Тема 2 Фінансовий аналіз економічної інформації як основа прийняття управлінських рішень

1.Фінансова звітність і загальні вимоги до фінансової звітності корпорації.

2. Коефіцієнтний аналіз як інструмент прийняття інвестиційних і фінансових рішень.

3.Оцінка інвестиційної привабливості по коефіцієнтному аналізу

1 Фінансова звітність і загальні вимоги до фінансової звітності корпорації

Для зручності формування і подальшого аналізу фінансової звітності компаній за кордоном була розроблена і складена система стандартів бухгалтерського обліку, так звана IAS (International Accounting Standards), на Україні частіше застосовується термін МСФО (Міжнародні стандарти фінансової звітності). Основною метою IAS є структуризація фінансової звітності, яка дозволяла б порівнювати документацію різних компаній.

Адаптувавши вимоги IAS для вітчизняних корпорацій, можна сформулювати декілька вимог, які визначають:

1. періодичність звітності (Accounting Periods) ;

2. повноту обхвату (Matching) ;

3. консерватизм (Conservatism);

4. ясність (Understandability) ;

5. істотність (Relevance)

6. надійність (Reliability)

7. спадкоємність (Consistency)

Приведений перелік включає не всі вимоги IAS, а тільки ті, які, перш за все, відносяться до зовнішньої звітності. Будь-яка корпорація в своїй фінансовій звітності повинна показати:

1. фінансовий стан на кінець періоду (the Financial Position at Period’s End);

2. потоки грошових коштів за період (the Cash Flows for the Period);

3. доходи за період (the Earnings for the Period);

4. повний дохід за період (the Comprehensive Income for the Period);

5. внески власників і виплати власникам за період (the Investments by and Distributions to Owners for the Period).

Виходячи з вищеперелічених вимог, можна сформулювати перелік звітних документів, складання яких необхідне для аналізу функціонування корпорації:

1. баланс

2. звіт про доходи і витрати корпорації

3. звідна відомість по платежах

Таким чином, корпорація, маючи достатню свободу у формуванні списку статей звітності, представляє у фіскальні органи стандартизований набір документів фінансової звітності. Для проведення аналізу можуть знадобитися додаткові дані, які запрошуються в індивідуальному порядку у кожної корпорації. Також при складанні консолідованої звітності за основу можна прийняти форми фінансової звітності, що рекомендуються Європейським Союзом (ЄС) .

У світовій практиці метою складання фінансової звітності є інформування всіх зацікавлених сторін про фінансове положення корпорації:

2. Коефіцієнтний аналіз як інструмент прийняття інвестиційних і фінансових рішень

Розрахунок коефіцієнтів не є самоціллю при ухваленні рішень. Коефіцієнти дозволяють провести порівняння, по-перше, з минулими даними і виявити тенденції розвитку, а по-друге, з даними по аналогічних корпораціях або з середньогалузевими показниками.

Широко використовуються п'ять основних категорій коефіцієнтів:

1) коефіцієнти ліквідності (liquidity ratios), що визначають можливість погашення поточних зобов'язань;

2) коефіцієнти фінансової стійкості, або коефіцієнти управління позиками (debt management ratios), що визначають ступінь використання позикового фінансування (використання фінансового важеля) і ступінь захисту кредиторів;

3) коефіцієнти ділової активності, або коефіцієнти управління активами (asset management ratios);

4) коефіцієнти рентабельності, або прибутковості, прибутковості (profitability ratios), що визначають сумісні ефекти ліквідності, управління активами і позиками в результатах діяльності;

5) коефіцієнти ринкової оцінки (market value ratios) -индикаторы відношення інвесторів до минулих рішень і майбутніх проектів.

Чинники, що обмежують використання коефіцієнтів приприйнятті рішень

1.Облікова політика корпорації (методи нарахування амортизації, обліку запасів) вплиає на показники прибутку і активів і, відповідно, коефіцієнти рентабельності і оборотності. Міжкраїні порівняння ускладнені.

2. Маніпулювання витратами дозволяє завищувати або занижувати значення чистого прибутку залежно від бажання власників власного або позикового капіталу.

3. Коефіцієнти є статичними характеристиками, і добрі значення (у загальноприйнятому розумінні) коефіцієнтів ліквідності (наприклад, абсолютній ліквідності) ще не гарантують, що в конкретний момент корпорація буде платоспроможною.

4. Коефіцієнти не розкривають якісну сторону показників, використовуваних при розрахунку. Наприклад, при розгляді коефіцієнта позики або частки позикових засобів не виділяється, які саме позики використовувалися. При розрахунку коефіцієнтів швидкої ліквідності сумнівна дебіторська заборгованість або низьколіквідні цінні папери можуть завищувати оцінку.

5.Передбачається порівняння коефіцієнтів з середньогалузевим даними або показниками конкуруючих фірм аналогів. Але якщо корпорація здійснює багатопланову комерційну діяльність, то порівняння слід проводити по напрямах діяльності, тобто фактично ділити баланс на декілька частин. Міжкраїне порівняння компаній ускладненні прийнятою методикою віднесення елементів капіталу до власного або позикового (наприклад, привілейованих акцій).