3 Доходність облігацій

Хай існує інвестор, який ставить під сумнів здібності решти інвесторів виявити випадки невірної оцінки облігацій ринком цінних паперів. Якщо такі випадки можливі, то інвесторові необхідний економічний метод їх виявлення. Іншими словами, необхідний метод, який дозволить інвесторові оцінити істинну, або внутрішню, вартість облігації і порівняти її з ринковим курсом. А саме, якщо поточний ринковий курс нижчий, ніж дійсна вартість облігації, то це недооцінена облігація, а якщо вище, то переоцінена.

Для виявлення випадків невірної оцінки вартості облігації ринком використовують метод капіталізації доходу (capitalization of income method of valuation).

Цей метод припускає, що внутрішня вартість будь-якого активу заснована на дисконтованій величині платежів, які інвестор чекає отримати в майбутньому за рахунок володіння цим активом. Застосування вказаного методу до оцінки вартості облігацій полягає в порівнянні значення прибутковості до погашення облігації по поточному ринковому курсу Y із значенням «правильною», на думку інвестора оцінки Yi^. У випадку, якщо Y > Yi^, то облігація недооцінена, а якщо Y < Yi^, то облігація переоцінена. Якщо Y = Yi^, то говорять, що облігація оцінена справедливо.

Доходність при погашенні є загальноприйнятою мірою сукупної ставки доходності облігації впродовж терміну її життя. Доходність при погашенні (Yield To Maturity - YTM) означає ставку дисконтування, яка прирівнює приведену вартість виплат по облігації до її ціни. Щоб оцінити прибутковість, яку може забезпечити облігація впродовж терміну її життя, інвестор повинен враховувати ціну облігації, дату її погашення і купонні виплати. Прибутковість при погашенні часто розглядається як міра середньої доходності , яка буде забезпечена облігацією, якщо її купити в даний момент і зберігати у себе до настання терміну її погашення. Щоб обчислити доходність при погашенні, потрібно вирішити рівняння ціни облігації щодо процентної ставки при заданій ціні.

Хай Р позначає поточний ринковий курс облігації із залишковим терміном звернення N років і передбачуваними грошовими виплатами інвесторові С1 в перший рік, С2 в другій і так далі Тоді, доходність при погашенні (точніше обіцяна прибутковість при погашенні) - це величина Y, яка визначається наступним рівнянням:

P = . (2)

Таким чином, при використанні методу капіталізації доходу для оцінки вартості облігації необхідно знати або розрахувати значення наступних величин Сt, Р і Yi. Визначити значення Сt і Р досить просто, оскільки це - передбачуваний грошовий потік і поточний ринковий курс відповідно. Визначити значення Yi є певним завданням, оскільки воно залежить від суб'єктивної оцінки інвестором виділених раніше характеристик облігації і поточних умов на ринку.

Доходність облігації при погашенні є внутрішньою ставкою доходності інвестиції в цю облігацію.

Разом з очікуваною доходністю при погашенні облігації інвестора цікавить їх поточна доходність. Поточна доходність (current yield) є величиною річних купонних платежів, що ділиться на ринкову ціну облігації.

Ставку доходності облігації протягом того або іншого періоду володіння не слід плутати з доходністю при погашенні облігації. Доходність при погашенні облігації визначається як єдина ставка дисконтування, при якій приведена вартість виплат, що забезпечуються цією облігацією, дорівнює її ціні. Доходність при погашенні є мірою середньої ставки доходності впродовж всього терміну дії облігації, якщо вона зберігається до настання терміну її погашення. З іншого боку, доходність за період володіння дорівнює доходу, отриманому за певний період (включаючи приріст або збиток капіталу), як відсоток від ціни облігації на початку цього періоду. доходність за період володіння можна обчислити для будь-якого періоду, виходячи з доходу, отриманого за цей період.

У завершенні розгляду питання про оцінку прибутковості облігацій проведемо порівняння фактичної доходності і доходності при погашенні.

Раніше наголошувалося, що доходність при погашенні дорівнює фактичній доходності для всього терміну життя облігації, якщо всі купони реінвестуються по процентній ставці, рівній прибутковості при погашенні облігації. Розглянемо декілька прикладів.

Хай на ринок поступила дворічна облігація, яка продається по своєму номіналу, з купонною ставкою облігації рівна 10%, Для простоти ілюстрації купонні платежі виплачується раз на рік. Якщо купонна виплата, рівна $100, реінвестується по 10%-ной ставці, то, інвестиція в облігацію, що становить $1000, через два роки перетвориться на $1210. Купон, що виплачується в перший рік, реінвестується і зростає за рахунок виплати відсотків до величини $110 за другий рік, що у поєднанні з другою купонною виплатою і виплатою номінальної вартості в кінці другого року складе $1210. Таким чином, складні темпи зростання засобів, що інвестуються, можна обчислити за допомогою наступної формули:

$1000( 1 + Yf)² = $1210

Yf = 0,10 або 10%

Якщо ставка реінвестування дорівнює 10% доходності при погашенні, то фактична доходність (Yf) дорівнює доходності при погашенні.

А що коли ставка реінвестування не дорівнює 10% і купонну виплату можна реінвестувати по ставці реінвестування, що перевищує 10%? Тоді зростання засобів перевищить $1210, а фактична доходність перевищить 10%.

Фактична прибутковість визначається шляхом обчислення складних темпів зростання коштів, що інвестуються, в припущенні, що реінвестуються всі купонні виплати.

В економічній системі,що характеризується невизначеністю майбутніх процентних ставок, ставки, при яких реінвестуватимуться "проміжні" купонні виплати, у момент обчислення ще не відомі. Отже, не дивлячись на те, що фактичну доходність можна обчислити після закінчення інвестиційного періоду, її неможливо обчислити заздалегідь, не маючи в своєму розпорядженні прогнозу майбутніх ставок реінвестування. Це істотно знижує привабливість такої міри, як фактична доходність.