Формування збутових запасів

Крім запасів, що забезпечують процес виробництва, його матеріально-технічне постачання, тобто виробничих запасів, є ще й запаси, що забезпечують процес споживання - так звані збутові (товарні) запаси .

Якщо виробничі запаси характеризують ресурси підприємства, то запаси збутові характеризують результати виробничої діяльності підприємства.

Збутові запаси складаються з двох частин: запасів готової продукції на складах підприємства та запасів продукції в дорозі. Перші називаються складськими, а другі - транспортними запасами.

Складський запас у загальному вигляді можна записати

, (7.56)

де Z_сп- запаси на складі на початок періоду, натуральних одиниць; В_о- очікуваний випуск в період між двома відправками, натуральних одиниць; Q_в- обсяг відправлень споживачу за даний період, натуральних одиниць.

, (7.57)

де - інтенсивність добового випуску продукції - продуктивність на добу, натуральних одиниць; t_в - інтервал відправлень, діб.

За своїм економічним змістом очікуваний випуск В_о є не що інше як величина запасу, пов’язана із комплектуванням відправлення. За певних умов:

, (7.58)

але здебільшого:

, (7.59)

оскільки на підприємстві є ще Z_сп, що також буде реалізований як Q_в, то:

, (7.60)

де Z_ск- запас продукції на складах підприємства на кінець даного періоду, натуральних одиниць.

Транспортний запас можна записати у вигляді:

, (7.61)

де q_в- величина разового відправлення (поставки), транзитна норма натуральних одиниць; t_тр- час транспортування продукції до споживача - час перебування продукції в дорозі, діб.

Загальний товарний (збутовий) запас складає:

(7.62)

Основне, завдання, формування та управління товарними запасами, полягає у визначенні та дотриманні оптимальної величини запасу, оскільки наявність значних товарних запасів на складах підприємства призводить не тільки до “заморожування” грошових коштів, але й до витрат додаткових ресурсів на зберігання та обслуговування запасів. Запровадження системи обліку та контролю витрат, пов’язаних з утриманням товарних запасів, створює передумови для раціонального використання оборотних коштів та поліпшення фінансового стану підприємства.

7.3 Організація складського господарства

Складське господарство - це комплекс складів, допоміжних пристроїв та обслуговуючих підрозділів, що здійснює приймання матеріальних ресурсів, їх розміщення, зберігання, облік, перевірку стану, підготовку до виробничого споживання та від­пускання споживачу.

Основні складові складського господарства наведено на рис. 7.6.

Рис.7.6 - Основні складові складського господарства

Складське господарство промислових підприємств призначено для комплексного забезпечення матеріальними ресурсами всього виробництва і є необхідною підготовчою та заключною стадією виробничого процесу. Сучасне промислове підприємство має розгалужене складське господарство, яке забезпечує приймання та зберігання запасів готової продукції, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, обладнання, запасних частин, незавершеного виробництва, комплектуючих виробів, відходів та інших видів засобів і предметів праці.

Правильна організація складського господарства сприяє прискоренню обертання оборотних засобів, скороченню тривалості виробничого циклу, організації ритмічної роботи всіх ланок виробництва.

До організації складського господарства відноситься: вибір типу складів, визначення потреб у складських приміщеннях, розміщення складів та їх обладнання, визначення системи складського обслуговування.

Широкий асортимент матеріальних цінностей, що підлягають складуванню, кількість складів та їх різноманітність надзвичайно велика.

Класифікацію складів залежно від ролі у виробничо-господарській діяльності наведено на рис.7.7.

Р

Рис. 7.7- Класифікація складів

Класифікація складів за рівнем спеціалізації наведена на рис. 7.8

Рис.7.8 - Класифікація складів за рівнем спеціалізації

У практиці організації складського господарства можливі й інші класифікаційні ознаки складів, наприклад, за потужністю, за швидкістю обертання матеріалів, конструктивними матеріалами, вогнестійкістю та інші.

Незалежно від типу складу всі роботи, які здійснюються на складах, можна звести до наступних основних операцій: приймання матеріальних ресурсів, їх розміщення, зберігання, підготовки до виробничого використання, відпускання виробничим та іншим підрозділам підприємства та облік матеріальних цінностей.

Всі матеріальні ресурси, що поступають на склад проходять кількісне та якісне приймання. Кількісне приймання полягає у перевірці відповідності фактичної наявності матеріалу вказаного в супроводжувальних документах. Початкова перевірка вантажів, що поступають від зовнішніх постачальників, проводиться представником підприємства в пункті прибуття (залізничній станції, пристані тощо). Якщо виявляється розбіжність між фактичною кількістю та кількістю вказаною у документах, складається так званий комерційний акт для пред’явлення претензії винуватцю недостачі (постачальнику ).

Класифікація складів за технічним влаштуванням наведена на рис. 7.9 .

