Семінарське заняття № 3

Тема: Фонетичний аналіз слова. Чергування фонем

План

1. Поняття про чергування та їх види.

2. Фонетичні чергування в українській мові.

3. Історичні чергування голосних. Чергування о,е з і.

4. Історичні чергування приголосних. Чергування при словозміні та словотворенні.

Завдання для контролю

1. Поставте пропущені У, В.

… дужках наведено ставки з урахуванням капіталізації; знайшов … полі; взяли … аптеці; зустріли … Львові; бачила … метро; … мене їх немає; бачили … очах; Я знаю: … таких справах не завжди все й зрозумієш; кинула … яр; зайшла … воду; зайшли … урочище; заніс … дім; розмовляли … кімнаті; прийшов … гості; … Угорщину поїхали; одягнувся … святковий одяг; була … садку; завжди … твоєму столі; потонули … хвилях; побачити … Вінниці.

2. Поставте пропущені З, ІЗ, ЗІ (ЗО).

Пролетіло десятків … три качок; знаю … власного досвіду; ніч … суботи на неділю; кожна … фірм; ходімо … мною; надійшли позитивні оцінки роботи … Львова, Тернополя; передав листа … щирим вітанням; перші … прибулих; дійшли згоди … арбітром; … мною нічого не станеться; вийшов … жовто-блакитним прапором; … першого дня; почав … узагальнень; звітувати … сьомого червня; засидівся ... своїми колегами; учора виїхав … Сочі; … діда-прадіда так повелося.

3. Виберіть потрібні прийменники, подані в дужках.

Нацбанк України ввів (в, у) обіг пам’ятні монети номіналом 2 і 5 гривень. Монета номіналом 2 гривні виготовлена (з, із, зі) золота 999,9 проби. Інша, номіналом 5 гривень, виготовлена (з, із, зі) срібла 925 проби. Загалом (у, в) 2009 році Нацбанк випустив пам’ятні монети 23 найменувань і 28 видів. (У, В) вільному обігу їх, звісно, не знайти. (З, Із, Зі) грошима люди пов’язують свої бажання і сподівання, а ще (у, в) цьому емоційному плетиві завжди присутня й віра (у, в) здійснення тих прагнень. Зважте, (у, в) цій пошуковій справі існують і певні застереження. Про це мовиться (у, в) переказах про скарби запорожців.

4. Замініть подані слова так, щоб у них відбувалося чергування о, е з і чи о, е з нулем звука. Визначте, в якій частині слова відбувається чергування і при якому процесі – словотворенні чи словозміні.

Стіл, бік, рідний, січень, ночувати, дорога, перець, верболіз, біль, джміль, беру, дріт, вогонь, стерегти, червень, гора, свого, синього, шостий, слово, творити, щебетання, моста, роги, вечір.

5. Знайдіть слова, у яких о, е може чергуватися з і, а в яких ні.

Ножа, торгу, пороху, вогонь, борг, ворота, дерево, долото, варення, березка.

6. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий), враховуючи зміни приголосних при словотворенні.

Ветлуга, Карабах, Бучач, Грянчиха, Острог, Запоріжжя, Сиракузи, Казбек, Рига, Ніцца, узбек, Гринвіч, тюрки, чуваш, Чикаго, Хмельницьк, Гамбург, Люксембург, Париж, Владивосток, Сабадаш, Цюрих, Прилуки, таджик, Лодзь, Овруч, Мекка, Умань, Лейпциг, Лепетиха, казах, Суми, Дамаск, Санкт-Петербург, Залісся, Париж, Черемош, Дрогобич, Прага, Воронеж, Волинь, Черкаси, Козелець, Бахмач, Миколаїв, Гурзуф, Золотоноша, Гамбург, Кременчук, Кривий Ріг, Полісся, латиш, Волинь, Случ, інтелігент, Іртиш, Чехія, Галич.

7. Утворіть від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса -ин.

Хмельницький, донецький, івано-франківський, чернівецький, чернігівський, черкаський, вінницький, львівський, миколаївський, галицький, солдатський, дрогобицький, козацький, турецький, уманський.

8. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни і правопис приголосних.

Близький, вузький, швидкий, легкий, високий, дужий, слабкий, рідкий, низький.

Література

1. Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник. – Харків: ВД «Школа», 2004. – 496 с.

2. Українська мова: Підручник: Ч. 1 / Т. К. Бурлака, В. О. Горпинич, П. С. Дудик та ін.; за ред. П. С. Дудика. – К.: Вища шк., 1993. – 415 с.

3. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. М.Я.Плющ. – 7-е вид., стер. – К.: Вища шк., 2009. – 430 с.

4. Ющук І. П. Українська мова: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

Фонетичні чергування

Позиційні чергування

Позиційні чергування у – в, і – й є найуживанішим засобом досягнення милозвучності мови.

Чергування У – В

1. В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах.

У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

a) Між двома приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел.

б) На початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Павличко).

в) Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка);

г) Після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати — у неї вчись.

2. В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:

а) Між голосними: У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний).

