вань ЛЗ і бактерійних препаратів, близько 20 найменувань ВМП і пере­в’язних засобів.

Цей перелік встановлюється централізовано за узгодженням з орга­нами охорони здоров’я з урахуванням умов надання медичної допомо­ги (район, пора року, епідемічна обстановка і т.д.).

У сільській місцевості надання лікарської допомоги в нічний час здійснює завідувач аптекою.

За узгодженням з місцевими органами охорони здоров’я і з адмін­істрацією лікарська допомога в нічний час може бути організована через працівників станцій швидкої допомоги і приймальні відділення стаціонар­них лікувально-профілактичних закладів.

У багатьох країнах аптеки чергують уночі по черзі, відповідно до графіка органів місцевого самоврядування.

Останнім часом на Україні спостерігається поява великої кількості аптек, що працюють цілодобово.

4. Організація роботи аптеки як

Торговельно-виробничого підприємства

1. Завдання і функції аптеки

Основним завданням аптеки є забезпечення населення, а також при­кріплених до неї установ охорони здоров’я лікарськими препаратами, предметами санітарії, гігієни і піклування за хворими, перев’язними матеріалами, дезинфекційними засобами і ВМП.

Аптеки здійснюють виробничу, постачальницьку, фінансову, госпо­дарську й інформаційну діяльність.

Виробнича діяльність полягає в виготовлені ЛП за рецептами лікарів і вимогами лікувально-профілактичних установ, у проведенні лаборатор­них і фасувальних робіт, у контролі якості, в оформленні і відпуску виготовлених ЛП населенню й закладам охорони здоров’я. Крім цього, аптека відпускає населенню, лікувально-профілактичним закладам і іншим організаціям ЛП промислового виготовлення як за рецептами, так і без них.

Одночасно аптека виконує наступні функції:

• систематична інформація лікарів про нові ЛП, методи їхнього застосування, про можливості заміни і з інших професійних пи­тань;

• санітарно-профілактична робота серед населення;

22

• надання в необхідних випадках долікарняної медичної допомоги населенню.

Для наближення лікарської допомоги до населення аптека може створювати роздрібну аптечну мережу (аптечні пункти і кіоски).

Основні правила роботи аптеки як торговельно-виробничого підприє­мства на території України викладені в Правилах роздрібної реалізації ЛП

2. Організаційна структура аптек

У відповідності з існуючою практикою в аптеці можуть бути ство­рені наступні відділи:

• рецептурно-виробничий;

• відділ готових лікарських засобів (ГЛЗ);

• відділ запасів;

• відділ безрецептурних препаратів.

Число відділів в аптеці залежить від рівня надання нею медикаментоз­ної допомоги і від її категорії. У повному обсязі зазначені відділи можуть існувати в аптеках вищого рівня і вищої категорії.

Рецептурно-виробничий відділ займається виготовленням ЛП за ре­цептами, контролем їхньої якості і відпуском екстемпоральних ліків на­селенню.

Відділ ГЛЗ здійснює відпуск цих ліків по рецептах.

Відділ запасів визначає потреби аптеки в ЛЗ та ЛП, організує їхнє замовлення і закупівлю, прийом ЛП і ВМП до аптеки, а також забезпе­чує їхнє зберігання. Цей відділ видає ЛЗ, ЛП і ВМП іншим відділам аптеки або організаціям, прикріпленим до аптеки.

Відділ безрецептурних препаратів реалізує ЛП, дозволені до відпус­тки без рецептів, продає предмети санітарії і гігієни, піклування за хво­рими, перев’язні матеріали і лікарські рослини.

В останні роки відділи аптек України піддалися змінам. Наприклад, у Центральній районній аптеці № 8 м. Луганська, організовані наступні відділи: рецептурно-виробничий; відділ ветеранів Вітчизняної війни й Афганістану; відділ обслуговування ліквідаторів аварії на ЧАЕС; відділ «матері і дитини» і відділ ГЛЗ.

23

3. Матеріальна відповідальність в аптеці

Матеріальна відповідальність аптечних працівників регулюється нор­мативними актами державного і відомчого характеру і поділяється на повну та обмежену відповідальність. Повна матеріальна відповідальність може бути індивідуальною і колективною (бригадною).

Адміністрація аптечних закладів укладає письмові договори про по­вну індивідуальну матеріальну відповідальність з:

• касирами і матеріально-відповідальними працівниками;

• завідувачами аптечних закладів, їхніми заступниками і зав. відділами;

• працівниками роздрібної аптечної мережі.

Письмовий договір про колективну матеріальну відповідальність ук­ладається при спільному виконанні працівниками робіт з розфасовки, продажу і зберігання фармацевтичних товарів, якщо неможливо розме­жувати матеріальну відповідальність окремо кожного працівника.

4. Виробничі приміщення аптеки

Аптека як організація охорони здоров’я повинна бути розміщена в приміщенні, що відповідає усім вимогам санітарного і температурного режимів.

У містах аптеки відкриваються на перших поверхах будинків, а в сільській місцевості — в окремих будівлях.

Основні вимоги до приміщень аптеки були викладені в Постанові Кабінету міністрів (КМ) України в 1997 р.

Склад приміщень і їхній розмір залежить від обсягу роботи аптеки і рівня надання нею медикаментозної допомоги. Основні приміщення аптеки це:

1. торговельний зал обслуговування населення;

2. приміщення для виготовлення нестерильних лікарських форм;

3. асептичний блок;

4. кімнати зберігання запасів (матеріальні кімнати);

5. допоміжні і підсобні приміщення;

6. кабінет завідувача аптекою.

Існуючі вимоги до приміщень аптеки залежать від їхнього функц­іонального призначення. Наприклад, у залі обслуговування повинні бути створені максимальні зручності для відвідувачів. У даному приміщенні повинне бути природне і штучне освітлення, а також передбачені місця для сидіння. Кабінет завідувача аптекою повинен з’єднуватися з залом обслуговування.

24