вимог стандартів, що характеризують структуру, організацію усіх видів діяльності і кінцеві результати його роботи.

У більшості країн світу акредитація проводиться спеціальними ком­ісіями, що залучають для цієї роботи експертів.

Стандарти акредитації аптечних закладів України розроблені на основі аналізу існуючої нормативної бази системи охорони здоров’я України і досвіду фахівців фармацевтичної галузі. Загальна кількість показників діяльності аптечних установ, по яких ведеться підрахунок балів, складає 155, а максимальна кількість балів — 465.

Аналіз діяльності аптечного закладу проводиться шляхом присвоєння балів за принципом:

• невідповідність стандарту — 0 балів;

• мінімальна відповідність — 1 бал;

• часткова відповідність — 2 бали;

• повна відповідність — 3 бали.

Оскільки різні види діяльності аптек (реалізація рецептурних і безре­цептурних ЛП, виготовлення лікарських форм і їхня реалізація, виготу­вання ліків в асептичних умовах) з урахуванням її специфіки вимагають різної структурно-функціональної організації аптечного закладу, у стан­дартах, крім кількісної характеристики різних сторін діяльності аптек, передбачена оцінка відповідності діяльності кожної аптеки визначено­му рівню надання медикаментозної допомоги.

Розрізняють п’ять рівнів надання медикаментозної допомоги (IV, III,

2. І і вищий).

До четвертого рівня відносяться аптечні кіоски, а до третього — аптечні пункти. Другий рівень надання медикаментозної допомога дається аптечним закладам із правом на реалізацію (роздрібну й оптову) ЛП, а перший рівень — аптекам із правом на реалізацію (роздрібну й оптову) ЛП і на виготовлення лікарських форм. Вищий рівень надання медика­ментозної допомоги належить аптекам, що мають право на виготовлен­ня лікарських форм, у тому числі в асептичних умовах.

За результатами акредитації відповідно до загальної суми набраних балів аптечним закладам кожного з цих рівнів надається визначена кате­горія акредитації (друга, перша і вища).

Друга категорія присвоюється в тому випадку, коли сума набраних балів аптечною установою складає не менш 75% від максимально мож­ливої.

14

Для одержання першої категорії необхідно, щоб сума набраних балів складала не менш 81% максимально можливої.

Вищу категорію отримують ті аптеки, що набирають 92% і вище від максимально можливої суми.

3. Розміщення і розвиток аптечної мережі

Організація мережі аптек різних типів повинна забезпечити рішення наступних завдань:

• повне і своєчасне задоволення потреби населення в ЛЗ і ВМП;

• високий рівень організації лікарського обслуговування (оптималь­на зручність для населення);

• зростання кількості закладів аптечної мережі (у міру зростання потреб населення і лікувально-профілактичних установ у ЛЗ і ВМП);

• удосконалювання існуючих і застосування більш прогресивних форм лікарського забезпечення населення.

При аналізі і плануванні розміщення аптек необхідно враховувати як число жителів, що приходяться на 1 аптеку, гак і радіус обслуговування аптекою. У містах радіус обслуговування аптеки не повинний перевищу­вати радіуса обслуговування поліклініки (1 км). У сільській місцевості радіус обслуговування аптеки становить 5-10 км (у залежності від щільності населення і характеру розселення мешканців).

Раціональна побудова аптечної мережі повинна забезпечити рішення наступних завдань:

1. розміщення мережі аптек на території відповідно до щільності населення, а також рівня й організації амбулаторно-поліклінічної і стаціонарної медичної допомоги населенню;

2. можливість надання лікарської допомоги населенню в межах ра­діуса обслуговування в будь-який час;

3. рівномірне завантаження й умови рентабельної роботи аптек.

Аптеки доцільно розміщати в комплексі з лікувально-профілактични­ми закладами. В умовах такого комплексу встановлюється більш тісний зв’язок між лікарями і фармацевтами, у результату чого оперативно вирішуються питання раціонального використання лікарями арсеналу лікарських засобів, стає можливою уніфікація екстемпоральної рецепту­ри і збільшення питомої ваги готових ЛЗ.

15

Розглянемо тепер проблему лікарського забезпечення населення з погляду мікро- і макроекономіки.

З боку зору лікарського забезпечення макроекономіка вивчає поста­новку і рішення проблем на загальнодержавному рівні, тоді як мікро­ економіка вивчає питання, що відносяться до конкретного підприємства, аптеки, аптечного закладу, фармацевтичної фабрики і т.д.

