Зміст теми

Грунт, визначення поняття. Гігієнічне, епідемічне та ендемічне значення ґрунту. Основні фізичні властивості ґрунту (механічний склад, вологість, пористість, водопроникність, фільтраційна здатність, повітропроникність, капілярність, вологоємність), їхнє гігієнічне значення та методики визначення.

Роль ґрунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій, принципи профілактики. Поняття про геохімічні провінції та геохімічні ендемічні захворювання. Джерела забруднення грунту в сучасних умовах індустріалізації та хімізації народного господарства.

Фактори та механізми, які приймають участь у самоочищенні ґрунту. Показники санітарного стану ґрунту. Гігієнічні нормативи, що регламентують санітарний стан ґрунту (хімічні, бактеріологічні, гельмінтологічні, радіологічні).

Використання ґрунту для знешкодження відходів господарсько-побутової та виробничої діяльності людини. Принципи очищення населених місць, сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та утилізації твердих і рідких відходів побутового та виробничого походження, їхня гігієнічна характеристика. Лікарняні відходи, їхнє знезараження та утилізація. Поняття про малу каналізацію.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця : Нова Книга, 2006. – С.210-224.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 205-230.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /Під ред. І.І. Даценко. – Львів; Світ, 2001. – С. 128-139.

Додаткова:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.; Здоров’я, 1999.- С. 220-248.

2. Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошицький С.Л. та ін. Сучасні проблеми гігієни навколишнього середовища. – Львів, 1997. – С. 90-92,109-112.

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Грунт, визначення поняття. Гігієнічне, епідемічне та ендемічне значення ґрунту.

2. Основні фізичні властивості ґрунту (механічний склад, вологість, пористість, водопроникність, фільтраційна здатність, повітропроникність, капілярність, вологоємність), їхнє гігієнічне значення та методики визначення.

3. Роль ґрунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій, принципи профілактики.

4. Поняття про геохімічні провінції та геохімічні ендемічні захворювання.

5. Джерела забруднення грунту в сучасних умовах індустріалізації та хімізації народного господарства.

6. Фактори та механізми, які приймають участь у самоочищенні ґрунту

7. Показники санітарного стану ґрунту. Гігієнічні нормативи, що регламентують санітарний стан ґрунту (хімічні, бактеріологічні, гельмінтологічні, радіологічні).

8. Використання ґрунту для знешкодження відходів господарсько-побутової та виробничої діяльності людини

9. Принципи очищення населених місць, сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми.

10. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та утилізації твердих і рідких відходів побутового та виробничого походження, їхня гігієнічна характеристика.

11. Лікарняні відходи, їхнє знезараження та утилізація.

12. Поняття про малу каналізацію.

Контрольні тести

1.  Санітарно-фізичні властивості ґрунту характеризують такі показники:

а) механічний склад; б) капілярність; в) активна реакція; г) вологоємність; д) санітарне число Хлєбнікова.

2. До показників хімічної безпеки ґрунту належать:

а) залишкові кількості пестицидів; б) загальний органічний азот; в) вміст сірчаних сполук; г) вміст рухомих форм важких металів; д) органічний вуглець.

3.  До санітарно-хімічних показників епідемічної безпеки ґрунту належать:

а) окиснюваність ґрунту; б) загальний органічний азот; в) вміст сірчаних сполук; г) вміст нафти та нафтопродуктів; д) органічний вуглець.

4. Для відбору проб грунту використовують:

а) свердла Френкеля; б) сита Кнопа; в) циліндри Геннера; г) прилад Журавльова; д) батометр.

5. З яких місць ділянки, як правило, відбирають проби грунту для фізико-хімічного аналізу:

а) довільно; б) з центру; в) по діагоналі; г) методом “конверту”; д) по периметру.

6. Для фізико-хімічного аналізу проби грунту відбирають з ділянки площею, м²:

а) 5; б) 10; в) 25; г) 50; д) 100.

7. Для гельмінтологічного аналізу проби грунту відбирають з ділянки площею, м²:

а) 5; б) 10; в) 25; г) 50; д) 100.

8. Для фізико-хімічного аналізу, як правило, проби грунту відбирають з глибини не більше, см:

а) 2-3; б) 10; в) 15; г) 20; д) 25.

9. Для гельмінтологічного аналізу, як правило, проби грунту відбирають з глибини, не більше, см:

а) 2-3; б) 10; в) 15; г) 20; д) 25.

10. Маса проби грунту для гігієнічного дослідження повинна становити, кг:

а) 0,1-0,2; б) 0,5-0,6; в) 1; г) 4-5; д) 10.

11. Механічний склад грунту визначають за допомогою:

а) свердел Френкеля; б) сит Кнопа; в) циліндрів Геннера; г) приладу Журавльова; д) батометра

12. Капілярність грунту – це здатність грунту:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

13. Водопроникність грунту – це здатність:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

14. Гігроскопічність грунту – це здатність грунту:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

15. Водоємність грунту – це здатність грунту:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

16. Санітарне число характеризує:

а) самоочисну здатність грунту; б) забруднення грунту органічними речовинами; в) забруднення грунту сапрофітними мікроорганізмами; г) забруднення грунту патогенними мікроорганізмами; д) забруднення грунту бактеріями групи кишкових паличок.