б) На початку речення перед голосними: В очах його світилась надія; В Антарктиді працюють наукові експедиції.

в) Після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): Пішла в садок вишневий (Шевченко).

г) Якщо попереднє слово закінчується на в, то перед наступним голосним вживається в:

острів в океані, перебував в Ужгороді.

3. У – В не чергуються:

а) У словах, що вживаються тільки з в або тільки з у: вдача, вклад, вправа, вступ (і удача, уклад, управа, уступ — з іншими значеннями); взаємини, влада, власний, властивість, вплив і т. ін.; увага, ударник, узбережжя, указ, умова, усталення, установа, уява, а також у похідних утвореннях: вступний, владар, уважність, ударницький, умовний та ін.

б) У власних іменах і в словах іншомовного походження: Вдовенко, Врубель, Владивосток; Угорщина, Удовиченко, Урал, увертюра, ультиматум, утопія та ін.

Примітка. У поезії поряд із звичайною формою Україна іноді вживається Вкраїна.

Чергування І – Й

1. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

а) Після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком: Вірю в пам’ять і серце людське (Б. Олійник).

б) На початку речення: І долом геть собі село Понад водою простяглось (Шевченко);

2. Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:

а) Між голосними: Квітли вишні й одцвітали (Малицький).

б) Після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого (Глібов);

Примітка. Так само чергується початковий ненаголошений і з й у словах: імення — ймення, імовірний — ймовірний, іти — йти, ітися — йтися (ідеться — йдеться).

3. Чергування і — й не буває:

а) При зіставленні понять: Дні і ночі; Батьки і діти; Війна і мир.

б) Перед словом, що починається на й, е, ї, ю, я: І раптом людська тінь майнула.Куди, для чого, хто і як? (Рильський).

в) Після паузи: Щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Шевченко).

Чергування з — із – зі(зо)

Варіанти прийменника з — із — зі (зрідка зо) чергуються на тій же підставі, що й в — у, і — й.

1. З уживається:

а) Перед голосним на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: З одним рибалкою він дуже подружив (Глібов); Диктант з української мови.

б) Перед приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи: Плугатарі з плугами йдуть (Шевченко); З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка);

Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, вживають із або зі.

2. Варіант із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після них або перед ними): Лист із Бразилії (Франко); Родина із семи чоловік. Із шовку виготовили вітрила.

3. Зі вживається перед сполученням приголосних початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ і т. ін., незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Бере книжку зі стола (Леся Українка); Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Яновський); Зі школи на майдан вивалила дітвора (Головко); Війнув зі Сходу легіт волі (Павличко); Балада зі знаком запитання (Драч).

Примітка. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три; позичив зо дві сотні; може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але тільки зі Львова.

Історичні чергування

Особливості чергування о, е з і

Це чергування властиве тільки українській мові, відбувається при словозмініні та словотворенні. У закритих складах пишеться і, а у відкритих – о або е:

а) при словозміні батьків - батькового, клопіт - клопоту, радість - радості, сіл - села, сім - семи - сьома, Київ - Києва, Чернігів - Чернігова, Харків – Харкова

б) при словотворенні будова - будівник, воля - вільний, нога - підніжжя, село - сільський

Чергування о, е з і не відбувається:

1. Коли о, е при зміні слова випадають: сон – сну, день – дня, учень – учня.

2. В сполученнях –оро-, -оло-, -ере-, -еле- (“повноголосся”): голос, мороз, шелест, очерет. Винятки:

поріг, моріг, оборіг, сморід;

голова – голів, борода – борід, корова – корів, береза – беріз.

3. В сполученнях –ов-, -ор-, -ер-: горб, вовк, шерсть.

4. В суфіксах –еньк-, -есеньк-, -оньк-, -ечк-, -тель-: вишенька, малесенький, голубонька, містечко, учитель.

5. У словах книжного та іншомовного походження: закон, словник, атом, студент, шофер.

6. У складноскорочених словах та абревіатурах: торгпред, радгосп.

7. В іменниках середнього і жіночого роду в Р.в. множини: вишень, черешень, вражень, турбот.

8. У складноскорочених словахіз словотворчими частинами роб, нос, воз, ход: хлібороб, водонос, паровоз, скороход. Винятки: пішохід, захід, стравохід.

9. У прізвищах і деяких власних назвах: Артемовський, Котляревський, Яворів.

За аналогією до більшості форм слова: народ (народу, народом, у народі), закон (закону, законом, у законі).

Завдання 1. Поставте іменники у родовому відмінку однини.

Січень, красень, березень, овес, осел, свекор, корінь, вогонь, камінь, вітер, лежень, шматок, виводок, новобранець, ясен, молодець, курінь, холодець, півень.

Завдання 2. Від поданих слів утворіть похідні і поясніть випадки чергування голосних звуків.

Школа, воля, село, сім, творити, нога, клопіт, вітер, зелень, вересень, колос.

Чергування о з е після шиплячих (ж, ч, ш, щ, дж) та й

У сучасній українській мові після шиплячих та й можуть вживатися голосні о та е або чергуватися: шести – шостий.