Наслідки інфляції

Соціальні:

1. зменшення доходів у тих верств населення, що живуть за рахунок бюджетних коштів (педагоги, медики, держслужбовці);

2. зменшення доходів пенсіонерів;

3. зменшення доходів у осіб, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню (інваліди);

4. знецінення заощаджень;

5. зниження життєвого рівня населення із фіксованими доходами;

6. невпевненість працівників щодо працевлаштування;

7. скорочення платоспроможного попиту;

8. загострення соціальних суперечностей у суспільстві;

9. невпевненість підприємців щодо перспектив свого економічного становища.

Економічні:

1. скорочення обсягів виробництва товарів та послуг, посилення диспропорцій розвитку економіки;

2. зниження обсягів інвестицій, спад науково-технічного прогресу;

3. розбалансування банківської системи (зменшення обсягів депозитів та подорожчання банківських позичок);

4. поширення бартерних операцій;

5. девальвація національної валюти;

6. здійснення неконтрольованої емісії грошей;

7. дезорганізація зовнішньоекономічних зв’язків, стримання припливу іноземного капіталу, погіршення платіжного балансу країни.

4. Грошові реформи – повна чи часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Класифікація грошових реформ:

1. За глибиною реформаційних заходів:

• структурні (повні) – передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову, в економіці, державних фінансах, банківській та валютній системах (при переході від біметалізму до монометалізму і далі до системи паперово-грошового чи кредитного обігу);

• часткового типу – передбачають зміну окремих елементів грошової системи (масштаб цін, вид грошових знаків, механізм емісії).

2. За повнотою здійснюваних змін у грошовій системі:

• формальні – купюру одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін (величина грошової одиниці) залишається незмінним.

• деномінаційні – здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці (масштабу цін).

3. За характером обміну старих грошей на нові:

• конфіскаційні – співвідношення обміну грошей диференціюється залежно від суми запасу грошей, форми їх зберігання та статусу власника;

• неконфіскаційні – зміна запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів здійснюється за єдиним співвідношенням.

4. За порядком введення і обіг нових грошей:

• одномонетні реформи – введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7-15 днів);

• паралельного типу – випуск в обіг нових грошових знаків здійснюється поступово і вони функціонують в обігу паралельно зі старими купюрами.

Згідно зі світовим досвідом грошових реформ, існують такі методи стабілізації валют (види грошових реформ): нуліфікація, ревальвація (реставрація), девальвація, деномінація.

Нуліфікація – оголошення державою знецінених паперових грошових знаків недійсними і вилучення їх з обороту. В обіг випускаються нові гроші.

В Україні нуліфікація відбулася в 1996 р. Знецінена грошова одиниця (купон – карбованець) була замінена в певній пропорції (100 000 крб.) до однієї гривні.

Девальвація – офіційне зниження державою курсу національної валюти щодо іноземних валют.

Ревальвація – це офіційне підвищення державою курсу національної валюти щодо іноземних валют.

Деномінація – укрупнення грошової одиниці без зміни її найменування, що проводиться з метою забезпечення грошовою обороту і надання більшої повноцінності грошам. Обмін старих грошових знаків на нові проводиться в певній пропорції.

Так, у 1961 р. в СРСР старі гроші були замінені на «нові» таким чином, що 1 «новий» рубль дорівнював 10 «старим». Завдяки деномінації вдається значно скоротити кількість грошових купюр і монет, що перебувають в обігу.