
- •І. Пояснювальна записка
- •Іі. Кредитно-модульний план
- •III. Схема організації навчального процесу
- •Іv. Зміст програми теоретичного курсу
- •V. Лабораторні роботи
- •Vі. Зміст видів контролю
- •VII. Зміст самостійної роботи
- •Viiі. Література
- •Астрономічний календар і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби досліджень
- •Ііі. Робоче завдання
- •Іv. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична база
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична частина
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Програма спостережень і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби досліджень
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Viіi. Теоретична база
- •Європа знаходиться під шаром льоду. Ганімед схожий на Місяць і має багато кратерів на поверхні. Калісто теж вкрито льодом, але видно багато кільцеподібних аномалій.
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Видимі та дійсні рухи планет і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vіі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична база
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Визначення дат сонячних і місячних затемнень і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретичні відомості
- •Сонячні затемнення
- •Місячні затемнення
- •IX. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Підготовка до роботи
- •VI. Методичні вказівки
- •VIII. Теоретична база
- •IX. Акцентні терміни
- •X. Література
- •XI. Додатки
- •Задачі небесної механіки і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Viiі. Теоретична база Рух і конфігурації планет
- •Хі. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Довідникова частина і. Скорочені позначення і співвідношення одиниць вимірювань
- •Іі. Деякі сталі
- •Ііі. Астрономічні знаки і символи
- •IV. Основні дані про Сонце
- •V. Основні дані про Місяць
- •Vі. Формули сферичної тригонометрії
- •VII. Паралактичний трикутник
- •VIII. Шкали вимірювання часу
- •IX. Системи лічби часу
- •Х. Переведення часток доби у години, хвилини та секунди
- •Хі. Переведення годин та хвилин у частки доби
- •Хii. Елементи планетних орбіт
- •XIII. Фізичні характеристики планет
- •Сонячна система
IX. Акцентні терміни
Місячна орбіта.
Висхідний вузол орбіти.
Спадний вузол орбіти.
Зміщення вузлів за рік.
Поворот лінії апсид.
Добовий рух Місяця.
Орбітальний рух Місяця.
Запізнення Місяця на момент сходу.
Місячний шлях .
Фаза Місяця.
Новий місяць.
Перша чверть.
Повний місяць.
Остання чверть.
Лінія термінатора.
Картинна площина.
Сполучення.
Протистояння.
Східна квадратура.
Західна квадратура.
Конфігурації.
Сизигії.
Сидеричний період.
Синодичний період.
Сонячне затемнення.
Схема сонячного затемнення.
Місячне затемнення.
Схема місячного затемнення.
Полоса сонячних затемнень.
Повне сонячне затемнення.
Часткове сонячне затемнення.
Кільцеподібне сонячне затемнення.
Тривалість затемнень.
Три умови настання сонячного затемнення.
Три умови настання місячного затемнення.
Зона сонячного затемнення.
Зона місячного затемнення.
Фазовий серп.
Затемнений серп.
Одночасність місячних затемнень.
Напівтіньове місячне затемнення.
Частково тіньове місячне затемнення.
Повне тіньове місячне затемнення.
Сарос.
Кількість затемнень на рік.
Апогей.
Перигей.
Х. Література
1. Бакулин П.И. и др. Курс общей астрономии. М.: Наука, 1983, с.
2. Дагаев М.М. и др. Астрономия. М.: Просвещение, 1983, с.106
3. Дагаев М.М. Солнечные и лунные затмения. М.: Наука, 1978.
4. Климишин І.А. Астрономия. Львів: Світ, 1994.
Хі. Додатки
Таблиця 1
Екваторіальні координати Сонця
Місяці року |
Пряме
піднесення,
|
Схилення,
|
Січень, 01 |
|
|
Лютий, 01 |
|
|
. . . |
|
|
Грудень, 01 |
|
|
Таблиця 2
Екваторіальні координати Місяця в січні
Дати в січні |
Пряме піднесення, |
Схилення, |
01.01 |
|
|
03.01 |
|
|
. . |
|
|
31.01 |
|
|
Таблиця 3
Екваторіальні координати Місяця в грудні
Дати в грудні |
Пряме піднесення, |
Схилення, |
01.12 |
|
|
03.12 |
|
|
. . . |
|
|
31.12 |
|
|
Таблиця 4
Моменти настання нового місяця і відповідні їм координати
Місяці року |
Момент настання нового місяця |
Пряме піднесення, |
Схилення, |
Січень |
|
|
|
Лютий |
|
|
|
. . . |
|
|
|
Грудень |
|
|
|
Таблиця 5
Моменти настання повного місяця і відповідні їм координати
Місяці року |
Момент настання повного місяця |
Пряме піднесення, |
Схилення, |
Січень |
|
|
|
Лютий |
|
|
|
. . . |
|
|
|
Грудень |
|
|
|
Таблиця 6
Дати затемнень
Назва затемнення |
Дати затемнень |
Місячне |
|
Сонячне |
|
Рис. 15. Взаємне розташування екліптики та січневого і грудневого місячних шляхів ( - зміщення вузлів за рік)
Рис. 16. Розташування висхідних вузлів, і зона затемнень
(
-
положення
нового Місяця в червні, через яке
пунктиром проходить червневий шлях
Місяця;
- зміщення
вузлів за рік;
чр - висхідний вузол в червні; затемнення відбувається)
Рис. 17. Розташування спадних вузлів і зона затемнень
(
-
положення
повного Місяця в квітні,
через яке
пунктиром проходить квітневий шлях
Місяця;
- зміщення
вузлів за рік;
кв - спадний вузол в квітні; затемнення не відбувається)
Рис. 18. Розташування Місяця, Сонця і Землі під час сонячного і місячного затемнень на небесній сфері
Обчислення орбітальних характеристик
комети Хейла-Боппа
І. Мета роботи
Ознайомитися з елементами небесної механіки. Поглибити і закріпити теоретичні знання про обчислення місця небесного тіла на орбіті згідно теорії задачі двох тіл за заданими елементами орбіти.
ІІ. Об’єкт і засоби дослідження
Вивчається
орбітальний рух комети Хейла-Боппа за
заданими елементами орбіти. Графічно
відтворюється ділянка геліоцентричної
еліптичної орбіти за обрахованими
радіус-векторами. Визначаються моменти
проходження комети через різні точки
орбіти. Комета відкрита 22/23 липня 1995 р.
далеко за орбітою Юпітера (
1
млрд.км. від Сонця) майже одночасно двома
американськими аматорами астрономії
Еленом Хейлом і Томасом Боппом. Тому
комета дістала назву «комета Хейла-Боппа».