
- •Розділ 2 Організація технічного обслуговування та матеріального забезпечення виробництва
- •Тема 6 Система технічного обслуговування виробництва
- •Мета: засвоєння теоретичних знань про систему технічного обслуговування виробництва.
- •Тема 6.1 Органiзацiя ремонтного обслуговування виробництва
- •6.1.1 Склад та завдання ремонтного господарства на промисловому підприємстві.
- •6.1.2 Методика оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування
- •Спеціальні показники ремонтного обслуговування
- •6.1.3 Шляхи вдосконалення та підвищення ефекти ності ремонтного господарства промислового підприємства
- •Тестові завдання для самопідготовки
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6.2 Організація енергетичного обслуговування підприємства
- •6.2.1 Склад і завдання енергетичного господарства промислового підприємства
- •6.2.2 Методика оцінки рівня організації та ефективності управління енергетичним обслуговуванням
- •6.2.3 Шляхи поліпшення використання енергоресурсів промислового підприємства
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання для самопідготовки
- •Тема 6.3 0рганізація транспортного обслуговування виробництва на промисловому підприємстві
- •6.3.1 Основні завдання, функції транспортного обслуговування виробництва
- •6.3.2 Методика оцінки рівня організації транспортного обслуговування виробництва
- •6.3.3 Шляхи поліпшення ефективності використання транспортних засобів підприємства
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Тема 6.4 Організація інструментального обслуговування виробництва на промисловому підприємстві
- •6.4.1 Завдання, функції та структура інструментального господарства
- •6.4.2 Класифікація інструмента та технологічної оснастки
- •6.4.4 Шляхи вдосконалення роботи інструменталь- ного господарства в різних типах виробництв
- •Приклад розв’язку задачі
- •Задачі для самостійного роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Тестові завдання для самопідготовки
6.4.1 Завдання, функції та структура інструментального господарства
Діяльність, спрямована на своєчасне та економічне комплектування і застосування інструментів, приладів, вимірювальної техніки та іншої оснастки, необхідної для нормального функціонування обладнання в технологічних процесах, складає зміст інструментального господарства.
Забезпечення промислових підприємств технологічною оснасткою та інструментом здійснюється шляхом придбання її на стороні - стандартна оснастка та інструмент, а також шляхом безпосереднього виготовлення на підприємствах - спеціальна оснастка та інструмент. При цьому у відповідних виробничих підрозділах підприємств може виготовлятись і частина стандартної оснастки, а також проводитись ремонт і установка технологічної оснастки. Крім того, такі підрозділи здійснюють приймання, складування та зберігання технологічної оснастки і постачання нею всіх підрозділів і робочих місць. Складність організації інструментального обслуговування зумовлюють необхідність створення на кожному підприємстві спеціальної служби - інструментального господарства, яке являє собою сукупність виробничих підрозділів, складів та органів управління ними.
Незалежно від розмірів підприємства, типу та обсягів виробництва на інструментальне господарство покладаються такі завдання (див. рис. 6.14). Для реалізації названих завдань, інструментальне господарство виконує такі основні функції (див.рис.6.15).
Рис. 6.14-Основні завдання інструментального господарства
проектування
спеціального інструменту та оснастки
вибір форм
забезпечення інструментом: виготовлення
власними силами, чи отримання зі сторони
організація
зберігання та складування інструменту
визначення
та планування потреб у різних видах
інструменту та технологічної оснастки
управління
запасами інструменту та технологічної
оснастки
Рис. 6.15-Основні функції інструментального господарства
6.4.2 Класифікація інструмента та технологічної оснастки
В основі класифікації інструмента та технологічної оснастки лежить їх групування за певними виробничими ознаками. Такими ознаками можуть бути: ступінь застосування, характер використання, призначення.
1 За ступенем застосування виділяють інструменти загальнопромислового, галузевого, групового та внутрівиробничого використання. Переважно вони відповідають поділу інструменту за характером використання та за видами обслуговуваних операцій.
2 За характером використання розрізняють спеціальний та універсальний інструменти.
Спеціальним вважається такий інструмент, який використовують тільки при виконанні певних робіт чи випуску конкретних деталей, предметів тощо.
В умовах підприємств нафтогазового комплексу до спеціального інструменту слід віднести різні види ловильних інструментів. Переважно такий інструмент виготовляється на підприємствах, що його використовують.
Універсальним вважається такий інструмент, якай використовують на всіх підприємствах галузі при виконанні певних операцій. На практиці його ще називають стандартним.
До універсального інструменту в нафтогазовому комплексі відносять: бурильні труби, штанги, долота, розширювачі, турбобури і т.п.
Найбільше практичне значення має класифікація інструментарію за його призначенням. При цьому під інструментарієм будемо розуміти сукупність всіх видів інструменту, пристроїв та іншої технологічної оснастки.
За вказаною ознакою інструментарій поділяють на обробний, контрольно-вимірний та технологічну оснастку. На рис. 6.16 представлено класифікацію інструментарію саме за цією ознакою.
До обробного відносять переважно весь інструмент, що використовують для обробки металів - металообробний інструмент. Його, в свою чергу, можна поділити на різальний, слюсарно-монтажний та допоміжний. До різального відносять: різці, фрези, пили, свердла, протяжки та ін. До слюсарно-монтажного відносяться: різні ключі, плоскогубці, молотки, гайковерти і т.п.
До контрольно-вимірних інструментів відносять різні інструменти, що використовуються для проведення контрольно-вимірних робіт. Залежно від їх конкретного призначення контрольновимірний інструмент поділяють на загальний та спеціальний. До загального відносять різьбоміри, штангенциркулі, мірні лінійки і т.д. До спеціальних - калібри, мірні рейки, інклінометри та ін.
