§ 4. Юридична відповідальність

за порушення законодавства про працю й охорону праці

Відповідальність виступає гарантом обов'язкового ви­конання сторонами трудових правовідносин своїх обов'язків і дотримання норм чинного законодавства. У будь-якому суспіль­стві вчинялися, вчиняються і, швидше за все будуть вчинятися діяння, які є неправомірними і, відповідно, вимагають застосу­вання заходів примусу.

Ідею відповідальності, що зародилася із появою суспільства¹, розглядають протягом усього періоду її розвитку як частину со­ціальної проблеми, адже відповідальність — це одночасно і сві­домість, і стимул, і санкція. Вона може як спонукати до певної діяльності, так і утримувати від здійснення певних дій.

Поведінка суб'єктів трудових правовідносин є соціальною поведінкою, яка характеризується такими ознаками:

1. має зовнішньо виражений характер у вигляді дії або без­діяльності;

2. таке діяння може бути як соціально корисним (правомір­на поведінка) або як соціально шкідливим (правопорушення);

3. має свідомо виражений характер, тобто передбачає усві­домлення суб'єктом результатів своєї поведінки;

4. має вольовий характер, тобто передбачає наявність конт­ролю за поведінкою суб'єкта з боку його волі.

5. має властивість викликати певні наслідки.

Усі вчинки суб'єктів трудового права можна поділити на вчинки суспільно корисні та шкідливі. Відповідно розрізняють правомірну та протиправну поведінку суб'єктів трудового права.

¹ Самощенко И. С, Фарукшин М. X. Ответственность по советскому за­конодательству. — М.: Юрид. лит, 1971. — С. 12.

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю 473

Правомірна поведінка — суспільно необхідна, бажана і до­пустима поведінка суб'єктів трудового права (дія чи бездіяль­ність), що полягає в дотриманні ними приписів норм права. Це поведінка, яка відповідає приписам правових норм і охороня­ється державою (наприклад, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, не завдання матеріальної шкоди).

Неправомірна (протиправна) поведінка (правопорушен­ня) — суспільно небезпечне (шкідливе) протиправне винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи — суб'єкта трудо­вого права, що зумовлює юридичну відповідальність. Така поведі­нка полягає в порушенні приписів норм суб'єктами трудового права і породжує правопорушення (наприклад, порушення ре­жиму роботи, невиконнаня умов колективного договору).

Реальна правомірна та неправомірна поведінка суб'єкта тру­дового права складає зміст юридичної відповідальності. Однак, якщо кримінальне, адміністративне право містять в складі своїх норм ефективні санкції, то трудове право здебільшого зверта­ється до інших галузей за «допомогою», захистом. Саме значна частина норм інших галузей права заставляють своїми санкція­ми дотримуватись виконанння норм трудового права.

Особи, винні в порушенні законодавства про працю, можуть притягатися до різних видів юридичної відповідальності: дис­циплінарної, матеріальної, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної. Перших два види відповідальності розгляда­лися окремо.

Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що відшкодуванню підлягає не тільки пряма дійсна шкода, а й упу­щена вигода чи не отримані доходи. Цей вид юридичної від­повідальності наступає і в окремих випадках при існуванні тру­дових правовідносин (нанесення збитків підприємству праців­ником не при виконанні трудових обов'язків (п. 18 постано­ви Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. № 14). У цих випадках застосовуються статті 611, 1166 і 1192 ЦК України.

Численні норми, за якими працівник може бути притягну­тий до адміністративної відповідальності різними державними органами, містяться в Кодексі про адміністративні правопору­шення України, Митному кодексі, Законі України «Про держав­ну податкову службу» та інших нормативних актах. Так, адмі­ністративна відповідальність передбачена за порушення вимог

474

Модуль 8. Розділ XIX

законодавства про працю (ст. 41 КЗпП), ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колектив­ного договору, угоди, невиконання їх умов (статтями 41^і—41³ КпАП України), порушення вимог законодавчих та інших нор­мативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисло­вості (ст. 93 КпАП України) та ін.