Рис.7.9 - Класифікація складів за технічним влаштуванням

Якісне приймання проводиться органами технічного контролю та відповідними лабораторіями. Якісною перевіркою встановлюється відповідність одержаних матеріалів чинним стандартам або технічним умовам. При невідповідності матеріалу стандартам (технічним умовам) викликається представник постачальника та складається акт про непридатність отриманих матеріалів. Якщо представник постачальника не має можливості приїхати, то акт про непридатність складається з участю незацікавленої організації. До вирішення питання про подальшу судьбу такого матеріалу він перебуває на відповідальному зберіганні у споживача.

Прийняті на склад матеріали розміщуються з дотриманням належних вимог обліку та зберігання. При цьому кожний матеріал повинен розміщатись на складі так, щоб забезпечити збереження кількості та якості матеріального ресурсу.

На багатьох промислових підприємствах (в тому числі і на підприємствах нафтогазового комплексу) при матеріальних складах організовуються спеціальні дільниці підготовки матеріальних ресурсів до виробничого використання. Одним із видів такої підготовки є нарізання різьби на обсадних трубах, комплектування бурильних труб, напівфабрикатів перед відпусканням їх виробничим підрозділам.

Для забезпечення нормальної роботи підприємства дуже важливо організувати оперативне регулювання запасів. З цією метою встановлюється контроль за станом гарантійних запасів на складах. Якщо частина гарантійних запасів починає видаватись в цехи, то це означає, що нормальний хід виробництва може бути порушеним. Може виникнути й інша ситуація, коли встановлені розміри запасів зростають. В обох випадках виникає потреба у прийнятті відповідного управлінського рішення. Таким чином, склади не тільки виконують функції зберігання та підготовки матеріалів до виробничого використання, але й допомагають оперативно регулювати їх споживання,

Облік матеріальних цінностей на складах ведеться за допомогою спеціальної картотеки - системи карточок, що складаються окремо на кожний номенклатурний номер матеріального ресурсу. В кожній карточці крім інформації, що стосується даного конкретного матеріалу, показується рух матеріалу (прихід та витрати) та його залишок. На підставі даних такого обліку можна визначити очікувані залишки запасів матеріальних ресурсів на початок відповідного періоду:

, (7.63)

де Z_оч- величина очікуваних залишків запасів матеріальних ресурсів на початок даного (планового) періоду, натуральних одиниць;

Z_фп- фактична величина запасу на початок поточного періоду;

Q_оп- очікувана величина поступлень до початку даного періоду;

Q_ов- очікувана величина витрат до початку даного періоду.

Виробничі запаси на складах безперервно змінюються і це суттєво впливає на організацію роботи складського господарства. Для оцінки рівня організації та ефективності діяльності складського господарства потрібна певна система показників, яку умовно можна поділити на дві групи: показники організаційно-технічного рівня та показники ефективності.

До показників, що характеризують організаційно-технічний рівень складського господарства, можна віднести:

• складський оборот;

• складський запас;

• коефіцієнт обертання запасів;

• тривалість зберігання запасів на складах та інші;

• коефіцієнт нерівномірності поступлення та відпускання ресурсів;

• потужність складу;

• коефіцієнт використання потужності.

1 Складський оборот - це обсяг матеріальних ресурсів (товарів), що відправляється зі складу у виробничі підрозділи підприємства за рік. Його розмір залежить від поступлення товарів на склад та співвідношення залишків запасів на початок та кінець даного періоду (року) :

, (7.64)

де Q_со- обсяг складського обороту, натуральних одиниць;

Q_пр- обсяг поступлення за рік;

Z_сп- залишок запасів на складі на початок року;

Z_cк- залишок запасів на складі на кінець року.

Обсяг складського обороту, що визначений в грошовому виразі називають складським товарооборотом (складською реалізацією).

Крім складського обороту слід розрізняти і внутрішньоскладський оборот, який залежить від коефіцієнтів переробки відповідних ресурсів на складі:

, (7.65)

де Q_вс- внутрішньоскладський оборот;

к_пер- коефіцієнт переробки матеріальних ресурсів (товарів) на складі.

Такі розрахунки потрібно вести по окремих групах та видах матеріальних ресурсів. Це пов’язано з тим, що кожний вид ресурсів має певну форму та вагу, залежно від яких кожна одиниця залежить від різних умов їх зберігання та переробки.

2 Складський запас - запас матеріальних ресурсів що постійно знаходиться на складі і призначений для забезпечення нормальної роботи підприємства. Обсяг запасів на складах є величиною дуже динамічною і безперервно змінюється. Підвищення або зниження загального запасу залежить від обсягу поступлень та відпускання (видавання) даного ресурсу. Тому в роботі складського господарства використовують величину середнього запасу, який є основою для багатьох техніко-економічних розрахунків. Величину середнього запасу визначають зазвичай за формулою середньої хронологічної:

, (7.66)

де: - середній загальний запас, натуральних одиниць; Z_з1,Z_з2,Z_з3…Z_зт- загального запасу на окремі дати звітного періоду;

т- кількість дат звітного періоду, станом на які є дані про величину загальних запасів.

Дані про залишки запасів, що приймаються для розрахунків, беруть найчастіше в помісячному розрізі (рідше поквартально).