З погляду макроекономіки можна стверджувати, що в даний час спостерігається наступне.

1. Практично в усіх країнах держава гарантує кожному громадяни­ну можливість отримання лікарської допомоги. Це затверджується в законодавчих актах і нормативних документах (Конституція, за­кони: про охорону здоров’я, про ліки, про фармацевтичну діяльність і Т.Д.).

2. Єдність медичної і лікарської допомоги визначається, як правило, нормативним співвідношенням між числом лікарів і провізорів (10:1), а також узгодженням програм з їхньої підготовки.

3. Реалізуються державні принципи розвитку і розміщення аптек, що викладені в спеціальних нормативних документах.

У світі існують наступні нормативи по кількості жителів, що обслу­говуються однією аптекою (у тис. чоловік):

• у США — 10-12,

• в Англії, Франції — 4-5,

• в Австрії — 8,

• у Японії — 1,7.

За даними періодичної преси можна вважати, що в даний час одна українська аптека обслуговує у середньому 4300 жителів.

Відповідно до нормативу , що існує на Україні пішохідна доступність (відстань між аптеками ) повинна складати:

а) 300 — 400 м у населених пунктах з 1 млн. чоловік і більше;

б) 600 — 700 м у населених пунктах менш 1 млн. жителів.

У нормативних документах визначаються також мінімальні площі аптек і їхніх підрозділів.

Відповідно до існуючого нормативу на Україні площа аптеки, що відпускає ГЛЗ, повинна складати не менш 70 м², аптечного пункту— 18 м² , кіоску — 8 м².

4. Дотримуються державні вимоги до виробництва і реалізації нар­котичних і психотропних ЛЗ. Ці вимоги, як правило, узгоджені з міжнародними нормами і Конвенціями.

16

5. Здійснюється державна політика регулювання цін на ліки та. ВМП.

6. Існують державні пріоритети в галузі фінансування і кредитуван­ня фармацевтичних і аптечних закладів та пільги з їх оподаткову­ванню.

4. Система роздрібної торгівлі ЛЗ у США

Роздрібна торгівля фармацевтичними препаратами в США — вели­чезна індустрія, що значно відрізняється від української як за обсягом, так і за організацією операцій.

Організації торгівлі JI3 і ЛП в США істотно відрізняється за двома аспектами. Це стирання границі між «фармацевтичною» і «нефарма- цевтичною» роздрібною торгівлею і перебіг процесу консолідації аптек, що призводить до утворення мереж.

В даний час у США сформувалася система drugstores (ні слово «аптека», ні дослівний переклад «магазин ліків» не розкривають суті цих торгових закладів). Якщо оперувати більш знайомими поняттями, то це «аптечний супермаркет».

У 1996 р. майже 40000 американських drugstores реалізували товарів на $91 мільярд. Зараз через них продається 65% всього обсягу рецептур­них і близько 45% безрецептурних (ОТС)-препаратів. Інша частина ліків реалізується через універмаги, різні магазини і поштою.

На відміну від аптек, у drugstores широко поширене самообслугову­вання. Торговельний зал зазвичай розділений на 3 відділи:

• рецептурні препарати;

• дорога косметика і парфумерія;

• все інше.

Все інше — це ОТС-препарати, засоби гігієни, канцелярські товари, журнали, фототовари, сигарети, господарські і кондитерські товари, дрібні електротовари, закуски і напої.

Якщо в перших двох відділах торгівля здійснюється через прилавок, то в третьому використовується система самообслуговування, що ро­бить торгівлю більш ефективною і зручною для покупців.

Можна впевнено сказати, що розміри drugstores значно більше розмірів українських (і російських) аптек. їхня площа коливається від 500 до 5000 кв. м.

Незважаючи на значне збільшення продажів через drugstores, їхнє число постійно скорочується (за рахунок укрупнення) і відбувається їх об’єднання в мережу. Консолідація відбувається не тільки на рівні інди­відуальних супермаркетів, але і на рівні мереж.

17

Варто відмітити, що в різних країнах існують різні моделі організації роздрібної торгівлі ЛП і ВМП. У континентальній Європі організація аптечних мереж заборонена, там стимулюється розвиток індивідуальних аптек. У деяких країнах законодавство в цій сфері в останні роки змінюєть­ся. Наприклад, у Нідерландах з недавніх пір стало можливим створення аптечної мережі. В таких країнах, як США, Великобританія, Канада доз­волена організація мереж і їхня роль у роздрібній торгівлі постійно збільшується.