Санкціями, передбаченими в цих нормах за порушення за­конодавства про працю й охорону праці є штрафи від одного до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У кримінальному законодавстві є понад 20 статей про від­повідальність за порушення законодавства про працю. Найбільш поширені у застосуванні такі: перешкоджання законній діяль­ності професійних спілок, політичних партій, громадських ор­ганізацій (ст. 170), перешкоджання законній професійній діяль­ності журналістів (ст. 171), грубе порушення законодавства про працю (ст. 172), грубе порушення угоди про працю (ст. 173), примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174), невиплата заробітної плати, стипендії, пен­сії чи інших установлених законом виплат (ст. 175), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270), в тому числі окремі розділи: X — «Злочини проти безпеки ви­робництва» (статті 271—275); розділ XI — «Злочини проти без­пеки руху та експлуатації транспорту» (статті 276, 286 і 287), а також Розділ XVII — «Злочини у сфері службової діяльнос­ті» (статті 364-367). За порушення вимог цих статей наступає відповідальність у вигляді штрафів до 200 неоподатковуваних мінімумів або до 12 років (максимально) позбавлення волі залеж­но від ступеня суспільної небезпеки діяння.

Питання

для самоконтролю

1. Дайте визначення нагляду за дотриманням законодавства про працю.

2. У чому полягає зміст нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю? Розмежуйте їх.

3. Назвіть види контролю, який здійснюється на підприємст­вах, в установах, організаціях.

4. Які органи здійснюють державний нагляд і контроль за до­триманням законодавства про працю та охорону праці?

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю 475

5. Які є основні методи роботи при здійсненні нагляду за охо­роною праці?

6. Назвіть повноваження профспілкових органів при здійс­ненні ними контролю за дотриманням законодавства про

працю.

7. Яка відповідальність наступає за порушення законодавства про працю та охорону праці?

8. Які види юридичної відповідальності наступають за пору­шення норм трудового права?

Нормативні акти і література

1. Конституція України // ВВР України. — 1996. — № ЗО. —

Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріа­лами / Укладачі: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. — К.: Юрінком Інтер, 2006.-С 1151-1186.

3. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. // ВВР України. - 1992. - № 49. - Ст. 668.

4. Питання Державного комітету України з нагляду за охороною праці: Указ Президента України від 16 січня 2003 р. № 29/2003 // Офіційний вісник України. — 2003. — № 4. — Ст. 99.

5. Деякі питання Державного департаменту нагляду за додер­жанням законодавства про працю: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 50 // Офіційний вісник України. — 2003. - № 4. - Ст. 111.

6. Інструкція з оформлення органами Держнаглядпраці матеріа­лів про адміністративні правопорушення: Наказ Міністерства пра­ці та соціальної політики України від 21 березня 2003 р. № 72 // Офіційний вісник України 2003. — № 23. — Ст. 1104.

7. Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охоро­ну праці: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1993 р. № 754 // ЗП України. - 1994. - № 1. - Ст. 24.

9. Типове положення про комісію з питань охорони праці під­ приємства: Затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. № 72 // Кодекс за­ конів про працю України з постатейними матеріалами. — К.: Юрін­ ком Інтер, 1997. - С 611.

10. Про затвердження Типового положення про службу охорони праці: Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною

476

Модуль 8. Розділ XX

Міжнародно-правове регулювання праці

477

праці від 15 листопада 2004 року № 255 // Офіційний вісник Украї­ни. - 2004. - № 48. - Ст. 3191.

11. Про затвердження Типового положення про комісію з пи­тань охорони праці підприємства: Наказ Держаного комітету Украї­ни з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 року № 55 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 26. - Ст. 1069.

12. Про затвердження Порядку здійснення державного нагля­ду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійного за­хворювання, які спричинили втрату працездатності: Постанова Ка­бінету Міністрів України від 26 листопада 2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - № 48. - Ст. 25-27.

13. Положення про державний департамент нагляду за додер­жанням законодавства про працю: Затверджено постановою Кабі­нету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 50 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 4. - Ст. 111.

Розділ XX

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