До технологічної оснастки відносять такі інструменти, які необхідні в технологічних процесах. В умовах підприємств нафтогазового комплексу дану групу доцільно поділити на такі підгрупи: бурильні труби та штанги, долота, турбобури та інші, куди можна віднести ключі, елеватори, розширювачі тощо. Враховуючи широкий асортимент типорозмірів, на практиці проводиться і детальніший поділ, наприклад, труб - за діаметром, товщиною стінок, матеріалом, з якого виготовлені труби і т.п., доліт - за типами, призначенням, діаметром і т.д.
Розглянемо дещо детальніше класифікацію доліт. Бурові долота за конструктивними особливостями поділяють на такі типи:
лопатеві - пікові, дволопатеві, трилопатеві, шестилопатеві;
шарошкові - одношарошкові, тришарошкові;
алмазні - власне алмазні , полікристалічні;
фрезерні
бурові головки - алмазні, шарошкові.
Кожен із названих типів бурових доліт поділяється на певні групи залежно від їх розміру. Так, наприклад, пікоподібні долота представлені 32 типами, дволопатеві - 21 типом, трилопатеві 30 типами, шестилопатеві 26 типами. Одношарошкові 3 типами, тришарошкові 67 типами.
Рис. 6.16- Класифікація інструментарію за призначенням
Подібні приклади можна продовжити на інших видах доліт. А коли врахувати інші класифікаційні ознаки - призначення доліт, характер їх дії на породу, кількість класифікаційних груп значно зростає. Це забезпечує широкий маневр при їх підборі для різних геологічних умов.
Переважна більшість технологічної оснастки, що використовується на підприємствах нафтогазового комплексу виготовляється на спеціалізованих заводах - труби, штанги, долота, турбобури, ключі, елеватори.
Спеціальна технологічна оснастка найчастіше виготовляється власними силами. Зокрема, це стосується ловильного та допоміжного інструменту.
6.4.3 Методика оцінки рівня організації інструментального обслуговування виробництва
Як і при інших видах технічного обслуговування виробництва, для інструментального обслуговування потрібна певна система показників, які забезпечили б кількісну його характеристику. При цьому всі показники доцільно поділити на дві групи: показники рівня організації та показники ефективності функціонування інструментального госпо-дарства. Перша група повинна охоплювати як показники, спільні для всіх видів технічного обслуговування, так і специфічні показники.
До загальних можна віднести вже добре відомі: коефіцієнт пропорційності, коефіцієнт паралельності, коефіцієнт прямоточності, коефіцієнт безперервності, коефіцієнт надійності та коефіцієнт ритмічності.
До цієї ж групи слід віднести і коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією, коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт трудової дисципліни .
Велике практичне значення мають спеціальні показники, до яких необхідно віднести: коефіцієнт використання обладнання, коефіцієнт використання виробничих площ, коефіцієнт механізації інструментального господарства, питому вагу робітників інструментального господарства, питому вагу інструментального господарства на підприємстві, рівень централізації інструментального господарства та деякі інші (див. табл. 6.5).
Таблиця 6.5
Специфічні показники, які характеризують рівень орга-нізації інструментального обслуговування виробництва
Показник |
Формула |
1 |
2 |
Коефіцієнт використання обладнання в часі характе-ризує рівень екстенсивного використання |
|
Коефіцієнт використання виробничих площ в інстру-ментальному господарстві |
|
Коефіцієнт механізації інструментального госпо-дарства - показник, що харак-теризує зайнятість робітників механізованою працею |
|
Питома вага інструменталь-ного господарства на підпри-ємстві, визначена за чисель-ністю робітників |
|
Продовж. табл. 6.5
1 |
2 |
Рівень централізації (децентралізації) інструментального обслугову |
|
Коефіцієнт функціонального розподілу праці - показник, що характеризує співвідношен-ня між основними та допоміж-ними робітниками |
|
Ефективність функціонування інструментального госпо-дарства, ефективність інструментального обслуговування виробництва можна оцінити показниками (див. табл. 6.6.).
Таблиця 6.6
Специфічні показники, які характеризують ефектив- ність інструментального обслуговування виробництва
Показник |
Формула |
1 |
2 |
Витрати на інструмен-тальне обслуговування, що припадають на одини-цю продукції, робіт, пос-луг - на 1 м проходки, на 1 т нафти, на 1 грн. продукції і т.п.
|
- обсяг продукції (робіт, послуг), що виробляється (надається) підприємством
|
Питома вага витрат на інструментальне обслу-говування в загальній со-бівартості продукції, що за своїм економічним зміс-том є коефіцієнтом інстру-ментомісткості виробницт-ва |
- загальні витрати під-приємства - повна собівартість продукції (робіт, послуг) |
Забезпеченість запасами інструмента та техноло-гічної оснастки |
|
Продовж. табл.6.5
1 |
2 |
Питома вага запасів інструменту та техно-логічної оснастки у скла-ді оборотних коштів під-приємства
|
|
Середній запас інстру-менту та технологічної оснастки |
|
Враховуючи, що виробництво інструментарію є дуже металомістким, варто використати і такий показник, як коефіцієнт металомісткості, що характеризує ефективність використання матеріальних ресурсів. За аналогією з показниками інструментомісткості тут можливі два варіанти даного показника: матеріаломісткості виробництва та матеріаломісткості продукції.
Коефіцієнт матеріаломісткості виробництва визначається за собівартістю:
,
(6.6)
де
-
витрати матеріалів на забезпечення
інструментального обслуговування
виробництва.
Коефіцієнт матеріаломісткості продукції визначається за обсягом виконаних робіт, випущеної продукції чи наданих послуг:
,
(6.7)
де
-
обсяг продукції інструментального
господарства підприємства.