3 Коефіцієнт обертання запасів - показник, який характеризує швидкість оновлення матеріальних ресурсів на складах. Чим швидше відбувається таке оновлення, тим більше обертів здійснюють матеріальні ресурси (запаси). Показник обертання складських запасів можна розрахувати за форму-лою:

, (7.67)

Коефіцієнт обертання складських запасів показує частоту обороту запасів протягом певного періоду і є величиною обернено пропорційною тривалості зберігання запасів на складі.

4 Тривалість зберігання запасу -показник, що характеризує час пролежування запасів на складах підприємства, тобто непродуктивний час (час пролежування) перебування їх на підприємстві:

, (7.68)

де: q_дв- середньодобове видавання матеріального ресурсу зі складу.

Два останні показники безпосередньо впливають на обсяг річного обороту кожного складу, їх оцінку та аналіз доцільно проводити в комплексі з іншими показниками, зокрема такими, як обсяг запасів та складський оборот.

5 Коефіцієнт нерівномірності - показник, що визначається за поступленням та відпусканням матеріальних ресурсів і характеризує рівень організації матеріально-технічного постачання на підприємстві.

Коефіцієнт нерівномірності поступлення матеріальних ресурсів на склад можна визначити за формулою:

, (7.69)

де q_дпmax- максимальна величина поповнення запасу за добу;

- середня величина поповнення запасу за добу.

Аналогічно можна визначити коефіцієнт нерівномірності видавання ресурсу зі складу:

, (7.70)

де q_двmax- максимальна величина ресурсу, що відпускається за добу;

- середня величина ресурсу, що відпускається за добу.

При визначенні коефіцієнтів нерівномірності можна використати дані про максимальний та середній запас ресурсу, максимальний та середній обсяг будь-якої операції за добу чи інший період часу.

6 Потужність складу - здатність складу забезпечувати максимально можливий оборот матеріально-технічних ресурсів за певний період часу за умови дотримання нормативів та технологічних процесів, передбачених проектом або прийнятих в процесі експлуатації. Потужність складу характеризує його пропускну здатність та визначається за формулою:

, (7.71)

де F- складська площа, де зберігається даний вид матеріальних ремсурсів,м²;

-навантаження, кількість даного виду ресурсу, яка одночасно зберігається на 1 м²;

Т_пл- тривалість планового періоду, діб;

- норма складських запасів (середній загальний запас) даного виду ресурсу, діб.

Для повного використання складу потрібно, щоби пропускна здатність окладу дорівнювала річному обороту. Однак, враховуючи динамічний характер складського обороту, це співвідношення дотримується не завжди. Для характеристики рівня використання потужності складу використовується спеціальний показник.

7 Коефіцієнт використання потужності - показник, що характеризує рівень використання потужності (пропускної здатності складу) його визначають за формулою:

. (7.72)

При повному використанні складу коефіцієнт використання буде дорівнюватись одиниці.

Між коефіцієнтом використання потужності та коефіцієнтом нерівномірності існує певний взаємозв’язок. Форму цього взаємозв’язку можна вивести із таких міркувань.

Обсяг матеріальних ресурсів, що проходять через склад протягом року залежить від пропускної здатності та коефіцієнта нерівномірності:

. (7.73)

Співвідношення між складським оборотом та пропускною здатністю складу, як видно із рівняння (7.74) має дорівнювати:

. (7.74)

. (7.75)

Таким чином, коефіцієнт використання потужності, або пропускної здатності, складу є величиною оберненою коефіцієнту нерівномірності. Звідси випливає дуже важливий висновок, що має велике практичне значення для забезпечення нормальної роботи складу: чим більший коефіцієнт нерівномірності поступлення матеріальних ресурсів на склад, тим меншим буде їх оборот.

Таблиця 7.1

Показники, що характеризують ефективність функціонування складського господарства

Показник	Формула
Витрати на одиницю основ-них фондів характеризують собівартість обслуговування основних фондів і визна-чаються за співвідношенням	, де Сз- загальні витрати скла-ду, грн.; Ф- балансова вартість основ-них фондів складу, грн.
Витрати на одиницю роботи складу характеризують собі-вартість одиниці складського обороту і визначаються за співвідношенням	.

Собівартість складування характеризує величину вит-рат, що пов’язані із заготовлюванням та утриманням на складі одиниці певного виду ресурсу. При цьому слід враховувати, що різні витрати можуть бути пов’язані із складуванням по-різному: є витрати умовно-постійні і та умовно-змінні.

При оцінках ефективності функціонування складського господарства можна використати й інші показники: ефективність використання підйомно-транспортного облад-нання в часі, вантажопідйомності; рівень централізації доставки вантажів; рівень механізації робіт та інші.

В результаті аналізу обраної системи показників діяльності складського господарства виявляються резерви можливого поліпшення цієї сфери діяльності та розробляються заходи щодо їх реалізації. Ці заходи можна розділити на три групи. До першої групи відносять заходи, пов’язані з поліпшенням організації праці та виробництва. До другої групи - заходи із удосконалення конструкції та планування складів, підвищення їх пропускної здатності тощо. До третьої групи - заходи із удосконалення технології складських та навантажувально-розвантажувальних робіт, централізованої доставки ресурсів .