Всі аптечні супермаркети поєднують три фактори: належність до мереж, самообслуговування і різноманітний асортимент, що включає ліки, медичні препарати, косметику, парфумерію і дрібні споживчі товари.

У 1998 р. у Москві було відкрито 16 аптечних супермаркетів, об’єдна­них у мережу під назвою «36,6».

Фірмова мережа аптек з логотипом «7x7» існує в м. Києві. В даний час вона нараховує більш 20 аптек, що вважаються найкращими у місті. З одного боку, їхній інтер’єр відповідає вимогам самих причепливих покупців, з іншого — тут можна знайти практично всі необхідні ЛЗ і ЛП різних фармако-терапевтичних груп і різноманітні ВМП. Кожна з аптек цієї мережі пропонує покупцям більш 2500 найменувань фармацевтич­них товарів. Ці аптеки тісно співпрацюють з лікарями і лікувальними установами. Практично всі аптеки комп'ютеризовані, що дозволяє швид­ко і якісно обслуговувати покупців та позбавитися відмовлень, оскільки за допомогою комп’ютера автоматично замовляються зі складу необхідні препарати.

Мережі аптек різного ступеню розгалуженості організуються та вже існують у різних містах України (Харків, Одеса, Львів і ін.)

4. Перспективи розвитку аптечних закладів

Фахівці вважають, що перспективи розвитку й удосконалення систе­ми лікарського забезпечення населення варто зв’язувати з появою і порівняно швидким поширенням у багатьох країнах таких її форм як продаж фармацевтичної продукції поштою і використання віртуальних аптек у Internet.

У 1998 р. обсяг продажів фармацевтичної продукції в США поштою досяг 11,2 млрд. доларів, що на 20% більше, ніж у 1992 р. Обсяг про­дажів ЛП поштою за останні три роки у світі збільшився в два рази. Однією з основних причин цього росту є можливість використання цієї

18

форми лікарського забезпечення для лікування хворих із хронічними захворюваннями.

Медикаментозне забезпечення населення України з використанням поштової мережі не відповідає вимогам деяких законодавчих і норматив­них документів, що стосуються ЛЗ. Тому, МОЗ України вважає, що в даний час використовувати і розвивати цю форму продажу ЛП не є доцільним.

Бум у роздрібній торгівлі медикаментами, що почався в США й у багатьох країнах Західної Європи в 1999 p., зв’язаний з можливосте) придбання ЛП через Інтернет. Дня цього є кілька причин: економія часу, більш низькі ціни при покупці медикаментів у «електронних» аптеках, нарешті, можливість уникнути безпосереднього контакту з продавцем. Остання обставина виявляється вирішальною при придбанні деяких ре­цептурних препаратів.

Торгівля ліками через Інтернет ведеться 24 години на добу 7 днів у тиждень. Одержати замовлення можна поштою або кур’єром.

При відвідуванні www-сайта Інтернет-аптеки клієнт може не тільки побачити, як виглядає упакування препарату і прочитати інструкцію, але й ознайомитися з думкою лікарів про цікавлячий його ЛП, з відозвами покупців, з результатами вивчення ефективності його використання.

Торгівля ЛП через мережу Інтернет — один з напрямків західного ринку ЛП, що динамічно розвиваються. Але масова поява www — аптек породила гостру проблему. Мова йде про те, що завдяки цим аптекам з’явилася можливість вільного придбання рецептурних препа­ратів, неконтрольоване вживання яких може створити загрозу життю і здоров’ю пацієнта. Представники багатьох американських громадських організацій стверджують, що оформлення рецептів в Інтернет без відвіду­вання лікаря і проведення обстежень, а лише на основі даних, наданих самим пацієнтом, є не тільки недозволенним з погляду лікарської етики, але і небезпечним. Серйозною проблемою є придбання американцями за допомогою електронних аптек препаратів, що заборонені до застосу­вання на території США. 1 це — далеко не повний перелік проблем, поява яких викликана бурхливим розвитком електронної торгівлі ЛП.

В Україні електронних аптек до 2001 р. зареєстровано не було. Ос­новні причини — невисокий рівень комп’ютеризації, низькі доходи на­селення і недостатній розвиток банківських технологій.

У той же час не можна категорично стверджувати, що створення «електронної» аптеки в Україні є явищем фантастичним. Досвід роботи

19