Іv. Контрольні питання

1. Схід та захід світил. Сутінки. Білі ночі і умови їх настання.

2. Формули для визначення моментів сходу і заходу світил з використанням паралактичного трикутника.

3. Формула для визначення тривалості сутінків.

4. Визначення висоти світил в верхній і нижній кульмінаціях.

5. Конфігурації внутрішніх і зовнішніх планет.

V. Програма підготовки

1. Підготувати міліметровий папір, різнокольорові олівці або фломастери, лекала для виконання графічної побудови.

2. Підготувати відповіді на контрольні питання.

3. Пригадати методику використання рухомої карти зоряного неба.

4. Підготувати протокол лабораторної роботи.

Vі. Методичні вказівки

1. Робота виконується на аркуші міліметрового паперу великого формату (30х40 см). Масштаб по осі абсцис має бути не меншим ніж 1 година в 1 см, а по осі ординат 1 міліметру має відповідати 1 доба. При цьому позначка «0 годин» повинна знаходитися приблизно посередині шкали часу на графіку 1 (див. додатки).

У правій частині аркуша слід передбачити місце для позначок, відповідних до робочого завдання.

Рекомендації до позначок:

- лінія для моментів сходу;

---- - лінія для моментів заходу;

- лінія для верхньої кульмінації;

⊙, ☿, ♀, ♂, ♃, ♄ - для кожної з планет, Сонця і Місяця обрати свій колір ліній.

2. Одержані точки моментів сходу і заходу Сонця сполучаємо плавними лініями, обраного для Сонця кольору і відповідних до явищ форматів. Одержані дані занести до таблиці 1 (див. додатки).

3. Тривалість сутінків обчислюється за формулою (2) для кожної з характерних дат і заноситься до таблиці 1 (див. додатки). Схилення Сонця для днів рівнодень і сонцестоянь виписати з щорічника, а висота h_⊙ дорівнює - 18⁰. На графіку напроти кожної з дат, відмічається тривалість сутінків, враховуючи фізичний зміст ранкових сутінків, як час перед сходом Сонця, а вечірніх – як час після заходу Сонця. Отриманні точки сполучаємо плавними лініями різного кольору, для ранкових – жовтим, для вечірніх – синім. Отримані полоси заштриховуємо.

4. Виписані з календаря та одержані з рухомої карти дані для Марса, Юпітера і Сатурна занести до таблиці 2 (див. додатки). На графік нанести точки моментів сходу, кульмінацій, заходу і сполучити плавними лініями різних форматів (кольорів).

5. Виписані з календаря та одержані з рухомої карти дані для Меркурія і Венери занести до таблиці 3 (див. додатки). На графік нанести точки моментів сходу, кульмінації, заходу і сполучити плавними лініями різних форматів (кольорів). З аналізу отриманих даних визначити назву конфігурації внутрішньої планети (Рис. 3).

6. Підсвічування неба, яке створює Місяць, становить суттєву перешкоду для проведення спостережень інших світил. Тому при аналізі умов спостережень у задану дату слід враховувати фазу Місяця і час його перебування над горизонтом. Результати занести до таблиці 4 (див. додатки). Лінією сполучати точки сходу і заходу Місяця окремо на кожну з характерних дат, порівнюючи її з тривалістю ночі.

7. Користуючись рухомою картою виписати декілька сузірь, які видно вечором в кожну з чотирьох характерних дат року.

8. На кожну характерну дату охарактеризувати тривалість видимості тієї чи іншої планети. Щоб визначити умови видимості планет, потрібно знайти на вертикальній осі графіку потрібну дату і від неї провести горизонтальну лінію дати. Точки перетину лінії дати з кривими графіків вкажуть моменти сходу, кульмінації і заходу планет (Сонця), а також кінець вечірніх і початок вранішніх сутінків. При характеристиці умов спостережень потрібно розглядати відрізки лінії дат в послідовності від моменту сходу до кульмінації і заходу, враховуючи «розрив» лінії годин доби.

Якщо трек внутрішньої планети потрапляє в полосу ранкових сутінків, очевидно, вона знаходиться в конфігурації поблизу західної елонгації (рис. 3).

Якщо трек внутрішньої планети потрапляє в полосу вечірніх сутінків, то вона знаходиться поблизу західної елонгації.

Якщо трек внутрішньої планети припадає на денну частину доби, то вона знаходиться поблизу сполучення.

Якщо зовнішню планету видно в другій половині ночі, перед ранком, то вона знаходиться поблизу західної квадратури (рис. 4 ).

VІІ. Зміст звіту

1. Протокол лабораторної роботи.

2. Таблиці зі значеннями координат світил та знайдених моментів часу.

3. Результат побудови – астрономічний графік – календар.

4. Результати виконання кожного робочого завдання.

5. Висновки про виконану роботу.