V. Програма підготовки

1. Підготувати міліметровий папір та різнокольорові олівці.

2. Ознайомитися з методичними вказівками.

3. Підготувати відповіді на контрольні питання.

4. Ознайомитися зі змістом астрономічного календаря.

Vі. Методичні вказівки

1. Для того, щоби накреслити екліптику потрібно виписати з астрономічного календаря екваторіальні координати і для Сонця на перше число кожного місяця на даний рік з точністю до хвилин і оформити таблицю 1 (див. додатки). Для побудови січневого і грудневого місячних шляхів виписуємо екваторіальні координати і Місяця за січень та грудень через один день з точністю до хвилин і оформлюємо таблиці 2 і 3 (див. додатки). За даними таблиці 1, таблиці 2 і таблиці 3 побудувати екліптику та січневий і грудневий шляхи Місяця в екваторіальній системі координат (рис. 15, див. додатки). Екліптику, січневий і грудневий місячні шляхи наносити трьома різними кольорами.

2. Для визначення зміщення вузлів місячних орбіт потрібно на рис. 15 визначити точки перетину грудневого і січневого шляхів Місяця з екліптикою. Очевидно, що одержимо чотири точки. Дві з них будуть висхідними вузлами, а дві – спадними вузлами. Якщо після перетину з екліптикою значення схилень на місячному шляху менші за значення схилень екліптики, то маємо точку спадного вузла, а якщо більші, то - висхідного вузла. Далі потрібно спроектувати одержані дві точки спадних і дві точки висхідних вузлів на лінію небесного екватора. Знайти різницю прямих піднесень між двома спадними і двома висхідними вузлами. Знайдена різниця дає зміщення вузлів місячної орбіти протягом року.

3. Для встановлення зон затемнень поблизу спадних і висхідних вузлів потрібно з рис. 15 взяти місце розташування двох висхідних вузлів, збільшити масштаб і зобразити їх на рис. 16 (див. додатки). Так само одержати збільшене в масштабі зображення двох спадних вузлів на рис. 17 (див. додатки). Від меншого значення прямого піднесення віднімаємо величину зони сонячних затемнень , а до більшого значення додаємо цю величину (див. розділ VІІІ, вираз 9), як для висхідних так і для спадних вузлів. Позначаємо одержані зони на рис. 16 і на рис. 17. Величина зони місячних затемнень (див. додатки, вираз 13), очевидно, входить всередину зони сонячних затемнень.

4. З астрономічного календаря виписуємо дати і моменти настання фаз нового місяця, а потім для цих моментів виписуємо екваторіальні координати Місяця та оформлюємо таблицю 4 (див. додатки). Потім так само оформлюємо таблицю 5 для фаз повного місяця. В таблиці 4 і таблиці 5 підкреслюємо ті значення прямого піднесення , які лежать в межах зон затемнень (див. додатки, рис. 16 і рис. 17).

5. На рис. 16 і рис. 17 наносимо точки положення Місяця, які підкреслені в таблиці 4 і таблиці 5, позначаючи точки нового місяця і повного місяця різними позначками. Через одержані точки проводимо лінії, “рівновіддалені” від січневого та грудневого шляхів Місяця, які зображають шляхи Місяця в відповідний календарний місяць. При перетині цих ліній з екліптикою одержуємо точки вузлів орбіт Місяця за той чи інший місяць даного року. Якщо фаза відповідає новому місяцю, тоді від точки одержаного за відповідний календарний місяць вузла відкладаємо і перевіряємо, чи потрапляє нанесене положення в знайдену саме для цього календарного місяця зону. Якщо потрапляє, тоді в дату даної фази нового місяця відбувається сонячне затемнення (рис. 16). Для положень Місяця у фазі повного місяця відкладають для такої перевірки зону місячного затемнення . Якщо нанесене положення не потрапляє в зону місячного затемнення, тоді в дату, відповідну даній фазі повного місяця, затемнення не відбувається (рис. 17). Одержані в роботі дати затемнень оформити в таблицю 6.

6. Щоб показати розташування Сонця, Місяця та Землі під час сонячного та місячного затемнень накреслимо небесну сферу в центрі якої знаходиться Земля (рис. 18, див. додатки). На сфері позначимо площини небесного екватора і екліптики та чотири точки екліптики, координати для яких відомі. Відкладемо координати Сонця та Місяця на дату одного сонячного та одного місячного затемнень, використавши таблицю 4 і таблицю 5. Під час сонячного затемнення Сонце і Місяць на небесній сфері розташовані поряд, а під час місячного затемнення – в протилежних частинах небесної сфери, згідно зі схемами цих затемнень.

VІІ. Зміст звіту

1. Протокол лабораторної роботи.

2. Таблиця 1. Екваторіальні координати Сонця протягом року.

3. Таблиця 2. Екваторіальні координати Місяця в січні.

4. Таблиця 3. Екваторіальні координати Місяця в грудні.

5. Таблиця 4. Моменти настання фази нового місяця і відповідні їм координати.

6. Таблиця 5. Моменти настання фази повного місяця і відповідні їм координати.

7. Таблиця 6. Дати затемнень.

8. Рис. 15. Взаємне розташування екліптики та січневого і грудневого місячних шляхів.

9. Рис. 16. Розташування висхідних вузлів.

10. Рис. 17. Розташування спадних вузлів.

11. Рис. 18. Розташування Місяця, Сонця і Землі під час сонячного і місячного затемнень на небесній сфері.

12. Теоретичні знання згідно контрольних питань.

13. Висновки.