Тема 3. Загальна характеристика юридичної діяльності Лекція 3 (2 год.)

Мета лекції: ознайомити студентів із поняттям, системою та формою юридичної діяльності; тенденціями розвитку юридичної діяльності; формувати у студентів правове мислення, розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; прививати любов до обраної професії.

План:

1. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності: поняття та особливості.

2. Система юридичної діяльності, її структура і форма.

3. Види, способи та функції юридичної діяльності.

4. Співвідношення навчальної, професійної і наукової юридичної діяльності.

1. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності: поняття та особливості.

Перед тим як розглянути поняття юридичної діяльності, наведемо визначення поняття соціальної діяльності.

Соціальна діяльність — це єдність теоретичного і матеріально-практичного процесів, які здійснюються соціальними суб’єктами з метою цілеспрямованого використання та зміни навколишнього середовища в інтересах людей.

Основними ознаками соціальної діяльності є такі: • єдність теоретичного процесу, який поєднує пізнання явищ, предметів і матеріально-практичних дій, спрямованих на вико­ристання вивчених предметів та явищ в інтересах людей;

• соціальну діяльність здійснюють соціальні суб’єкти — індивіди або їх групи, наділені свідомістю та волею, здатні пізнавати і діяти; • об’єктом діяльності є навколишнє середовище, тобто різноманітні матеріальні та нематеріальні явища й предмети, які оточують людину; • зміст діяльності полягає в цілеспрямованому використанні та зміні навколишнього середовища соціальними суб’єктами, тобто це завжди свідома діяльність, спрямована на визначення цілей та засобів їх досягнення; • метою діяльності є задоволення матеріальних та духовних потреб людей.

Різноманіття потреб людей зумовлює різноманіття видів соціальної діяльності, до яких належить і юридична діяльність.

Юридична діяльність — це система юридично значущих, зако­нодавчо регламентованих дій та операцій, спрямована на задоволення публічних і приватних інтересів. Вона являє собою різновид соціальної діяльності. їй притаманні основні риси, характерні для будь-якої со­ціальної діяльності: предметність, доцільність, упорядкованість, ви­бірковість, системність, планомірність, самоорганізованість тощо. Підпадаючи під сферу правового регулювання, соціальна діяльність одержує юридичні властивості, які дозволяють розглядати її як само­стійний вид діяльності.

Юридична діяльність — це один із видів соціальної діяльності. Поряд із юридичною існують: виробнича, духовна, культурно-виховна, політична, організаційно-управлінська, дослідницька та інші види соціальної діяльності.

Отже, юридична діяльність— це різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.

Зміст юридичної діяльності у кожному конкретному випадку становлять конкретні дії.

Якщо взяти історію, то діяльність римських юристе включала в себе:

- відповіді на юридичні питання приватних осіб;

- консультації і допомога при укладанні угод (юристи складали нові позови та угоди);

- керівництво процесуальними діями сторін при вирішенні супе-речок у суді (тобто ведення справи у суді). Авторитет римських юристів, набутий у судових засіданнях, був дуже значним.

Юридичній діяльності притаманні певні ознаки.

• Юридична діяльність виражається в діях та операціях, які на­бувають юридичної значущості завдяки їх реалізації за посередництвом правових засобів. Вони створюють саме систему, що зумовлюється цілеспрямованістю юридичної діяльності.

• Юридична діяльність опосередкована правом. Правові приписи встановлюють компетенцію суб' єктів та правовий статус учасників діяльності, межі здійснення їх повноважень, перелік використовуваних засобів і прийомів, шляхи досягнення поставлених цілей, способи за­кріплення і оформлення одержаних результатів.

• Юридичні питання вирішуються для задоволення публічних і при­ватних потреб та інтересів, тобто на користь зацікавлених суб 'єктів — учасників правовідносин. Так, винесення судом рішення має відповіда­ти інтересам позивача чи відповідача, а прийняття закону — інтересам народу і держави.

• Оскільки юридична діяльність спричиняє різноманітні матері­альні, політичні, духовні, моральні, соціальні, побутові зміни шляхом здійснення нормативного регулювання, організації та реальної зміни правового статусу учасників суспільних відносин, умов їх дії тощо, то вона є соціально перетворюючою діяльністю.

• Юридична діяльність є найважливішим засобом здійснення контролю, охорони різних соціальних благ, розв' язання суперечностей задля задоволення публічних та приватних інтересів і потреб, що й зу­мовлює її організуючу природу.

• Інтелектуально-вольовий характер юридичної діяльності виража­ється в тому, що в процесі її здійснення відбуваються відображення, осмислення, пізнання та оцінка реальної дійсності, волевиявлення суб'єктів шляхом прийняття найрізноманітніших раціональних рішень.

• Юридична діяльність являє собою ціннісно-орієнтовну діяль­ність. Оцінка законодавства, матеріалів юридичної практики, суспіль­них відносин, поведінки громадян, дій посадових осіб та інших об­ставин дозволяє суб'єктам правильно орієнтуватися в реальній дій­сності, приймати обґрунтовані рішення.