17. Геохімічні провінції – це місцевості із:

а) кам’янистими грунтами; б) грунтами, забрудненими геогельмінтами; в) аномальним вмістом хімічних речовин; г) заболоченими грунтами; д) певним вмістом хімічних речовин.

18. Межі ендемічної провінції визначаються:

а) адміністративним поділом; б) джерелом водопостачання; в) аномальним вмістом хімічних речовин в грунті; г) кліматичними умовами; д) механічним складом грунту.

19. Геохімічні ендемії – це захворювання, що пов’язані з:

а) фекальним забрудненням води і грунту; б) забрудненням води і грунту рослинними залишками; в) фізичними властивостями грунту; г) надлишком або нестачею в грунті хімічних речовин.; д) забрудненням грунту геогельмінтами.

20. Прикарпатський геохімічний регіон характеризується:

а) надлишком йоду та фтору; б) надлишком йоду та нестачею фтору; в) надлишком фтору; г) нестачею йоду; д) нестачею фтору та йоду

21. Хвороба Кашина-Бека виникає унаслідок підвищеного вмісту у ґрунті низки мінеральних речовин (стронцію, заліза, марганцю, свинцю, срібла, фтору) на тлі низького вмісту:

а) фосфору; б) натрію; в) кальцію; г) магнію; д) цинку.

22.  Підвищений вміст у ґрунті молібдену може призвести передусім до виникнення таких захворювань:

а) подагра; б) анемія; в) рак стравоходу; г) пневмонія; д) гіпертонічна хвороба.

23.  Через забруднений ґрунт можуть передаватися такі антропонози:

а) черевний тиф; б) поліомієліт; в) амебіаз; г) лептоспіроз; д) малярія.

24. Забруднений ґрунт є чинником передачі наступних анаеробних інфекцій:

а) правця; б) черевного тифу; в) сибірки; г) ботулізму; д) газової гангрени.

25. Утилізація сміття - це процес його:

а)знезараження; б)спалювання; в)подрібнення; г)повторного використання; д) біотермічної обробки.

26. Які способи очистки стічних вод відносяться до штучних:

а) у відстійниках; б) у септиках; в) на полях зрошення; г) на полях фільтрації; д) у біологічних ставках.

27. Які способи очистки стічних вод відносяться до природних:

а) у відстійниках; б) у септиках; в) на полях зрошення; г) на полях фільтрації; д) у біологічних ставках

28.  У світовій практиці для знищення медико-біологічних відходів перевагу надають таким методам:

а) термічним із спалюванням; б) механічним; в) біотермічним; г) термічним без спалювання; д) хімічним.

Контрольні задачі

За умовами ситуаційних задач дайте гігієнічну оцінку правильність відбору проб грунту для дослідження:

Задача 1. Для фізико-хімічного аналізу з ділянки площею 25 м² способом “конверту” з глибини 25 см відібрали 5 проб грунту, загальною масою 3 кг.

Задача 2. Для гельмінтологічного дослідження з різних місць ділянки площею 50 м² з поверхневих шарів відібрали 3 проби грунту, масою 150 г кожна, після чого в найкоротший час проведено гельмінтологічне дослідження зразків грунту.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Опанувати методики відбору проб грунту для санітарно-хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного та ентомологічного аналізу.

2. Визначити санітарно-фізичні показники грунту: механічний склад, пористість, водопроникність, капілярність, дати гігієнічну оцінку отриманим результатам.

3. Оцінити санітарний стан грунту за даними ситуаційних задач.

Задача 1..  При дослідженні ґрунту було виявлено пестициди: карбофос 13 мг/кг (ГДК = 2 мг/кг), ділор 6,5 мг/кг (ГДК = 0,5 мг/кг). Зробити висновок про ступінь забруднення ґрунту пестицидами.

Задача 2. При дослідженні ґрунту було встановлено, що природний рівень радіаційної активності перевищений у 1,5 рази. Зробити висновок про санітарний стан ґрунту за показниками радіаційної безпеки.

4. Скласти структурно-логічну схему методів очищення населених місць.

5. Скласти структурно-логічну схему методів очищення стічних вод.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

Дайте оцінку санітарного стану грунту за комплексом показників.

Показники Варіант	Санітарне число	Колі-титр	Титр анаеробів	Число яєць гельмінтів на 1 кг грунту	Число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 грунту	Кратність перевищення ГДК екзогенними хімічними речовинами (ЕХР)	Кратність перевищен-ня природного рівня радіаційної активності
1	0,65	0,0001	0,0001	120	30	9	2
2	0,50	0,0001	0,0001	150	35	11	1,5
3	0,48	0,001	0,0001	170	40	115	4
4	0,73	0,01	0,001	40	24	15	3
5	0,75	0,01	0,001	25	20	13	5
6	0,80	0,01	0,001	20	15	6	1,3
7	0,84	0,01	0,001	7	10	8	10
8	0,87	1	0,01	5	2	2	6
9	0,90	1	0,01	3	1	20	1,8
10	0,92	1	0,1	2	1	1	7
11	0,56	0,01	0,01	8	14	5	8
12	0,69	0,001	0,01	16	2	6	25
13	0,98	0.0001	1	50	5	13	2