IV. Контрольні питання

1. Друга екваторіальна і горизонтальна системи координат.

2. Будова і принцип роботи рухомої карти зоряного неба.

3. Кульмінації і значення висоти світил в них (в роботі №1).

4. Поняття астрономічної ночі і астрономічних сутінків, їх визначення.

5. Умови видимості Місяця в різних фазах і в різні пори року.

6. Умови видимості світил з різними значеннями схилень.

V. Програма підготовки

1. Повторити методику роботи з рухомою картою зоряного неба.

2. Підготувати відповіді на контрольні питання.

3. Уважно ознайомитися з методичними вказівками.

4. Підготувати одне прозоре покриття для роботи з рухомою картою, і друге, більше, для роботи з картами зоряного атласу.

Vі. Методичні вказівки

1. Моменти сходу і заходу Сонця на задану дату, знайдені за рухомою картою, скоректувати на величину астрономічних сутінків, взявши їх наближену величину.

2. Завдання 2 виконується за допомогою астрономічного календаря і рухомої карти зоряного неба. Результати занести до таблиці 1 (див. додатки).

3. Для ознайомлення з характерними утвореннями поверхні Місяця потрібно скористатися глобусом, або картами Місяця, або програмою virtual moon atlas (http://ap-i.net/avl/en/start). Вивчення утворень на поверхні Місяця співвідносити з величиною фази Місяця на дату досліджень тобто з лінією термінатора. Результати занести до таблиці 2 (див. додатки). Взяти до уваги приблизно 10-20 утворень на самостійний вибір.

4. При виконанні завдання 4 врахувати, що роздільна здатність ока приблизно , а відстань до Місяця 384000 км., використати функцію arctg.

5. Виписати з астрономічного щорічника координати Юпітера і Сатурна на дану дату. Визначити за рухомою картою моменти сходу, верхньої кульмінації і заходу. Дані записати до таблиці 3 (див. додатки). Для широти φ = 50⁰ і одержаного з щорічника значення δ на задану дату обрахувати висоту планет в верхній кульмінації. З деталями поверхні Юпітера і Сатурна доцільно ознайомитися на інтернет-сторінках: http://astronomus.ru/solar/jupiter/photo_jupiter.html http://saturn.jpl.nasa.gov/index.cfm Записати значення найбільшого схилення Молочного шляху в північній і південній півкулях у відповідних ним сузір’ях у другу і третю колонки таблиці 4 (див. додатки). Огляд Молочного шляху на інтернет-сторінці: http://spacereal.ru/sputnikovye-fotografii-kosmosa/.

6. Скориставшись даними таблиці 5 (див. додатки) і зоряним атласом з’ясувати сузір’я і місце розташування скупчення в ньому. Занести дані до правої частини таблиці 5. За візуальними даними звернутися до інтернет-сторінки: http://heritage.stsci.edu/. За рухомою картою визначити можливість спостереження того чи іншого зоряного скупчення на задану дату. Занести в таблиці 8 (див. додатки).

7. Скориставшись даними таблиці 6 (див. додатки) і зоряним атласом з’ясувати сузір’я і місце розташування галактики в ньому. Занести дані до правої частини таблиці 6. За візуальними даними звернутися до інтернет-сторінки: http://heritage.stsci.edu/. Вивчивши назви галактик вміти за виглядом ідентифікувати їх. Визначити за допомогою рухомої карти можливість спостереження тієї чи іншої галактики на задану дату. Дані записати до таблиці 8 (див. додатки).

8. За даними таблиці 7 (див. додатки) і рухомою картою зоряного неба визначити місце розташування радіанта того чи іншого метеорного потоку в сузір’ях. Встановити можливість спостереження потоку на задану дату і результат занести до таблиці 8.

9. До таблиці 8 занести Місяць, Юпітер, Сатурн, скупчення, галактики, метеорні потоки, які можна спостерігати на задану дату.

VII. Зміст звіту

1. Протокол лабораторної роботи.

2. Теоретичні знання згідно контрольних питань.

3. Володіння методикою роботи з рухомою картою зоряного неба.

4. Таблиці з результатами роботи.

5. Висновки.