3) Попит на працю та її пропозиція

Ринок праці — сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. Через ринок праці здійснюється продаж робочої сили на визначений термін.

Ринок праці відрізняється від інших ринків цілим рядом особливостей: специфічний сам “товар”, що тут продається і купується, тобто робоча сила.

Механізм функціонування.

• Попит на робочу силу визначається потребою підприємців у кількості та якості робочої сили.

• Пропозиція визначається рівнями освіти, податкової системи, заробітної плати.

• Ринкова ціна на ринку праці визначається співвідношенням між попитом та пропозицією робочої сили.

Пропозиція на ринку праці – це контингент працездатного населення, який пропонує свою робочу силу в обмін на життєві цінності. Тобто пропозиція робочої сили характеризує чисельність працездатних людей з урахуванням їх статі, віку, освіти, професії, кваліфікації та ін.

Ринковий попит на працю — загальний попит на неї з боку всіх фірм, представлених на ринку.

Попит за своїм економічним змістом характеризує обсяг і структуру загальної потреби на робочу силу, яка забезпечена робочими місцями, фондом оплати праці й життєвими коштами. Попит на працю є похідним від попиту на товари та послуги, що виробляють працівники. Це відрізняє його від попиту на ринках споживчих товарів.

Попит складається з числа вакансій і посад працівників, яким роботодавець шукає заміну. Пропозиція формується з тих, хто, будучи незайнятим, шукає робоче місце, з тих, хто має роботу, але незадоволений нею, і, нарешті, зайнятих, але ризикують втратити роботу. Кількісно попит і пропозиція на ринку праці характеризуються показниками частини економічно активного населення та чисельності зайнятих і вільних робочих місць.

4) Теорії та причини безробіття

Теорії безробіття

На різних етапах розвитку людського суспільства ефективність використання робочої сили була різною. Первісному суспільству властиві були повна зайнятість населення всього працездатного населення общини і одночасно перенаселення окремих територій; звідси постійна боротьба племен за територію. При рабстві мала місце повна працевлаштованість усіх рабів і відносне перенаселення вільних громадян, частина яких ставала колоністами або воїнами, їх основним призначенням було поповнення армії рабів. За феодалізму та азіатському способі виробництва мало місце абсолютне і відносне аграрне перенаселення, частина людей була приховано зайвою, деякі з них йшли в відхожі промисли, інші поповнювали армію, призначення якої було в захопленні нових земель. В умовах чистого капіталізму на індустріальній стадії його розвитку, при пануванні ринкових відносин виникло нове соціально-економічне явище - армія безробітних. Сформувалось декілька теорій зайнятості(виникнення безробіття ):

Теорія Томаса Мальтуса. Безробіття є наслідком зростання населення в геометричній прогресії, в той час, як засоби існування зростають в арифметичній прогресії. Дійсність не підтвердила ідею Т. Мальтуса та його сучасних прихильників — неомальтузіанців. Так, за даними Г. Несса, протягом останніх 300 років зростання виробництва на душу населення випереджає приріст населення. Закон народонаселення у тлумаченні Т. Мальтуса може діяти лише для тваринного і рослинного світів і до того ж не повністю. Людина ж є не тільки біологічною, а й соціальною істотою.

Рис 2. Мальтус Томас Роберт (1766 — 1834) — англійський економіст і священик, автор роботи "Есе про принципи населення" 1798 р.

Класична теорія безробіття (В. Петі, Ж.Б. Сей, і т.д.). Ринок найму Ж.Б. Сей розглядав як окремий випадок закону попиту і пропозиції, аналізуючи який, він прийшов до висновку, що безробіття – результат надмірно високої заробітної плати. При цьому причиною нерівноваги на ринку праці, тобто циклічного безробіття, є надмірна заробітна плата, яка перевищує рівноважну величину. На думку прихильників класичної теорії, таке безробіття швидко усувається, оскільки конкуренція між робітниками примушує їх погодитися на зниження заробітної плати до рівноважного рівня.

Рис 3. Жан Батист Сей (1767 - 1832) - французький економіст, представник класичної школи політекономії.

Теорія Карла Маркса. Принципово інше пояснення причин безробіття дав К. Маркс. На його думку, причиною безробіття є не зростання заробітної плати, не швидкі темпи зростання народонаселення, а нагромадження капіталу в умовах зростання технічної будови індексу пром виробництва. Змінний капітал, авансовані на купівлю робочої сили, зростає повільнішими темпами в порівнянні з постійним капіталом, авансовані на купівлю засобів виробництва. Іншою причиною є банкрутство підприємств в умовах ринку. Факторами, що підсилюють безробіття, є кризи і спади в економіці, міграція сільського населення в місто. Виведення безробіття з циклічного розвитку економіки стало після Маркса стійкою традицією в економічній теорії. Якщо економіка розвивається циклічно, коли підйоми і економічні спади змінюють один одного, наслідком цього стає вивільнення робочої сили і згортання виробництва, збільшення армії безробітних.

