Крива титрування слабкої кислоти сильною основою
У цьому випадку тільки незначна частка молекул дисоціює з утворенням іонів Н+. Для обчислення рН розчинів використовують константу дисоціації відповідної слабкої кислоти. Приводимо лише аналіз кривої титрування слабкої оцтової кислоти сильною основою. З рис. 5 витікає, що
рН
Молярна частка еквівалента доданого лугу від еквівалентної кількості лугу, %
Рис. 5. Крива титрування слабкої кислоти лугом. |
точці еквівалентності, яка лежить у центрі стрибка титрування розчину оцтової кислоти розчином лугу, відповідає слабколужне середовище (рН = 8,87). Це зумовлено гідролізом ацетату натрію CH3COONa, що утворився в результаті титрування: СН3СОО‾ + Н2О СН3СООН + ОН‾. У цьому випадку стрибок титрування лежить у межах значень рН 7,73 – 10. Встановлено, що чим слабкіша кислота, яку титрують, тим менший стрибок титрування. |
Крива титрування слабкої основи сильною кислотою
Аналіз кривої титрування слабкої основи (водний розчин аміаку – NH3∙Н2О) сильною кислотою показує, що точці еквівалентності, яка лежить у центрі стрибка, відповідає слабкокисле середовище (рН = 5,12). Це зумовлено гідролізом сульфату амонію (NH4)2SO4, що утворився в результаті титрування: NH4+ + H2O NH4OH + H+. Стрибок титрування на кривій лежить в межах значень 4,0 – 6,24. І в цьому випадку, чим слабкіша основа, яку титрують, тим менший стрибок титрування. Оскільки розчини солей, утворених сильними основами та слабкими кислотами (Na2CO3, Na2B4O7 тощо),мають слабколужне середовище в зв’язку з їх гідролізом, то у випадку титрування таких солей сильними кислотами одержують аналогічні криві титрування.
Вибір індикатора для визначення кінця кислотно-основного титрування
Знаючи характер кривої титрування в кожному конкретному випадку кислотно-основного титрування, можна раціонально вибрати індикатор. Для правильного вибору індикатора приймають до уваги, з одного боку, стрибок титрування, з другого, – інтервал переходу індикатора. При цьому керуються тим принципом, що інтервал переходу індикатора повинен знаходитися в межах стрибка титрування. Тільки таким шляхом можна правильно встановити кінець титрування (точку еквівалентності).
Наприклад, при титруванні сильної кислоти сильною основою або навпаки (стрибок титрування – в межах рН 4 – 10) можна користуватися метиловим червоним (інтервал переходу – в межах рН 4,2 – 6,2) та фенолфталеїном (інтервал переходу – в межах рН 8 – 10). При титруванні слабкої кислоти сильною основою стрибок титрування, як правило, лежить у межах рН 8 – 10. Для даного випадку підійде фенолфталеїн (інтервал переходу – в межах рН 8 – 10). При титруванні сильною кислотою слабкої основи чи солі сильної основи і слабкої кислоти стрибок титрування, як правило, лежить в межах рН 4 – 6. У цьому випадку можна використати метиловий червоний. Титрування слабкої кислоти слабкою основою не проводяться, бо у цьому випадку практично відсутній стрибок титрування на кривій титрування.