Рис 4. Карл Маркс (1818 - 1883) - німецький філософ, соціолог, економіст, політичний журналіст, громадський діяч.

Теорія Кейнса. Заслуга Кейнса в розробці теорії безробіття полягає в тому, що він представив логічну модель механізму, який розкручує економічну нестабільність і її інтегральну складову - безробіття. Кейнс помітив, що по мірі зростання національного господарства в розвиненому ринковому господарстві в більшості населення не весь профіт споживається, визначена його частина перетворюється в заощадження. Щоб вони перетворилися в інвестиції необхідно мати визначений рівень так званого ефективного попиту, споживчого та інвестиційного. Падіння споживчого попиту гасить інтерес вкладати капітал, і, як наслідок, падає попит на інвестиції. При падінні стимулів до інвестування виробництво не росте і навіть може згортатися, що приводить до безробіття.

У кейнсіанській теорії попит на робочу силу залежить не від заробітної плати, а від сукупного попиту.

Це означає, що сукупний попит зумовлює не лише обсяг реального ВВП, а й ту кількість праці, яка необхідна для його виробництва. Тому попит на працю є зростаючою функцією від сукупного попиту. На відміну від класиків, у прихильників кейнсіанської теорії пропозиція праці є зростаючою функцією від номінальної заробітної плати. Проте остання не здатна викликати зменшення пропозиції праці, оскільки, на думку Кейнса, вона не може змінюватися в бік зниження. Отже, згідно з кейнсіанською теорією заробітна плата не є інструментом усунення безробіття. Проблема безробіття може вирі­шуватися за допомогою заходів держави, спрямованих на стимулю­вання сукупного попиту.

Причини безробіття

Причинами безробіття можуть бути такі явища:

– темпи зростання народонаселення перевершують темпи зростання виробництва (Т. Мальтус, XVIII ст.);

– відносне відставання попиту на працю від темпів нагромадження капіталу, зростання технічної та органічної побудови капіталу (К. Маркс, XIX ст.);

– в умовах недосконалої конкуренції на ринку праці відбувається підвищення ціни та скорочення попиту на працю (А. Літу, 1923);

– зі зростанням доходів люди схильні збільшувати своє споживання, але не тією мірою, якою зростає доход; схильність населення до споживання знижується, а схильність до заощадження зростає (Дж. Кейнс, 1936);

– циклічний розвиток економіки — на стадії економічної кризи спад виробництва призводить до зменшення сукупного попиту на товари та послуги і, як наслідок, до зниження рівня зайнятості працездатного населення;

– розвиток науково-технічного прогресу зумовлює структурні зрушення в економіці, виникнення нових галузей, які потребують кваліфікованіших робітників і більше часу на професійну підготовку працівників старих галузей народного господарства;

– сезонні зміни у рівнях виробництва знижують попит на працю у сільському господарстві, будівництві та ін.;

– зростання кількості населення працездатного віку, молоді, що збільшує пропозицію праці;

– економічна політика уряду щодо збільшення мінімального розміру заробітної плати призводить до зростання витрат виробництва і зниження попиту на працівників.Факторами формування безробіття можуть бути:

Нестача сукупного ефективного попиту;

Негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, пов’язані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією;

Недостатня мобільність робочої сили;

Структурні зрушення в економіці;

Дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національної меншості;

Демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили;

Сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки.

Еко­номісти нині вва­жа­ють, що в роз­ви­нутій рин­ковій еко­номіці без­робіття зу­мо­в­ле­не трьо­ма ос­нов­ни­ми при­чи­на­ми:

1) по­шу­ком ро­бо­ти; по­тре­бує пев­но­го ча­су і пев­них зу­силь, бан­крут­ст­ва фірми

2) не­гнучкістю за­робітної пла­ти

У роз­ви­нутій еко­номіці є дві ос­новні при­чи­ни не­гнуч­кості зар­пла­ти: 1. дія за­конів про мінімаль­ну зар­пла­ту і 2. діяльність тру­до­вих спілок.

Мініма́льна заробі́тна пла́та — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт)

з 01.12.2012 1173 грн

з 01.01.2012 1073 грн

з 01.12.2011 1004 грн

з 01.10.2011 985 грн

з 01.04.2011 960 грн

з 01.01.2011 941 грн

3) не­до­с­татнім су­куп­ним по­пи­том, який ви­ни­кає в ході еко­номічно­го ци­к­лу, ко­ли національ­на еко­номіка пе­ре­бу­ває у фазі спа­ду. Не­до­статній су­куп­ний по­пит ве­де до то­го, що про­цес про­да­жу ут­руд­нюється і зро­ста­ють за­па­си не­про­да­них то­варів. Фірми ско­ро­чу­ють ви­роб­ниц­тво й увільню­ють ча­с­ти­ну працівників. То­му мас­шта­би і рівень без­робіття зро­ста­ють.